Заголовок тимчасово відсутній

Відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юрособі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик (пп. 14.1.32 ПКУ). Положеннями ст. 944 ЦКУ передбачено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. За ч. 1 ст. 949 ЦКУ зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тому, якщо зберігач (ФОП) використає товари, які передані йому у відповідальне зберігання, у власній господарській діяльності (зокрема, продасть їх іншій особі), то він, звісно, має повернути поклажодавцю відповідну кількість товарів (того ж самого роду і такої самої якості – якщо зможе їх знайти). Тобто ті товари, які він використав таким чином, не достануться йому безоплатно (застосовувати п. 292.3 ПКУ немає підстав). А ще, оскільки зберігач отримав від такого продажу дохід, то поклажодавець, якщо про це дізнається, може претендувати на передачу цього доходу йому. Якщо на таке використання товару не було згоди поклажодавця, це пряме порушення договору про відповідальне зберігання. За це таким договором можуть бути передбачені санкції, які доведеться сплатити на підставі претензії поклажодавця (незважаючи на повернення йому аналогічних або навіть таких самих товарів). Отже, за відсутності відмови поклажодавця від повернення товару, включати суму коштів від проданого ФОП (зберігачем) товару, передавного йому поклажодавцем на відповідальне зберігання, немає підстав. Водночас якщо зберігач товару надав власнику товару письмову відмову щодо повернення такого товару, чи закінчився термін його зберігання, що визначений у договорі, і платник не повертає товар без будь-яких пояснень, то вважається, що відбулась операція з постачання такого товару на дату такої письмової відмови чи закінчення терміну зберігання товару. У такому разі зберігач має включити вартість такого безоплатно отриманого товару до складу доходів (п. 292.3 ПКУ). Надходження коштів від подальшого продажу такого товару також включатиметься до складу оподатковуваних доходів ФОПа на загальних підставах. Раді допомогти, звертайтесь ще