Заголовок тимчасово відсутній

1/ На нашу думку, чинним законодавстом України не заборонено замінити кредитора-резиденда на кредитора-нерезидента. Тобто, підприємство А має право відступити своє право вимоги боргу до резидента Б іншому кредитору - нерезиденту. Податкових наслідків для Підприємств А та Б після підписання такого договору немає.

2/ Якщо за відступлення права вимоги підприємство А отримало меншу суму, то для старого кредитора (підприємства А) виникнуть витрати. А у підприємства Б - боржника (резидента) нічого не зміниться. значно менша від суми боргу. 3/ Якщо на суму боргу скласти угоду про прощення боргу, то Підприємство А тут не приймає участі, адже воно вже віддало свій борг з дисконтом.

Якщо борг простить вже новий кредитор (нерезидент), то у підприємства Б (боржника) виникнуть доходи (Дт 63 (або 685) Кт 719). Крім того, на думку ДПСУ прийдеться нарахувати умовні ПЗ по ПДВ по п. 198.5 ПКУ на отриманий але не оплачений товар/послугу.

Якщо не буде відступлення боргу на нерезидента, а борг просить кредитор - резидент А, то у нього має бути коригування по ст. 139 ПКУ на збільшення списаної безнадійної заборгованості, але на зменшення не можна поставити прощену суму, сокільки вона не відповідає вимогам п. 14.1.11 ПКУ. У Підприємства Б нааслідки такі самі, як і при прощенні боргу нерезидентом.

Наприклад, в ЗІР (102.12, ) наявне таке роз`яснення (може бути застосоване до буль-якої дебіторської заборгованості): "Як здійснюється платником податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на суму наданої поворотної фінансової допомоги іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, яка була прощена та щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів?

Відповідь: Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку.

Водночас, платник податку на прибуток (позикодавець) у разі прощення суми поворотної фінансової допомоги, щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ на суму списаної поворотної фінансової допомоги."

Раді допомогти, звертайтесь ще