Інструкція з охорони праці для працівника при виконанні зварювальних робіт

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № _____

для працівника при виконанні зварювальних робіт

 

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для працівника при виконанні зварювальних робіт встановлює вимоги безпеки під час виконання ним посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для працівника при виконанні зварювальних робіт розроблена на виконання вимог абзацу другого статті 13 Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022  № 441, Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804, Правил охорони праці під час зварювання металів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 14.12.2012 № 1425, та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До самостійної роботи допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення про присвоєння професії зварника та не мають протипоказань за станом здоров’я. Перед допуском до самостійної роботи, після проведення вступного інструктажу, первинного інструктажу, попереднього спеціального навчання з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці, перевірки вмінь та навичок безпечного виконання робіт, зварник повинен пройти безпосередньо на робочому місці стажування протягом 2-15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) під керівництвом досвідченого кваліфікованого працівника. Допуск до самостійної роботи здійснюється при позитивних результатах стажування, перевірки вміння та навичок безпечного виконання робіт.

1.4. За цією інструкцією працівник при виконанні зварювальних робіт інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та зварника.

1.5. Робоче місце працівника при виконанні зварювальних робіт залежно від потреби виробництва може бути стаціонарним і змінним.

1.6. Пересувний зварювальний пост газозварника обладнується за схемою: живлення киснем від кисневого балона, а ацетиленом - від ацетиленового генератора. Причому відстань між ацетиленовим генератором, балоном з киснем і місцем виконання робіт повинне бути не менше 10 м.

При організації постійного зварювального поста газозварника кисневий балон установлюють за стіною виробничого приміщення, в спеціальній металевій шафі, а ацетиленовий генератор - у прибудові до виробничої будівлі.

1.7. Електрозварювання металів відкритою дугою виробів середніх і малих розмірів в стаціонарних умовах повинно здійснюватися у вентильованих, спеціально обладнаних кабінах.

При проведенні робіт зі зварювання металів на відкритому повітрі над установками і зварювальними постами повинні бути споруджені укриття (навіси) від непогоди. Зварювальне устаткування повинно бути розміщене в металевих контейнерах. За відсутності навісів роботи зі зварювання під час дощу або снігопаду повинні бути припинені.

При виконанні робіт зі зварювання металів на висоті понад 1,3 м повинні встановлюватися майданчики і ліси з негорючих матеріалів.

1.8. Працівник при виконанні зварювальних робіт повинен:

-   виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

-   пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

-   вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;

-   працювати тільки на тому устаткуванні, правила безпечної експлуатації якого знає та по якому проінструктований;

-   користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту;

-   не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

-   не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

-   знати правила безпечної експлуатації обладнання, на якому працює;

-   співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;

-   піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

-   утримувати в порядку і чистоті своє робоче місце;

-   знати технологічну схему виробництва, яке обслуговується; конструкцію та правила експлуатації основного та допоміжного устаткування, контрольно-вимірювальних приладів та систем автоматики; вимоги технічних умов та державних стандартів до обладнання під тиском; правила регулювання технологічного процесу; правила роботи з обладнанням, що працює під тиском;

-   вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Працівник при виконанні зварювальних робіт повинен пам’ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на працівника при виконанні зварювальних робіт:

- вибух сумішей горючих газів з повітрям та киснем;

- вибух ацетиленових генераторів при зворотних ударах полум’я та при попаданні на них кисню;

- загоряння кисневих шлангів;

- вибух кисневих редукторів при попаданні до них піщинок, а також при різкому відкриванні вентиля кисневого балона;

- загоряння та вибух унаслідок стикання кисню, який знаходиться під тиском, з мас тилами та жирами;

- запиленість;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищена травмонебезпека;

- вибух балона внаслідок нагрівання, падіння, ударів та інших порушень правил експлуатації балонів;

- отруєння продуктами згорання горючих газів або парами зварюваного матеріалу, за відсутності вентиляції або засобів індивідуального захисту;

- опіки тіла та захворювання очей внаслідок виконання робіт без засобів індивідуального захисту;

- вибух карбідних барабанів при їх розкриванні внаслідок наявності в них ацетилено-повітряної суміші;

- загоряння бачків з пальним під час різання, внаслідок розміщення бензобака біля джерела вогню, а також неправильного закріплення шланга, який подає пальне, та інше;

- ураження електричним струмом.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.10. Працівник при виконанні зварювальних робіт забезпечується такими спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, як: костюм бавовняний з вогнезахисним просоченням чи костюм для зварника, черевики шкіряні з жорстким підноском, рукавиці брезентові; на обслуговуванні стаціонар них газогенераторів — костюм бавовняний, рукавички гумові; на зовнішніх роботах взимку додатково — куртка, брюки на теплій підкладці, валянки.

1.11. Освітленість місця проведення зварювальних робіт повинна бути не менше ніж 50 лк.

1.12. Забороняється сумісне укладення зварювальних проводів і шлангів у загальні канали (короби). Відстань між ними повинна бути не менше 1000 мм.

1.13. Працівник при виконанні зварювальних робіт повинен забезпечуватися теплими підстілками з вогнетривких матеріалів для захисту від контакту з вологою холодною землею або металоконструкціями.

1.14. На кожному зварювальному апараті повинні бути чітко позначені реєстраційний заводський номер, назва підприємства, що випустило зварювальний апарат, і дата щорічних перевірок.

1.15. Працівник при виконанні зварювальних робіт має право працювати тільки на зварювальному апараті, закріпленому за ним.

Забороняється передавати зварювальний апарат, різаки, пальники, редуктори, шланги, електроди тощо іншим особам.

1.16. Дерев’яні перегородки, що стоять на відстані ближче 5 м від зварювальних постів, повинні бути оштукатурені, а двері - оббиті азбестом.

1.17. У випадках травмування і несправностей в устаткуванні зварник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу долікарську допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.18. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.19. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися викликати спеціальний медичний транспорт.

1.20. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

 

Щодо газозварювальних робіт

1.21. Забороняється при обслуговуванні зварювального апарата користуватися стальним інструментом.

Відкривати барабани з карбідом кальцію газозварник повинен за допомогою спеціальних інструментів і пристроїв, що виключають можливість утворення іскор (бронзовим зубилом або спеціальним ножем).

1.22. Розкриті, але не повністю використані барабани з карбідом кальцію необхідно закривати кришками, що забезпечують герметичність.

1.23. Газові балони повинні мати сигнальне забарвлення із вказаним найменуванням газу, що їх заповнює.

1.24. Для освітлення робочого місця зварювальних робіт газозварник повинен користуватися переносним світильником напругою не вище 42 В, а всередині місткості, резервуара, вологих приміщень - 12 В.

1.25. Електричне освітлення робочих місць газозварника повинне бути вибухобезпечним.

1.26. Газозварнику забороняється палити поблизу ацетиленового (газозварювального) апарата або підходити до нього з вогнем.

1.27. Водяні затвори ацетиленових апаратів мають бути справні, міцно закріплені на корпусі генератора чітко у вертикальному положенні. Забороняється експлуатувати генератори без водяних затворів.

1.28. Забороняється встановлювати ацетиленові генератори і балони з газом у проходах, проїздах, на сходових площадках, а також у місцях скупчення людей і неосвітлених місцях.

1.29. У робочих приміщеннях, де виконуються тимчасові роботи, допускається встановлення тільки одного переносного ацетиленового генератора продуктивністю не більше 3 м³/год, що обслуговується газозварником при додержанні таких умов:

-   максимальне одночасне завантаження карбіду кальцію в завантажувальний пристрій не повинне перевищувати 4 кг.

-   кількість пальників (різаків) на один апарат не повинна бути більше двох за умови встановлення постійного водяного затвора на кожний пост.

-   сумарна потужність пальників (різаків) не повинна перевищувати 2000 л газу на годину.

1.29.1. Приміщення повинне мати обсяг не менше 300 м³ і припливновитяжну вентиляцію.

1.29.2. Генератор має бути встановлений від місця зварювання (різання) металу, а також від джерела відкритого вогню та нагрітих виробів на відстані не менш як на 10 м.

1.29.3. На місці встановлення ацетиленового генератора повинні бути вивішені застережливі плакати: «Вогненебезпечне» або «Не палити».

1.30. Забороняється чистити, розбирати і збирати ацетиленовий генератор у загальних приміщеннях майстерень. Цю роботу газозварник повинен виконувати у спеціальних приміщеннях або на відкритому повітрі.

1.31. Забороняється розміщувати переносні ацетиленові генератори і балони з газом у працюючих котельнях, кузнях і подібних приміщеннях, а також поблизу місць забору повітря вентилятором чи компресором. У разі потреби зварювання в таких приміщеннях можна виконувати, підводячи ацетилен гумовим шлангом від генератора чи балона, встановленого поза цим приміщенням.

1.32. Довжина шлангів для газового зварювання не повинна перевищувати 20 м. У монтажних умовах допускається збільшення довжини шлангів до 40 м.

1.33. Забороняється застосовувати шланги з дефектами, а також підмотувати їх ізоляційною стрічкою або іншими матеріалами. Мінімальна довжина стикованих шлангів повинна бути не менш як 3 м.

1.34. Шланги на приєднаних ніпелях апаратури (пальники, різаки, редуктори та ін.) необхідно закріплювати надійно. На ніпелі водяних затворів шланги необхідно надівати щільно, але не закріплювати.

1.35. Шланги необхідно застосовувати відповідно до їх призначення. Забороняється:

1.35.1. Використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену і навпаки.

1.35.2. Сплющувати, скручувати і перегинати при їх укладанні, а також користуватись замасленими шлангами.

Шланги при газовому зварюванні необхідно підвішувати, щоб запобігти можливим пошкодженням. Забороняється розміщувати їх у проходах і проїздах, а також ближче 1 м від вогню та електропроводу.

1.36. Забороняється:

1.36.1. Забруднення кисневих балонів маслом.

1.36.2. Торкатись їх забрудненими маслом руками, бо навіть незначна кількість масла (жиру) у поєднанні з киснем може викликати вибух.

1.37. Перевозити кисневі та ацетиленові балони необхідно тільки на ресорних транспортних засобах, а також на спеціальних ручних візках.

У літній час підготовлені до роботи кисневі та ацетиленові балони необхідно захищати від дії сонячних променів і установлювати на спеціальних підставках осторонь від проходів та інших предметів.

1.38. Місце газозварювання має бути обладнане засобами пожежогасіння (вуглекислотними вогнегасниками, ящиками з сухим піском).

1.39. Ацетиленовий генератор необхідно розміщувати на відстані не ближче 10 м від місця газозварювальних робіт, а також від будь-якого джерела відкритого вогню.

 

Щодо електрозварювальних робіт

1.40. Не дозволяється проводити електрозварювальні роботи всередині ємностей за температури повітря вище 43°С без застосування спеціальних засобів індивідуального захисту для забезпечення ефективного теплозахисту і подавання чистого повітря до працівника.

1.41. Електричні проводи і кабелі для живлення електроустаткування машин та установок повинні мати зовнішню ізоляцію і захист від механічних ушкоджень (кожухи, підвіски, пристрій для укладання кабелів, троси).

1.42. Електроустаткування машин термічного різання повинно мати заземлення, що відповідає вимогам нормативно-технічних документів.

1.43. Органи керування машин термічного різання повинні бути оснащені блокувальним захистом для унеможливлення (незалежно від положення органів керування) самовільного ввімкнення машин термічного різання в разі відновлення раптово зниклої напруги.

1.44. Не дозволяється ремонтувати машини термічного різання під напругою. Переносні машини термічного різання в разі їх пересування необхідно від’єднувати від електроживлення.

1.45. Органи керування машинами термічного різання повинні мати позначки, що вказують на керований об’єкт, до якого вони належать, його призначення і стан: «включено», «відключено», «гальмо», «хід».

1.46. Металеві вали ручних приводів, рукоятки, маховики повинні бути ізольовані від частин машин термічного різання, що знаходяться під напругою, і мати електричний контакт із незнімними частинами виробу, на яких розташований елемент заземлення.

1.47. Під час дугового зварювання повинні застосовуватися ізольовані гнучкі кабелі, розраховані на надійну роботу при максимальних електричних навантаженнях з урахуванням тривалості циклу зварювання.

1.48. Під час прокладання або переміщення зварювальних проводів необхідно вживати заходів щодо запобігання ушкодженню їх ізоляції і зіткненню з водою, маслом, сталевими канатами і гарячими трубопроводами.

Відстань від зварювальних проводів до гарячих трубопроводів і балонів з киснем повинна бути не менше 0,5 м, а з горючими газами - не менше 1 м.

1.49. Металеві частини електрозварювального устаткування, що не перебувають під напругою, а також зварювані вироби і конструкції на весь час виконання робіт зі зварювання повинні бути заземлені відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

1.50. Для підведення струму від джерела живлення до електродотримача установки ручного дугового зварювання повинен використовуватися гнучкий провід у гумовій оболонці.

1.51. В якості зворотного провідника, який з’єднує зварювані вироби із джерелом зварювального струму, дозволяється використовувати гнучкі проводи, а також металеві шини достатнього перетину, зварювальні плити і саму зварювану конструкцію.

1.52. Пульти керування повинні мати блокування для унеможливлення керування від різних пультів, сигналізацію, а також аварійні кнопки для увімкнення установки (лінії).

1.53. Електрозварювальні установки з джерелом змінного і постійного струму під час зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, колодязів, відсіків, на понтонах тощо), а також установки для ручного зварювання змінного струму під час зварювання в особливо небезпечних приміщеннях або поза приміщеннями повинні бути оснащені пристроями для відключення холостого ходу або обмеження його напруги до 12 В не пізніше ніж через 1,0 с після розмикання зварювального кола. Обмежувач, виконаний у вигляді поодинокої приставки, повинен бути заземлений окремим провідником.

1.54. Внутрішні поверхні закритих металевих ємностей під час зварювання, наплавлення і різання повинні освітлюватися за допомогою світильників, установлених зовні, або ручних переносних ламп напругою не більше 12 В.

1.55. Не дозволяється залишати на робочому місці електрозварювальний інструмент, що перебуває під напругою.

1.56. Не дозволяється ремонтувати електрозварювальні установки під напругою.

Пересувні електрозварювальні установки на час їх пересування повинні бути знеструмлені.

1.57. При виконанні зварювальних робіт усередині ємностей роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників гумовими діелектричними калошами, діелектричними рукавичками, захисним шоломом, засобами індивідуального захисту дихання (респіраторами, протигазами спеціального призначення).

 

2. Вимоги безпеки до початку роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі, одягти спецодяг, спецвзуття і рукавиці, а перед початком зварювання - захисні окуляри.

2.2. Робоче місце необхідно звільнити від зайвих предметів і легкозаймистих матеріалів.

2.3. Перед початком роботи в резервуарах, колодязях зварник повинен переконатися у відсутності в них шкідливих вибухонебезпечних газів і забезпечити відповідну їх обробку до початку зварювальних робіт.

2.4. До початку зварювальних робіт у приміщеннях зварник повинен перевірити наявність і справність вентиляції.

2.5. Перед початком зварювання зварник повинен перевірити:

2.5.1. Щільність і міцність приєднання газових шлангів до пальника (різака) та редукторів за допомогою спеціальних хомутів.

2.5.2. Наявність води у затворі (не нижче рівня контрольного крана) і щільність усіх з’єднань у затворі, а також щільність приєднання шланга до затвора.

2.5.3. Справність пальника (різака), редуктора і шлангів.

2.5.4. Справність манометрів на редукторах, наявність пломб.

2.5.5. Справність установки для електрозварювання, її відповідність вимогам інструкції заводу-виробнику.

2.6. При встановленні переносного ацетиленового генератора необхідно стежити за тим, щоб він був установлений у вертикальному положенні.

2.7. Після зняття ковпака з газових балонів газозварник повинен перевірити:

2.7.1. Справність різьбового з’єднання штуцера і вентиля.

2.7.2. Наявність і справність ущільнювальної шкіряної прокладки в гнізді приєднувального штуцера ацетиленового балона.

Забороняється знімати ковпак з балона за допомогою зубила та молотка або інших засобів, які можуть викликати іскру. Якщо ковпак не відгвинчується, газозварник повинен повідомити про це майстра, щоб повернути балон заводу-виготовлювачу.

2.8. У разі виявлення несправностей інструменту, обладнання, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це керівника робіт.

2.9. Одержати від керівника робіт завдання на майбутню роботу.

3. Заходи безпеки під чає роботи

3.1. Під час виконання роботи необхідно бути уважним, не відволікатися сторонніми справами і розмовами.

3.2. Необхідно беззастережно дотримуватися вимог інструкції з експлуатації зварювального обладнання, що використовується у роботі. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі обладнання.

3.3. Працівник при виконанні зварювальних робіт повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні й на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.4. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

3.5. Забороняється залишати працююче зварювальне обладнання без постійного нагляду.

3.6. Вимоги безпеки під час виконання зварювальних робіт мають бути викладені у технологічній документації і виконуватися протягом усього технологічного процесу.

3.7. Використовувати інструмент та пристосування тільки за призначенням.

3.8. Забороняється працювати без захисних окулярів, бавовняних костюмів і брезентових рукавиць, а також користуватись одягом і рукавицями, забрудненими мастилом, бензином, гасом.

3.9. Зварювання при ремонті резервуарів з-під паливо-мастильних матеріалів газозварник повинен здійснювати тільки після обробки їх 15-20 %-ним розчином каустичної соди або продуванням сухою парою з подальшою перевіркою вмісту небезпечних речовин у зазначених ємностях.

3.10. При виконанні робіт в закритих ємностях, резервуарах, «глухих» та вологих підвалах працівник при виконанні зварювальних робіт повинен працювати в спецодязі і мати запобіжний пояс із закріпленою на ньому мотузкою, другий кінець якої довжиною не менше 2 м повинен тримати в руці другий робітник, який знаходиться зовні ємності, резервуара.

3.11. Про всі помічені несправності на робочому місці необхідно негайно доповісти майстру і без його вказівки до роботи не приступати.

3.12. Забороняється проводити зварювальні роботи з приставних драбин. При виконанні робіт на висоті треба користуватись драбиною із спеціально обгородженою площадкою, де газозварник повинен працювати із запобіжним поясом.

Забороняється вести зварювання на відкритому повітрі в снігову або дощову погоду.

3.13. Забороняється вести зварювання трубопроводів, посудин і резервуарів, які перебувають під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.

3.14. Виконувати зварювання або різання будь-яких частин електрообладнання можна тільки в тому випадку, якщо вони спочатку знеструмлені та вжито заходів, які не допускають їх включення при зварюванні та різанні.

При зварюванні та різанні поблизу струмоведучих пристроїв місця роботи слід обгородити щитами.

3.15. При різанні деталей, ферм, балок, станин, металевого брухту необхідно вживати заходів щодо того, щоб відрізані частини не могли впасти на тих, хто працює.

3.16. Забороняється ходити із запаленим пальником або різаком, приєднаним електродом за межі робочого місця, а також підніматися з ними трапами, риштованнями.

Особливості проведення газозварних робіт

3.17. При роботі генератора необхідно стежити за тим, щоб не було витікання газу з кранів, пробок та інших з’єднань. Герметичність перевіряється за шкалою манометра, а місця витікання газу визначають тільки за допомогою мильного розчину. Забороняється застосовувати вогонь для перевірки герметичності.

3.18. Працівник при виконанні зварювальних робіт повинен при приєднанні редуктора до кисневого балона оглянути вхідний штуцер і накидну гайку редуктора, переконатись у справності різьби гайки, у відсутності слідів масла та жирів, а також у наявності ущільнювальної прокладки і фільтра на вхідному штуцері редуктора.

3.19. Для продування штуцера балона газозварник повинен плавно на короткий час відкрити вентиль на чверть або половину оберту для видалення сторонніх частинок. Відкриваючи вентиль, необхідно стояти осторонь струменя газу.

3.20. Забороняється користуватись редуктором з несправною різьбою в накидній гайці, несправними манометрами, манометрами з простроченими строками їх випробування.

3.21. Для відкривання вентиля ацетиленового балона і для укріплення на ньому редуктора газозварник повинен мати спеціальний торцевий ключ.

3.22. Забороняється засипати карбід кальцію меншої грануляції, ніж зазначено в паспорті генератора. Перед засипанням необхідно відсіяти карбідний пил. Карбід кальцію необхідно засипати тільки в корзину. Забороняється засипати карбід кальцію безпосередньо в реторту.

3.23. При живленні газозварювальних постів ацетиленом і киснем від балонів необхідно встановлювати балони вертикально у спеціальних стояках, міцно прикріплювати їх хомутами або ланцюгами й оберігати від ударів та падіння. Балони необхідно встановлювати на відстані не менш як 1 м від приладів опалення і 5 м від нагрівальних печей та інших джерел тепла.

На ділянці і в майстерні, де проводиться газополум’яна обробка, забороняється мати більше одного запасного наповненого балона на кожний пост.

3.24. Відстань між кисневим балоном і газогенератором повинна бути не менш як 5 м.

3.25. Перед запалюванням пальника (різака) слід продути шланги, щоб видалити повітря робочими газами: кисневі - киснем, ацетиленові - ацетиленом.

3.26. При запалюванні ручного пальника або різака спочатку необхідно трохи відкрити вентиль кисню, потім відкрити вентиль ацетилену і тільки після короткочасного продування шлангів запалити горючу суміш газів. При гасінні - навпаки: спочатку закрити вентиль ацетилену, потім - вентиль кисню.

3.27. Забороняється змащувати мастилом редуктор, пальник, різак і братися за них руками в мастилі, а також зберігати біля них замащені обтиральні матеріали.

3.28. Забороняється витрачати ацетилен з генераторів до повного зниження і загасання полум’я пальника (різака), щоб уникнути підсмоктування повітря та виникнення зворотного удару.

3.29. При зворотному ударі полум’я треба негайно закрити вентилі на пальнику (різаку), на балонах і водяному затворі та охолодити пальник.

3.30. При перегріві пальника (різака) необхідно припинити роботу, а пальник (різак) погасити й охолодити до повного остигання. Для охолодження пальника необхідно мати посудину з чистою холодною водою без слідів мастила. Під час перерв у роботі для підвішування погашених пальників необхідно користуватися стояком з гаком або вилкою.

3.30. При експлуатації ацетиленових апаратів забороняється:

3.30.1. Засипати карбід кальцію в мокрі ящики.

3.30.2. Підвищувати тиск в ацетиленовому генераторі вище зазначеного в паспорті.

3.30.3. Відключати автоматичний регулятор, якщо він є.

3.03.4. Працювати саморобними або несправними завантажувальними пристроями.

3.31. Забороняється працювати від переносного генератора, розташованого на одному візку з кисневим балоном.

3.32. Відбір газу з балонів повинен проводитися до залишкового тиску не нижче 0,05 МПа.

3.33. Забороняється залишати без нагляду переносний генератор під час роботи.

При перервах у роботі полум’я пальника необхідно погасити, а вентилі на пальнику - щільно закрити. При тривалих перервах у роботі (обідня перерва тощо), крім вентилів на пальнику та різаку, слід закрити вентилі на кисневих та ацетиленових балонах або на газорозбірних постах, а гвинти редукторів вивернути до звільнення пружини.

3.34. При експлуатації переносних генераторів на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях за температури нижче 0°С необхідно вживати заходів, які запобігають їх замерзанню.

У разі замерзання води в генераторі, водяному затворі чи шланзі необхідно відігріти їх у теплому приміщенні на відстані не менш як 10 м від джерел вогню, іскор тощо або гарячою водою (парою).

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. До закінчення робіт газозварник повинен допрацювати до повної витрати карбіду кальцію в генераторі, погасити пальники, злити мул, корпус і реторти промити водою; очистити генератор всередині волосяною щіткою або латунним скребком; закрити вентиль на киснево му балоні і зняти з нього редуктор.

4.2. Газозварник повинен скинути у спеціально обладнану мулову яму відпрацьований карбід кальцію (мул).

Це можна робити тільки тоді, коли реторта повністю охолоне.

Очищати реторту від мулу необхідно латунним або алюмінієвим скребком.

Забороняється після закінчення роботи залишати генератор з не розвантаженою ретортою.

4.3. По закінченні роботи газозварник повинен:

4.3.1. При горінні пальника або різака спочатку закрити вентиль ацетилену, а потім - вентиль кисню.

4.3.2. Закрити вентилі на балонах чи газопроводах, випустити газ з усіх комунікацій і звільнити затискні пружини редукторів.

4.3.3. Відвернути шланги і редуктор, завернути на балоні ковпак.

4.3.4. На порожніх балонах зробити напис: «Порожній».

4.3.5. Якщо в балонах залишився газ, то навернути на них запобіжні ковпаки і відвезти у спеціальні шафи поза приміщенням, поставивши у відділення, що відповідає газу.

4.4. Розрядити газогенератор, відключити вентиляцію або електрозварювальний апарат – у разі проведення електрозварювальних робіт.

4.5. Прибрати пальник, різак, редуктор, шланги, інструмент, електроди, заземлення і пристрої у відведене місце.

4.6. Провітрити приміщення.

4.7. Упорядкувати робоче місце, прибрати обрізки з проходів, скласти деталі у відведеному місці.

4.8. За потреби здати зміннику своє робоче місце.

4.9. Зняти спецодяг, спецвзуття, очистити його від пилу та іншого бруду, покласти у відведене для зберігання місце та переодягтися.

Потім вимити обличчя теплою водою з милом або прийняти душ.

4.10. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

-   негайно припинити роботу;

-   вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

-   за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 склянки) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) у разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) при необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виявленя витікання газу з газових балонів газозварник повинен негайно припинити роботу, усунути витікання газу, провітрити приміщення і установити причину його виникнення.

Не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.
Забороняється застосовувати вогонь для виявлення витікання газу з газових балонів.

Перевіряти витікання газу дозволяється мильним розчином.

5.6. При загорянні ацетилену, що виділяється із змоченого карбіду кальцію, щоб не допустити вибуху ацетиленово-повітряної суміші, газозварник повинен гасити ацетилен вуглекислотним вогнегасником або сухим піском.

5.7. У разі загоряння шланга газозварник повинен швидко перегнути його біля місця, що горить, з боку редуктора або газогенератора і закрити вентиль балона.

5.8. У разі, якщо швидка ліквідація пожежі власними силами неможлива, газозварник повинен негайно викликати пожежну команду.