Тестова картка запису
(блок мої запитання)

Додаткові матеріали

Презентація

Таблиця додана як скрін (скрін завантажується на сторедж і додається як посилання)

Таблиця копі-паст з ворд

Таблиця відкорегована в редакторі адмінки

Другий приклад – імпорт із післяплатою. Тут спочатку товар оприбутковується на 281 рахунок як "Товари в дорозі". Фіксується курс на дату оформлення товаро-супровідних документів (у разі автоперевезення – дата СМР). За цим курсом товар оприбутковується у повній сумі. Після цього, коли товар доставлений, розрахунки з нерезидентом здійснюються вже за іншим курсом, вищим за курс на дату отримання товару.

У цьому випадку виникає курсова різниця, оскільки заборгованість є монетарною. Вона не має жодного стосунку до митних платежів. Важливо простежити, за якими курсами і на яких підставах формуються всі облікові операції. Митна вартість товару – це одна сума, а вартість, за якою товар заходить на склад, – інша.

Далі формується включення ПДВ і мита до митної вартості у тих сумах, в яких вони були сплачені. ПДВ включається до податкового кредиту, а мито — до первісної вартості товару. Відповідно, закриваються рахунки 281 (товари), 641 (ПДВ) і 377 (розрахунки з митницею). Потім здійснюється оплата нерезиденту, і через курсову різницю, яка виникла внаслідок зростання курсу, формується додатковий фінансовий результат.

Приклад (варіант 2). Імпорт на умовах післяоплати

За ЗЕД-контрактом право власності до імпортера переходить на дату передачі нерезидентом товару вартістю 100000 євро перевізнику. 

• Вартість перевезення включено до ціни товару. 

• Товар передано 03.07.2023 р. (курс НБУ — 36,5 грн./1 дол).

• 17.07.2023 р. імпортер здійснив митне оформлення товару, і товар було доставлено на склад підприємства (курс НБУ — 37,00 грн./1 дол). Ввізне мито становить (умовно) 2% від митної вартості товару. При митному оформленні сплачено ПДВ 20%. 

• Курс НБУ на дату оплати товару нерезиденту 25.07.2023 р. — 36,9 грн./1 дол.

Особливість імпортного ПДВ полягає в тому, що право на податковий кредит фіксується не в момент оплати нерезиденту, а на підставі митної декларації та сплати ПДВ на митниці. У разі, якщо розрахунки з нерезидентом не проведено, а згодом кредиторську заборгованість буде списано у зв'язку з минулим строком позовної давності, питання: чи треба коригувати податковий кредит?

На підставі офіційних роз’яснень податкової відповіді на запитання, коригування податкового кредиту, сформованого за митною декларацією, не проводиться. Отже, навіть у разі списання кредиторської заборгованості, податковий кредит залишається чинним і не підлягає зменшенню. Якщо у розрахунках відсутні операції з оплатою нерезиденту та курсові різниці, але податковий кредит був відображений за митною декларацією, він залишається у складі податкового кредиту назавжди.

На це слід звертати особливу увагу в обліку, особливо у випадках, коли імпортні контракти не виконані повністю, але були проведені відповідні митні процедури. Це гарантує правильне застосування норм законодавства та мінімізує ризики податкових донарахувань у майбутньому.