Індексація липень–серпень 2025: не всім дістанеться
Держстат оприлюднив індекс споживчих цін за червень 2025 року – 100,8%, і це вплине на індексацію зарплат у серпні. Але не всім і не завжди. Важливо розуміти, що індексація в 2025 році «обнулилася» – починаємо рахувати її з нуля з січня. Тож право на індексацію у липні і серпні мають лише ті, у кого базовим місяцем для розрахунку є січень або лютий 2025 року. Для інших місяців підвищення зарплат індексацію поки не запускає. Якщо в цьому році ви вже підвищували оклади (наприклад, з березня по червень), то індексацію в липні–серпні не нараховуйте.
Щоб не нараховувати індексацію, достатньо підвищити оклади так, щоб сума підвищення була більшою за індексацію (наприклад, якщо індексація 133,23 грн, підвищення має бути від 134 грн). Якщо підвищення менше – треба нараховувати індексацію-різницю. Підвищення можна робити і в середині місяця, тоді індексацію нараховують пропорційно відпрацьованим дням до підвищення.
Розрахунок індексації складний, але у нас є онлайн-калькулятор, що допоможе швидко визначити суму за будь-який базовий місяць і навіть для неповного робочого часу
Також запрошуємо на вебінар 16 липня «Індексація зарплати в липні-серпні & Оптимізація податків за 1 півріччя для ТОВ і ФОП: реальні кейси, що допоможуть зекономити»
«Критичні» ризики для 20к: один лікарняний – мінус вся броня
Зарплата в 20 тисяч гривень – ключовий поріг для підприємств, які хочуть отримати або зберегти статус критично важливих та залишити своїх працівників у тилу. І хоча на перший погляд усе просто, на практиці виявилося, що навіть легальне перебування працівника на лікарняному може поставити під загрозу весь статус підприємства. Проблема у тому, що законодавство нечітко визначає, чи можна враховувати лікарняні до цього мінімального порогу. А це – реальна шпарина, через яку компанії ризикують втратити бронювання.
Пенсійний фонд та Мінекономіки у деяких своїх роз’ясненнях запевняють: лікарняні можна включати до загального доходу при обчисленні зарплати для критичності (листи ПФУ від 27.06.2025 №2800-060202-8/42767, Мінекономіки від 07.03.2025 №2704-25/20968-01). Мовляв, якщо працівник був на лікарняному, це не привід викреслювати його з обліку чи зменшувати загальний розрахунок. Зокрема, ПФУ уточнює: виплати за дні непрацездатності враховують лише в тій частині, що припадає на відповідний місяць, і включають до зарплати заброньованого за цей місяць. Але роз’яснення не мають сили закону. А контролери під час перевірок часто посилаються зовсім не на листи міністерств, а на жорсткі норми законів і підзаконних актів.
Уже є підтверджені випадки, коли через лікарняний у працівника «не зійшлися» 20 тисяч, і вся компанія втратила критичний статус на пів року.
Поки Постанова Кабміну від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» не змінена, радимо дотримуватись максимально обережної стратегії: не враховувати лікарняні у розрахунку 20 тисяч гривень.
Якщо працівник захворів і його оклад за місяць менший за 20 тисяч, варто донарахувати йому різницю премією чи іншою мотиваційною виплатою. Так, це додаткове навантаження для роботодавця, але дає змогу зберегти бронювання і уникнути перевірок.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин
PDF-витяг із е-печаткою МОЗ: чи досить «належний» для пільги 8,41%
У 2025 році для застосування пільгового ЄСВ 8,41% потрібен витяг з рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи (далі – витяг). Стара довідка МСЕК дійсна лише, якщо інвалідність безстрокова або чинна до наступного оцінювання, але не пізніше 1 липня. Без витягу ставка ЄСВ – 22%, що підтверджують і податківці (лист ДПС від 04.07.2025 №722/2/99-00-24-03-01-02).
Але щоб не платити по повній, потрібен саме «належним чином засвідчений» витяг. Що це означає на практиці? Загалом витяг працівник може надати у двох форматах: PDF-файлі з електронною печаткою МОЗ або на папері з «мокрою» печаткою. При цьому PDF-версію дозволено роздруковувати – вона вважається чинною без додаткових завірень. З паперовим витягом ситуація складніша, особливо коли працівник має кількох роботодавців. Чи можна копіювати та завіряти такий витяг на рівні підприємства, як це раніше робили з довідками МСЕК – податківці уникають прямої відповіді. Натомість вони наголошують, що надання витягу – це право, а не обов’язок працівника. Тобто, роботодавець не може вимагати цей документ силоміць.
Через відсутність офіційної позиції щодо копій паперового документа, варто уникати цього формату, аби не потрапити в правову невизначеність. Найоптимальніший варіант – отримання PDF-витягу електронною поштою. Його легко зберігати, друкувати та надавати за потреби. У разі сумнівів щодо справжності документа, його можна перевірити через державні сервіси – ca.diia.gov.ua або czo.gov.ua. За бажанням роботодавець також може запитати протокол перевірки автентичності підпису МОЗ, хоча таке підтвердження не є обов’язковим.
Отже, хоча паперові витяги й досі допустимі, у 2025 році варто робити ставку саме на PDF-формат із е-підписом МОЗ – він простіший, надійніший і не викликає питань під час перевірок. Головне – не втратити пільгу через чергову правову й офіційну невизначеність та бюрократизм.
Не потонути у вирі законодавчих змін та легко подолати всі бухгалтерські перипетії Вам допоможе вебінар 15 липня «Зарплатні виклики і трудові зміни 2025/2026: лікарняні, інвалідність, ЄСВ і звітність без штрафів»
Графік 4/3 або Work-life balance: мінус день роботи, плюс день життя
В Україні може з’явитися чотириденний робочий тиждень, але лише як добровільна ініціатива, а не як обов’язкова норма.
Можливість впровадження нового формату роботи прокоментував голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев, зазначивши, що це питання не на часі для обов’язкових рішень, особливо у період війни. За його словами, робочий графік має узгоджуватися без тиску держави, і якщо обидві сторони погоджуються, можна працювати чотири дні на тиждень, зберігаючи при цьому 40 годин роботи. Європейський досвід показує, що це не лише не шкодить ефективності, а й навпаки – знижує рівень стресу працівників і підвищує продуктивність.
Держзайнятості ставиться до такої ідеї досить скептично, вважаючи, що під час війни це точно недоречно – адже багато українців зараз або на фронті, або працюють для фронту. Більш того, через воєнний стан введено закон, згідно з яким дозволено збільшувати робочий тиждень до 60 годин на деяких важливих об’єктах, святкові дні стали звичайними робочими, а працівників можна залучати до роботи у вихідні без згоди профспілки. Офіційно стандартний тиждень – 40 годин, і винятки є лише для неповнолітніх, людей з інвалідністю чи за домовленістю. І хоч наразі роботодавці пропонують різні режими роботи, але законодавчо скорочення робочого тижня не передбачено.
Утім усе залежить від домовленостей між роботодавцем і працівником. Тобто в Україні це поки можливо лише на рівні локальних домовленостей.
Чотириденний робочий тиждень найкраще підходить для ІТ, творчих, аналітичних професій та тих, хто отримує оплату за результат. У сферах послуг, виробництва, сільського господарства та з погодинною оплатою такий графік менш зручний. Вибір за вами – лиш би злагоджено.
Наказ для декрету – корисний тренд чи непотрібний модний артефакт
Питання оформлення відпустки по вагітності та пологах досі викликає плутанину у кадровиків і бухгалтерів. За законом, жінкам надається оплачувана відпустка тривалістю 126 календарних днів на підставі медичного висновку – листка непрацездатності. Проте чи обов’язково оформлювати заяву та наказ на таку відпустку, залишається суперечливим.
Раніше Мінсоцполітики наполягало, що наказ потрібен для правильного обліку і розрахунку допомоги, бо без нього можуть виникнути помилки.
Натомість Мінекономіки у листі від 21.05.2025 №4701-05/38100-09 стверджує: листок непрацездатності з датами початку і закінчення є самостійною підставою для відпустки, а наказ – не обов’язковий. При цьому воно посилається на інструкцію, яка визначає листок непрацездатності як документ для звільнення від роботи і нарахування допомоги.
Законодавство не має чітких правил оформлення цієї відпустки, тому кожне підприємство має самостійно визначати, чи оформлювати наказ. Є два варіанти: обмежитись лише листком непрацездатності або оформлювати наказ.
Експерти радять все ж оформляти наказ, щоб уникнути ризиків і плутанини, адже відпустка – це право, а не обов’язок, і дата початку може відрізнятись від тієї, що у листку. Тому заяву та наказ варто використовувати для фіксації точних дат відсутності.
«Листа від ДПС не бачив» – так собі відмазка, каже Верховний Суд
Верховний Суд підтвердив, що податкові документи надіслані ДПС рекомендованим листом за офіційною податковою адресою платника податків, вважаються врученням навіть за умови, що платник їх не отримав або не забрав з пошти (постанова ВС від 19.06.2025 у справі №420/35627/23).
Суд наголосив, що кожен платник зобов’язаний самостійно контролювати свою податкову адресу і забезпечувати отримання кореспонденції від податкових органів. Відсутність факту фізичного отримання листів не звільняє від податкових зобов’язань і не є підставою для скасування рішень ДПС. Якщо листи були надіслані належним чином і є відмітка пошти про вручення або причини невручення, це розцінюють як офіційне вручення.
Тож, з позиції суду, платник не може посилатися на неотримання податкових документів як на підставу уникнути наслідків перевірок чи нарахування боргів. Тобто «я не отримав листа» – це не аргумент для звільнення від сплати податків чи виконання рішень ДПС, і наслідки невручення за подібних обставин лежать саме на платнику, а суд стає на бік податківців.
Дієві штрафозахисні лайфхаки отримаєте на безкоштовному онлай-заході 18 липня «Перевірки ДПС: 5 стратегій захисту & РРО/ПРРО-штрафи з 1 серпня і товарний облік»
Бізнес-кеш на особистому? Рахунок «для себе» не сховає дохід ФОПа
Якщо гроші за договором були помилково зараховані на особисту картку фізичної особи, хоча договір укладений як із підприємцем, – такі кошти все одно визнають доходом від підприємницької діяльності (роз’яснення ГУ ДПС у Тернопільській області).
Закон не розділяє: «правильний» чи «неправильний» рахунок – якщо гроші надійшли за виконану роботу чи послугу, це дохід, який має бути зафіксований в обліку та включений до декларації.
Рахунки мають різне призначення: один для бізнесу, інший – для особистих потреб. Але навіть якщо помилилися рахунком, податкові зобов’язання не зникають. Всі надходження, що мають ознаки підприємницького доходу, незалежно від способу отримання – готівка, переказ або електронні кошти – підлягають обліку. Спрощенці з 1-ї та 2-ї груп мають фіксувати доходи щомісяця у довільній формі, а платники ПДВ – за типовою формою. І головне – податкова все це бачить, навіть якщо кошти потрапили «не туди», тому не варто ховатися за особистими рахунками.
Нові податкові поблажки: хто платитиме менше з липня 2025-го
Податкова оновила довідники пільг №129/1 і №129/2 станом на 1 липня 2025 року. У них вказано, хто може не платити або менше платити податки – зокрема з прибутку, землі, ПДВ, акцизу, нерухомості та місцевих зборів. Також зазначено, коли пільга починає і коли закінчує діяти.
Ці документи важливі для тих, хто користується податковими знижками: саме на їх основі формують і подають звітність, розраховують суми податків. Якщо помилитися в коді або строках – можливі штрафи чи втрата права на пільгу.
Щоб не платити зайвого і не мати проблем з перевірками, пільговикам варто звірити свої дані з новими довідниками.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Більше плюшок для Клубу «білих» за бізнес без чорнухи й «тіні»
На запит підприємців до парламенту подано новий законопроєкт №13455, спрямований на вдосконалення правового режиму Території високого рівня податкової довіри, відомої як Клуб Білого Бізнесу.
Документ передбачає пом’якшення вимог до учасників: наприклад, тепер наявність незначних податкових штрафів не буде автоматичною перешкодою для участі – якщо йдеться про суми в межах однієї мінімальної зарплати та за умови, що штрафи вже сплачені. Також уточнено механізм розрахунку зарплатного критерію, особливо для підприємств з унікальними видами діяльності, які не мають прямих аналогів у регіоні чи країні.
Окрема увага приділяється критерію з ПДВ: його планують адаптувати так, щоб у режим могли входити й платники, для яких цей показник не є показовим через специфіку діяльності. Законопроєкт також вносить більше чіткості до процедури перевірок – зокрема, прописує, як діяти у випадках, коли перевірка вже розпочата, і розширює перелік суб’єктів, що можуть бути звільнені від планових документальних перевірок. Це стосується навіть виробників та реалізаторів підакцизної продукції.
Зберігається й вимога прозорості структури власності: обов’язковим залишається підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарів без жодних позначок про її можливу недостовірність у держреєстрі. Крім того, деталізовано порядок розрахунку податку на прибуток – щоб забезпечити більш об’єктивну та справедливу оцінку з боку держави.
Діджитал армія: новий рівень обліку військових за ID
З 9 липня 2025 року в Україні набрав чинності Закон України від 17.06.2025 №4497-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення і функціонування Державного реєстру військовослужбовців та удосконалення порядку ведення військового обліку», який змінює правила військового обліку та запускає створення Єдиного державного реєстру військовослужбовців. У цьому реєстрі буде зібрано лише базову, але важливу інформацію про військових ЗСУ та Держспецслужби транспорту: ПІБ, дату народження, податковий номер або паспорт, дані про військові документи та спеціальний електронний ідентифікатор – Military ID. Останній дозволить обмінюватися інформацією між держреєстрами без використання персональних даних.
Завдяки цьому електронному ідентифікатору, військові зможуть отримувати більшість довідок і пільг дистанційно, без рапортів і черг – через застосунок «Армія+». Крім того, планують підключення до реєстру інформації з цивільних медзакладів: результати медоглядів на придатність до служби автоматично потраплятимуть до Міноборони, якщо їх зробили в рамках військово-лікарської експертизи. Водночас дані про місце служби, військове звання чи спеціальність не зберігатимуть у цьому реєстрі, аби уникнути витоків – вони залишаться в закритих системах оборонного сектору.
Коли саме почне працювати новий реєстр, Міноборони повідомить офіційно на своєму сайті.
Ще три місяці життя бізнесу в режимі «воєнка». Апдейт 16.0
В Україні знову планують подовжити воєнний стан і загальну мобілізацію – уже вшістнадцяте від початку повномасштабної війни. Відповідне голосування відбудеться найближчим пленарним тижнем, і строки продовження цього разу теж складуть 90 днів – з 7 серпня до 5 листопада 2025 року. Як і раніше, процедура незмінна: рішення ухвалює РНБО, Президент підписує указ, а парламент – приймає відповідний закон.
Подовження воєнного стану автоматично тягне за собою і продовження низки пов’язаних обмежень і правил, зокрема – для бізнесу, бухгалтерів та працівників.
Так, досі діють спеціальні граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування: 5-те число наступного місяця – для першої половини місяця, 18-те – для другої. Операційний день для реєстрації триває повну добу. Штрафи за прострочення наразі м’якші, ніж у мирний час, і варіюються від 2% до 25% суми ПДВ.
Також у період воєнного стану електронну звітність можна подати лише в робочі дні з 8:00 до 20:00. Податкові перевірки дозволені лише за умови їх безпечності.
Крім того, скасовані всі святкові, неробочі й скорочені дні – працівники працюють у звичному режимі без подвоєної оплати, а обмеження щодо понаднормових і роботи у вихідні наразі не діють.
Відпустки – ще одна болюча тема: їх можуть обмежити 24 календарними днями, а невикористані за минулі роки – не надавати. Відпустка без збереження зарплати тепер може тривати до 30 днів, а для ВПО чи тих, хто виїхав за кордон, – до 90.
Роботодавець також може призупинити трудовий договір на 90 днів, якщо війна унеможливлює надання чи виконання роботи – в такому випадку зв’язок між сторонами зберігається, але зарплата не виплачується.