Заголовок тимчасово відсутній

Доброго дня! Комунальне підприємство, фінансується за бюджетні кошти, також є власні (змішана форма фінансування). Заплатили за пакет оновлень МЕДОК 890,00 грн.
1. Чи може наше підприємство заплатити кошти без договору.
2.Чи повинно підприємство і якщо так, оприлюднювати інформацію про закупівлю? та яким чином відбувається оприлюднення.
дякуємо!

Анастасія, консультант

експерт

09.06.2023 | 17:03

Очікує відповідь

Враховуючи, що операція між партнерами мають одноразовий характер, автор вважає, що письмова (електронна) форма договору в даному випадку є НЕ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ, адже операція підпадає під випадок встановлений ч. 1 ст. 206 ЦКУ (виконуються сторонами у момент їх вчинення). 1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦКУ).

2. Юрособі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ч. 2 ст. 206 ЦКУ)

3. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦКУ).

Слід зазначити, що згідно із ст. 208 ЦКУ правочини між юридичною та фізичною особами (зокрема, і з ФОП) слід укладати у письмовій формі. Але цей обов’язок не поширюється на випадки, якщо правочин відповідає ознаками усного правочину, встановленого ч. 1 ст. 206 ЦКУ. Відтак, враховуючи вищенаведене можемо стверджувати, що оскільки до договору поставки ЦКУ не встановлена спеціальна форма* (письмова, усна, нотаріальна), то сторони вправі укладати так і у тій формі, в який вони домовились це зробити. При цьому, система оподаткування та статусу госпсуб’єкта значення не мають.

Відповідно до п.3. ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) комунальні підприємства, які фінансуються з державного/місцевих бюджетів є замовником у розумінні Закону та застосовує Закон у випадку якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (див. детальніше 👉 infobox.prozorro.org/articles/zamovnik-chi-ne-zamovnik )

Для оприлюднення результатів закупівель потрібно обрати один із доступних на сьогодні майданчиків та слідувати алгоритму, який передбачених його розробниками.

Перелік майданчиків за посиланням 👉 prozorro.gov.ua/majdanchiki-prozorro Раді допомогти, звертайтесь ще!