Заперечення на акт перевірки податкової

 

 

ГУ ДПС у _____________________ області ____________________________________

ТОВ «_____________________» ____________________________________

 

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на акт перевірки від __.__.20__ №____________________

 

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки  ТОВ «__________________»  (код ЄДРПОУ ____________) (надалі - Підприємство) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за _______________ 20__ р.  посадовими особами ГУ ДПС у ______________області було складено Акт перевірки від __.__.20__ №______________________ (отримано поштою __.__.20__) (надалі – Акт перевірки).

За результатами перевірки зроблено висновок про порушення Підприємством вимог пункту 198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що начебто призвело до завищення від’ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за ____________ 20__ в сумі ____________ грн.  за взаємовідносинами з ТОВ «____________» (код ЄДРПОУ _________________).

З таким висновком не погоджуємось та в порядку визначеному п. 86.7 Податкового кодексу України надаємо свої заперечення.

Дійсно з ____________ 20__р. по ____________ 20__ р.,  ТОВ «___________» мало взаємовідносини з ТОВ «____________»  відповідно до Договору № __ від __.__.20__ р. про надання ___________________.

В порядку визначеному п. __ Договору  ТОВ «___________»  (Замовник) доручає, а  ТОВ «____________»  (Виконавець) зобов’язується надати за плату послуги по _____________________.

Факт надання послуг підтверджується нижченаведеними актами:

-            Акт про надання ____________ послуг від __.__.20__ № ___ на загальну вартість___________- грн, в т.ч. ПДВ ____________________ грн;

-            Акт про надання ____________ послуг від __.__.20__ № ___ на загальну вартість___________- грн, в т.ч. ПДВ ____________________ грн;

-            Акт про надання ____________ послуг від __.__.20__ № ___ на загальну вартість___________- грн, в т.ч. ПДВ ____________________ грн;

-            Акт про надання ____________ послуг від __.__.20__ № ___ на загальну вартість___________- грн, в т.ч. ПДВ ____________________ грн.

Оплата отриманих послуг  ТОВ «______________» проведена наступними платіжними інструкціями, що не заперечується податковим органом: № ___ від __.__.20__, № ___ від __.__.20__, № ___ від __.__.20__, № ___ від __.__.20__.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події,  що відбулася  раніше:

-  дата списання  коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-  дата отримання  платником  податку    товарів/послуг,    що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

  Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

  Відповідно до п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна у відповідності до п. 201.10. ст. 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На дату виникнення податкового зобов’язання з ПДВ, контрагентом було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:

Дата	Номер вхідного документа	Вид операції	Сума	ПДВ	Контрагент	Договір контрагента

 

Тобто, у ТОВ «______________» наявні всі правові підстави на формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки всі без винятку податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН.

Важливо зауважити, що у разі якщо у контролюючого органу є сумніви щодо надання послу то ГУ ДПС у ______________області мало б прийняти до уваги, що як вбачається з постанови Верховного Суду (від 14.09.2022 № 460/2361/19, від 03.08.2022 № 460/4568/19) висновки ДПС про недобросовісність постачальника та про його негативну історію – можуть застосовуватися лише на етапі реєстрації ПН в ЄРПН. Якщо ДПС допустила реєстрацію ПН – ці аргументи вже не актуальні. На те і створювали механізм блокування ПН, щоб ДПС на етапі реєстрації ПН перевіряла такі нюанси.

Отже, реєстрація ПН в ЄРПН свідчить про добросовісність постачальника послуг і про право покупця послуг на ПК.

 Крім того, податковий орган мав би врахувати, що Високою платою Верховного суду України (зокрема постанова від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19), зроблено висновок, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

В постанові від 05 січня 2021 року у справі №200/1718/20-а Верховний Суд дійшов висновку, що статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

З врахуванням наведеного та враховуючи наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів (видаткові накладні, акти приймання-передачі, платіжні доручення), податкових накладних,  ТОВ «_______________» мав реальні затрати щодо придбання послуг, висновки податкового органу є безпідставними та необґрунтованими.

Незважаючи на ймовірні зловживання контрагентом, податковий орган чомусь перекладає відповідальність на добросовісного платника, ігнорувати первинні бухгалтерські документи, що стосуються факту надання послуг, які були оформленні під час проведення відповідних господарських операцій та були надані як в ході проведення перевірки, що суперечить статтею 61 Конституції України, якою закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 86.7 ст. 86  Податкового кодексу України, ТОВ «____________»

ПРОСИТЬ:

-       Скасувати висновки акту перевірки від __.__.20__ №______________.

-       Прийняти рішення за результатами перевірки з урахуванням результатів розгляду вказаних заперечень.

 

 

Директор ТОВ « __________»               _____________                       _______________