Заголовок тимчасово відсутній

Фіскали тут спекулюють на визначенні терміна «реалізація пального», наведеного для цілей справляння пального акцизу в п.п. 14.1.212 ПКУ. Адже це визначення називає реалізацією фактичну передачу (відпуск) пального, у тому числі і без переходу до отримувача права власності на пальне, а також — без плати (компенсації) за відпущене пальне. Є винятки для випадків, коли пальне використовується госпсуб’єктами, які не є розпорядниками акцизних складів, виключно для власного споживання Що саме й має місце у цьому випадку, незважаючи на те, що транспортний засіб орендований, і навіть з екіпажем.

На наш погляд, міцними аргументами.

По-перше. Пальне заливається орендарем у даному випадку не по карманах екіпажу (водія), а у бак транспортного засобу, який знаходиться у користуванні саме орендаря та саме в його господарських цілях. Тобто можна впевнено стверджувати, що саме орендар (хоча й за участі екіпажу) розпоряджається як орендованим транспортним засобом, так і пальним, що залите в його бак. Так, власне — і екіпажем…

Це чітко підтверджують і відповідні норми ЦКУ. Згідно з ч. 1 ст. 800 ЦКУ наймач самостійно (!) здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності. І у ч. 2 ст. 801 ЦКУ чітко зазначено, що витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, несе наймач

Заправлення замовником техніки підрядника фіскали, спираючись на ПКУ, вважають реалізацією пального, за винятком для сільгоспників (т. ін.), на умовах, викладених у п.п. 14.1.212 ПКУ. Тобто у цьому випадку відсутня реалізація пального, а має місце не зовсім стандартний його відпуск (і подальше витрачання пального) для власних потреб самого орендаря. А використання пального для власного споживання госпсуб’єкта, як ми вже нагадали, у визначенні терміна «реалізація пального» підпадає під виняток Звісно, якщо в такого суб’єкта немає акцизного складу.

По-друге. Ніякі нормативи не забороняють і якось не обмежують відпуск пального у транспортний засіб, яким на законних підставах (!) керує(ють) стороння(і) особа(и), а не працівник(и)/водій(ї) орендаря.

По-третє зміст листа ДФСУ от 15.06.2017 р. № 659/6/99-99-15-03-03-15/ІПК, де фіскали щодо аналогічної ситуації зазначили таке. У випадку оренди техніки (без екіпажу та з екіпажем!) за умови прийняття її у користування за актом прийому-передачі орендар буде використовувати пальне виключно для власних потреб, а саме для заправки техніки, яка на певний строк надана йому у користування на умовах договору оренди, і відповідно такі операції не є реалізацією пального у розумінні п.п. 14.1.212 ПКУ. У такому випадку орендар не повинен реєструватися платником пального акцизу

Не завадило б, щоб у договорі оренди зазначалося про відповідальність орендодавця у разі недбалого поводження екіпажу щодо пального та інших витрат, що несе орендар під час використання об’єкта оренди (транспортного засобу). Важливо у разі закінчення строку дії договору бажано злити не списані (зайві) залишки пального. Тому, що транспортний засіб, можливо, вам було надано орендодавцем не з порожнім баком. Зазвичай про таку наявність/кількість пального на момент передачі засобу в оренду зазначається або в акті, або в іншому документі. Тому й повернути орендодавцю транспортний засіб орендар має з такою ж кількістю пального — щоб не виникало питань з реалізацією пального (для цілей пального акцизу) та/або питань з безоплатною передачею пального (для інших податкових цілей). Раді допомогти, звертайтесь ще