Підсумки тижня 14.04-18.04.2025

Із 15 квітня – нова декларація про доходи та черговий ребус «Хто та коли вперше подає?»

Мінфін наказами від 26.02.2025 №119 та від 17.03.2025 №158 вніс низку коректив до податкової декларації про майновий стан і доходи. Зміни діють із 15.04.2025 та торкнуться, зокрема, ФОПів-загальників, зокрема, роздрібних торговців пальним і сільгоспників, а також контролерів КІК.

Коригування пов’язані насамперед із тим, що з 1 січня 2025 року для підприємців на загальній системі оподаткування підвищено ставку військового збору з 1,5% до 5%. Також із 1 грудня 2024 року запроваджено обов’язкові авансові внески з ПДФО для роздрібних торговців пальним. У формі, зрештою, знайшли відображення й оновлені з 1 січня 2024 року правила розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для аграріїв.

Як наслідок – до форми декларації додано новий Додаток АП для авансів із роздрібної торгівлі пальним. У Додатку Ф2 з’явився рядок, що дозволяє зменшити річний ПДФО на сплачені авансові платежі. Попередню ставку військового збору 1,5% всюди замінила нова – 5%. У додатку щодо МПЗ додано мінімальну межу цього зобов’язання. Так сума МПЗ не може становити менше 700 грн із 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50%, – 1400 грн із 1 гектара.

Хто ж має справу з КІК має зважити на зміни в додатку КІК до декларації. Вони враховують особливості оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній у разі його розподілу або фактичної виплати відповідно до пункту 170.13 ПКУ. Це має дещо спростити фізособам – контролерам КІК розрахунок її прибутку.

На замітку! Ознайомитися з оновленою формою декларації та додатками до неї можна за посиланням.

Згідно з пунктом 46.6 ПКУ вперше звітувати за оновленою формою потрібно буде за наступний період після її офіційного оприлюднення. Позаяк зміни опубліковані у 2025 році, то нова форма має застосовуватися до декларації за 2026 рік, яку потрібно буде подати у 2027 році. Однак податкова може вимагати використання нової форми раніше, наприклад, для звіту за 2025 рік.

Як бачимо, останні зміни практично не зачіпають тих, хто не займається торгівлею пальним, не має сільськогосподарських ділянок чи не є контролерами КІК.

Тому підприємці, які, зокрема, не пов’язані з пальним або МПЗ, і вже відзвітували за 2024 рік, можуть бути спокійними – перездавати нічого не потрібно. Якщо звіт ще не подано, можна використовувати стару форму, доступну в електронному кабінеті. Однак для ФОП із торгівлею пальним або зобов’язанням щодо МПЗ краще дочекатися нової форми в Е-кабінеті. На крайній випадок – можете подати звіт за новою формою на папері чи подати стару з відповідним поясненням, посилаючись на пункт 46.4 ПКУ.

У разі припинення діяльності ФОП у 2025 році, якщо нова форма ще відсутня в електронному кабінеті, звіт можна подати за старою формою, враховуючи нову ставку військового збору в 5%, або подавати нову форму на папері, не чекаючи, поки вона стане доступною в електронному кабінеті. Адже екс-підприємець для останнього звітування має вкластися у 20 днів після місяця реєстрації свого припинення (п. 177.11 ПКУ).

Ми уважно стежимо за офіційними роз’ясненнями щодо цього питання та появою нових форм в електронному форматі. Щойно такі будуть, оперативно сповістимо вас. Тож слідкуйте за нашими оновленнями, щотижневими підсумками та листами!

Працювати без стресу, не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!

 

Воєнний стан – до серпня 2025-го: які поступки та обмеження подовжили для бізнесу

Строк дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні продовжили ще на 90 діб: із 05:30 9 травня 2025 року по 05:30 7 серпня 2025 року.

За відповідні закони (законопроєкти №13172 та №13173) Верховна Рада проголосувала 16 квітня 2025 року.

Нагадаємо основні «воєнні» правила, які у зв’язку з цим також продовжують діяти для бізнесу, роботодавців та працівників.

Так на час воєнного стану діють інші строки реєстрації податкових накладних (ПН) і розрахунків коригування (РК). Граничним днем для реєстрації ПН та РК за першу половину місяця є 5 число наступного місяця, а за другу половину – 18 число. Причому операційний день для реєстрації ПН та/або РК, на який припадає граничний строк їх реєстрації, триває з 0 год 00 хв до 24 год 00 хв.

Під час війни маємо й менші штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК: 2%, 5%, 10%, 15% та 25% суми ПДВ залежно від строку такого порушення. Для прикладу, у мирний час санкції становили 10%, 20%, 30%, 40% та 50% відповідно.

Маємо й обмеження щодо подання/прийняття електронної звітності. Так у період дії воєнного стану електронні документи від платників податків приймають у робочі дні з 8:00 до 20:00 (п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). До війни декларацію в електронному вигляді можна було подати до закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк її подання.

Ще один воєнний нюанс – податкові документальні та фактичні перевірки можливі наразі тільки за наявності безпечних умов для їх проведення (п. 69.2-2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У період дії воєнного стану відсутні святкові та неробочі дні, не діють норми трудового законодавства щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів, перенесення вихідних (ст. 53, 67, 71, 73 КЗпП) тощо. Відтак, роботу в ці дні оплачують працівнику у звичайному розмірі без будь-яких подвоєнь та привілеїв. Скасовані й обмеження щодо надурочних годин та заборона працювати у вихідні дні.

Маємо нюанси й щодо відпусток. Зараз роботодавець може обмежити тривалість щорічної відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями та відмовити у наданні невикористаних відпусток за попередні роки. Також дозволено відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток – відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років. Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на 30 днів – проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний також надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.

Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, допустиме тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються, хоч і не оплачуються. Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

Війна війною, а треба працювати. А ще й – встигати підлаштовуватися під різноманіття законодавчих новацій, щоб уникнути фінансових втрат. Тут у поміч вам – наші безкоштовні вебінари. Пропонуємо взяти участь у профзаході «Зміни в лікарняних і перевірки ПФУ & Перевірки ДПС, Держпраці за заявою працівника». Його трансляція відбудеться 21 квітня 2025 року. Хто зареєструється, отримає корисні подарунки 😊

 

180 днів на звільнення від податків та штрафів для підприємців на фронті

Чинне законодавство передбачає, що мобілізовані ФОПи звільняються від сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору на весь період служби. Для цього після демобілізації вони мають подати до податкової заяву та копію військового квитка або іншого документа про призов. На це відводиться лише 10 днів. Але всі чудово розуміють, що вкластися в такі строки вкрай важко.

Тому ДПС пропонує збільшити цей строк до 180 днів.

«Цього часу має бути достатньо, щоб наші захисники після демобілізації – особливо якщо потрібне лікування – змогли без зайвого стресу й поспіху зібрати та подати всі необхідні документи», – прокоментував Голова ДПС Руслан Кравченко.

У планах влади також конкретизувати, що авансові внески з єдиного податку та військового збору не нараховують мобілізованому підприємцю починаючи з місяця, в якому податкова отримала інформацію, про його мобілізацію до місяця демобілізації. Податки і штрафи, нараховані за цей період, мають бути скасовані.

Якщо мобілізований ФОП не встиг виконати податкові обов’язки у визначений строк чи не подав заяву – він може бути звільнений від відповідальності, якщо зробить це протягом 180 днів після скасування воєнного стану.

Однак, якщо самозайнята особа не подала заяву та не скористалася правом на звільнення, податкові зобов’язання за період служби будуть нараховані в повному обсязі.

Такі пропозиції податкове відомство вже опрацьовує разом із Мінфіном.

Поки ж це питання законодавчо не врегульовано, у регіонах працюють спеціально створені робочі групи, які консультуватимуть мобілізованих підприємців та ветеранів. Регіони отримали переліки ФОПів, яким нараховують податки, але ймовірно підприємці просто не мають змоги виконувати свої податкові обов’язки. По кожному такому кейсу працюють окремо. Податківці також проводять інвентаризацію листів ФОПів щодо списання нарахованих податкових зобов’язань із дати їх мобілізації.

 

Мали шанс не сплачувати ЄП, але «профукали»: чи є право на повернення коштів

Нагадаємо, що під час воєнного стану (з 1 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року) ФОПи першої та другої груп могли тимчасово не сплачувати єдиний податок. Звітність з єдиного податку за цей період також не заповнювали та не подавали (пп. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Із 1 серпня 2023 року таке право залишили лише для підприємців із окупованих територій або з територій, де ведуться бойові дії (п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Дати початку і завершення окупації / бойових дій визначає Перелік, затверджений наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 №376. Такі підприємці теж не заповнюють декларацію за відповідні періоди. Причому право не сплачувати та не декларувати єдиний податок не поширюється на ФОП 1-2 груп, які зареєструвалися на територіях бойових дій чи окупації після визначених дат у Переліку.

Натомість спрощенці першої та другої груп, які не скористалися правом щодо несплати єдиного податку та сплачували авансові внески, зобов’язані відобразити сплачені суми у розділах ІІ або ІІІ річної декларації. Такі суми не є переплатою чи помилково сплаченими коштами, тому їх не можна повернути або зарахувати на майбутні періоди. Надміру або помилково сплачені податки підлягають поверненню лише у випадках, визначених Податковим кодексом. Але це не стосується авансових внесків за єдиний податок, оскільки вони сплачуються у рамках звичайного зобов’язання підприємця.

На цьому наполягають податківці у ЗІР (категорія 107.01.07), тож зважте на їх позицію у своїй роботі.

Якщо ж маєте запитання з бухобліку та оподаткування, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.

 

Наводка про цькування працівника – привід для візиту Держпраці і штрафу до 6800 грн

Верховна Рада прийняла закон (законопроєкт №11044), який дозволяє Держпраці проводити навіть під час воєнного стану позапланові перевірки роботодавців (юросіб та ФОП) за скаргами щодо мобінгу їх працівників.

Зауважимо, що йдеться про приниження та цькування на роботі. І потерпати від цього на робочому місці можуть усі категорії працівників – як чоловіки, так і жінки, як досвідчені професіонали, так і молоді фахівці.

Власне закон про запобігання мобінгу діє з грудня 2022 року. Проте його дію фактично нівелював інший Закон (від 15.03.2022 № 2136-IX), який заборонив проведення позапланових перевірок у сфері праці, за винятком окремих випадків. Це призвело до призупинення перевірок за скаргами на мобінг, хоча проблема продовжує існувати й офіційна статистика порушень досить невтішна. Так лише за 2023 рік до Держпраці надійшло 553 звернення про мобінг, за 2024 рік – 583, а за 2025 рік – уже 76.

Але відтепер органи Держпраці зможуть реагувати на заяви працівників або профспілок щодо мобінгу. За результатами перевірки інспектори складатимуть акт про встановлені порушення або їх відсутність. Якщо факт мобінгу буде доведено, Держпраця складе протокол, який передаватиме до суду для притягнення винних до відповідальності згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП).

Тож тим, хто полюбляє принижувати колег по роботі, або закриває очі на будь-який прояв мобінгу, мовляв «самі розберуться», можуть цілком справедливо впаяти:

• штраф від 850 до 6800 гривень;

• громадські роботи тривалістю від 20 до 60 годин (ст. 173-5 КУпАП).

Конкретний розмір покарання залежатиме від статусу особи (фізособа, посадова особа чи ФОП) та від тяжкості проступку (вчинене групою осіб або повторно).

Маємо для вас універсальний помічник – сервіс «Моніторинг перевірок». Він допоможе знайти вашу компанію в реєстрах запланованих перевірок у 2025 році не лише Держпраці, ДПС, ПФУ та інших держорганів, а й у графіках/планах ТЦК та СП. Спробуйте вже зараз!

 

Кошти з рахунку ФОПа на особисті потреби: вічна дилема з неприємним «душком»

Якщо оплачуєте витрати з рахунку ФОПа, має бути підтвердження, що це витрати, пов’язані з бізнесом. Так уникнете питань з боку податкової навіть у разі змін у законодавстві.

На цьому наголошує податковий експерт Вікторія Величко, зауваживши, що витрати ФОПа – це не про «що хочу, те й купую з бізнес-рахунку».

Навіть якщо ваш банк (наприклад, Приват24) дозволяє оплату будь-яких витрат і все виглядає гладко, для податкової служби це не є аргументом.

Є перелік витрат, які аж ніяк не вийде обґрунтувати як підприємницькі:

• одяг, придбаний для особистого користування;

• відпустка за рахунок ФОПа;

• подарунки «собі коханому»;

• продукти харчування чи послуги, що споживають у приватному житті.

Якщо податкова натрапить на такі сумнівні витрати, підприємцю може загрожувати:

• донарахування ПДФО, військового збору та ЄСВ;

• штрафи;

• запитання щодо кожної витраченої гривні.

Загалом чинне законодавство передбачає право на вільне розпорядження коштами ФОПа. Наразі податкова служба погоджується з цим підходом, але її позиція може змінитися. Тому оптимальним рішенням є переказ коштів з підприємницького на особистий рахунок фізичної особи, після чого ними можна вільно користуватися.

 

Єдиний реєстр кваліфікацій замість КП і ДКХПП

Верховна Рада ухвалила закон (законопроєкт №9630) щодо створення Єдиного реєстру кваліфікацій на підставі Класифікатора професій, Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП) та Реєстру кваліфікацій.

Це має значно спростити процедури для роботодавців і зробити їх менш бюрократичними.

Адже зараз, щоб правильно визначити посаду, потрібно використовувати Класифікатор професій. Саме цей документ є базисом для формування назв посад, які потім зазначають у наказах, трудових книжках та інших кадрових документах. Але Класифікатор оновлюється не дуже швидко, тому багатьох сучасних професій у ньому просто немає.

До того ж потрібно не просто обрати актуальну професійну назву роботи, але й врахувати правила її утворення для застосування у кадровому обліку. А це й розкриття дужок, особливості доповнення похідними словами. Тобто ціла процедура.

Крім того, для створення посадової або робочої інструкції потрібно користуватися Довідниками кваліфікаційних характеристик, яких є багато, і вони розроблені для різних галузей. Додатково існує Реєстр кваліфікацій. Через це відповідний процес стає складним і потребує багато часу.

Натомість новий реєстр об’єднає все необхідне для формування назви посади або професій, посадової або робочої інструкції в одному місці.

Ще одна новація – скасування обов’язку роботодавців подавати звіт про вакансії (форма №3-ПН) до центрів зайнятості. Тепер це буде їхнім правом, а не обов’язком.

Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування. Проте, щоб його нововведення запрацювали, потрібна технічна реалізація та зміни до низки нормативно-правових актів. До створення єдиного реєстру та нових профстандартів діятиме перехідний період. У цей час дозволено використовувати наявні кваліфікаційні характеристики з ДКХПП.