Підсумки тижня 02.12-06.12.2024

Військовий збір, підвищення податків і нові фіскальні правила з 1 грудня

З 1 грудня 2024 року набув чинності Закон № 4015-IX (до цього – законопроєкт № 11416-д), норми якого передбачають підвищення базової ставки військового збору, запровадження обов’язкової сплати цього збору для підприємців-спрощенців, подвоєння ставки податку на прибуток для банків тощо.

Коротко розглянемо, що конкретно зміниться для платників податків загалом і для юридичних осіб та для підприємців зокрема.

1. Закон № 4015-IX передбачає підвищення базової ставки військового збору з 1 грудня 2024 року з 1,5% до 5% для платників, якими є:

   • фізичні особи – резиденти, які отримують доходи в Україні та за її межами;

   • фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи в Україні;

   • податкові агенти (наприклад, роботодавці, які нараховують і платять зарплату найманим працівникам).

   Об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний чи річний дохід.

2. Для банків ставка з податку на прибуток зросла вдвічі ретроспективно – з 25% до 50%.

   ДПС у своєму роз’ясненні уточнює, що банки повинні визначити (і перерахувати) податкові зобов’язання з податку на прибуток за 2024 рік за ставкою 50%. Дивіденди, які сплачені банками протягом 2024 року, також підлягають перерахунку за новою ставкою податку на прибуток. Крім цього, у 2024 році банкам заборонено зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих податкових періодів. Скоригувати свій прибуток на отримані раніше збитки банки зможуть лише з 1 січня 2025 року.

   Для інших учасників фінансового ринку ставку податку на прибуток підвищено з 18% до 25%. Підвищена ставка почне діяти з 1 січня 2025 року. Зокрема, така ставка застосовуватиметься за умови:

   • оподаткування прибутку всіх небанківських фінансових установ (крім страховиків);

   • оподаткування скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній (крім страховиків);

   • виплати дивідендів фінансовими установами (крім страховиків).

3. Для АЗС встановили сплату авансів із податку на прибуток.

   Сплата авансових внесків компаніями, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним (АЗС), провадиться щомісяця не пізніше 20 числа. Закон набрав чинності з 1 грудня, відповідно перший авансовий внесок АЗС повинні перерахувати не пізніше 20 грудня.

   Авансові внески встановлені в таких розмірах:

   • для АЗС, які торгують бензином і дизелем, – 60 000 грн на місяць;

   • для АЗС, що здійснюють реалізацію зрідженого газу, – 30 000 грн на місяць;

   • для мультипаливних АЗС, які мають частку реалізованого зрідженого газу 50% і більше, – 45 000 грн на місяць.

   При цьому є два важливі нюанси:

   1. Якщо сума податку на прибуток, яку повинен сплатити продавець пального, перевищує сплачені ним авансові внески, то зобов’язання з податку на прибуток буде зменшено на суму авансування.

   2. Якщо сума авансових внесків, сплачених протягом року, перевищує суму нарахованих зобов’язань з податку на прибуток за рік, то переплата не переноситься на майбутнє у рахунок зменшення податкових зобов’язань.

   ДПС попереджає, що за несплату авансових внесків передбачено штрафні санкції. Розмір штрафу становить від 5% до 10% суми податкового зобов’язання залежно від того, наскільки платник податків затримав сплату авансу.

   Зверніть увагу, що ДПС вже запроваджує рахунки для сплати авансу з податку на прибуток та ПДФО для торговців пальним. Дізнатися реквізити бюджетних рахунків ви зможете на вебпорталі ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів».

4. Для обмінних пунктів запровадили новий порядок сплати авансів з податку прибуток.

   Починаючи з 1 січня 2025 року, підприємства, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (пункти обміну валюти), сплачуватимуть аванси з податку на прибуток, які прив’язані до офіційного курсу гривня/євро. До цього часу обмінні пункти сплачують аванси з огляду на розмір мінімальної зарплати.

   З січня 2025 року обсяг авансових внесків із податку на прибуток буде таким (щомісяця за кожний пункт обміну іноземної валюти):

   • еквівалент суми 700 євро (близько 30,5 тис. грн) – для обмінних пунктів, що розташовані в Києві;

   • еквівалент суми 600 євро (близько 26 тис. грн) – для обмінних пунктів, які розташовані в населених пунктах із населенням понад 50 тис. людей;

   • еквівалент суми 200 євро (близько 8,7 тис. грн) – для обмінних пунктів в інших населених пунктах чи поза ними.

   Тобто, з’явилася не лише прив’язка авансових внесків до курсу гривня/євро. Тепер в окрему групу виведені обмінні пункти, які розташовані в Києві, для них розмір авансу буде найбільшим.

6. Для вин виноградних та іншої виноробної продукції з дати набуття чинності Закону (1 грудня 2024 року) застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 (далі – Постанова № 957), підвищений на 50 відсотків.

   ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв також з дати набуття чинності Закону № 4015.

7. Крім того, з 1 січня 2025 року Закон запроваджує місячну звітність щодо ПДФО та ЄСВ і ВЗ замість квартальної. Це необхідно для забезпечення прозорості наявної системи бронювання. Форми Податкового розрахунку щомісячної звітності змінюватимуться. І вперше подавати звітність за новою формою будемо до 19 лютого 2025 року. Крім того, будуть змінюватись і форми звітності з єдиного податку. До них додасться інформація щодо сплати військового збору. Оновлені форми ще не опубліковані, але ми обов’язково повідомимо вам, щойно вони з’являться. Не хвилюйтеся та готуйтеся до змін разом з командою 7eminar.

 

ФОПи сплачуватимуть військовий збір і ЄСВ з 1 січня 2025 року

Продовжуємо аналізувати зміни в ПКУ, які внесені Законом України від 10.10.2024 № 4015-ІХ. Нагадаю, що Закон набув чинності 01.12.2024 і ним передбачено запровадження військового збору для спрощенців з 1 жовтня 2024 року. Але з самого початку законодавці пообіцяли виправити цю помилку. Тому і Мінфін, і Урядовий портал стверджували, що датою запровадження військового збору для ФОП буде 1 січня 2025 року. Тож на засіданні податкового комітету 3 грудня 2024 року було узгоджено зміни до законопроєкту № 9319 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». А вже 4 грудня ВР загалом прийняла законопроєкт № 9319, яким передбачено перенесення запровадження військового збору для ФОПів 1, 2, 3, 4 груп та юросіб 3 групи з 1 жовтня 2024 року на 1 січня 2025 року.

Вже 5 грудня ДПС виклало інфографіку щодо сплати військового збору з 1 січня 2025 року. Отже, з 1 січня 2025 року встановлено військовий збір:

• для ФОПів І, ІІ та ІV груп у розмірі 10% від 1 розміру МЗП на 1 січня звітного року, у 2025 році МЗП – 8000 грн, тож сума військового збору – 800 грн;

• для ФОПів та юросіб ІІІ групи ЄП – у розмірі 1% від доходу;для фізосіб-«загальників» та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, ставка ВЗ становитиме 5%.

Військовий збір для платників єдиного податку встановлюється тимчасово на період дії воєнного стану.

Підприємці почнуть сплачувати ВЗ з січня:

• ФОП 1-2 групи – до 20 січня; 

• ФОП 3 групи – за результатами 1 кварталу до 20 травня 2025 року.

ДПС повідомила, що вже оновлені реквізити бюджетних рахунків для сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців і юридичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Платники можуть знайти реквізити на вебпорталі ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів», вибравши регіон та відповідний податок.

Крім того, згідно з Держбюджетом-2025 передбачено зупинити на 2025 рік дію п. 9¹⁹ розд. VIII Закону про ЄСВ.

Отже, загальної пільги, яка б звільняла всіх ФОП від сплати ЄСВ на час війни, у 2025 році вже не буде. З 1 січня 2025 року ФОП сплачуватиме ЄСВ у розмірі:

• мінімальний платіж – 1760 грн/місяць (22% від мінімальної зарплати);

• максимальний платіж – 35 200 грн/місяць.

Обов’язок сплати ЄСВ вперше настане  за І квартал 2025 року – 19 квітня 2025 року.

 

Законопроєкт № 9319: пільги з ВЗ та зміни для «Дія.City»

У законопроєкті № 9319, який підтримала Верховна Рада на засіданні в другому читанні, анонсовано ще багато цікавих змін. Вони стосуються оподаткування винагород за гіг-контракти резидентів «Дія.City» та застосування пільг щодо несплати військового збору для фізосіб-підприємців і юросіб на єдиному податку.
Зокрема, Данило Гетманцев повідомив, що вирішено питання:

• надання пільг для ФОПів щодо несплати військового збору під час перебування на лікарняному або у відпустці;

• надання пільг щодо несплати ВЗ, якщо ФОП зареєстрований на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій;

• надання відстрочки щодо сплати військового збору за перший місяць, в якому закон набрав чинності, а також незастосування штрафів за несплату ВЗ за жовтень;

• незастосування ставки 5% з доходів, які декларуються за результатами 2024 року;

• звільнення від сплати ВЗ, якщо ФОП припинив свою підприємницьку діяльність у період з 1 жовтня до моменту набрання чинності законом;

• можливості зарахування ВЗ при обрахунку МПЗ для платників єдиного податку, на яких поширюється ВЗ;

• звільнення електронних резидентів (е-резидентів) від сплати ВЗ;

• звільнення від сплати військового збору ФОПів 1, 2 та 4 груп, які зараз мобілізовані до Збройних сил.

А ще військовий збір не утримується із сум доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, якщо такі доходи не оподатковуються або оподатковується за нульовою ставкою ПДФО.

Крім того, доопрацьований до другого читання законопроєкт передбачає багато змін в оподаткуванні для резидентів «Дія.City». Зокрема, для таких резидентів зі статусом стартапів скасовуються норми про незастосування пільгової ставки ПДФО 5% та мінімального ЄСВ до доходів спеціалістів «Дія.City», якщо кількість таких осіб у резидента «Дія.City» становить менше 9 осіб.

Водночас передбачається запобіжник проти зловживань: якщо стартап не виконав критерії до завершення другого року перебування у статусі резидента «Дія.City», то треба буде доплатити ПДФО та ЄСВ.

Передбачається також звільнення від оподаткування податком на виведений капітал благодійної допомоги, наданої резидентами «Дія.City» на користь ЗСУ, скасування актів наданих послуг для гіг-спеціалістів.

І запропоновано посилення «антикритеріїв» резидентства «Дія.City» на період воєнного стану та післявоєнний період.

Зверніть увагу, що всі ці норми почнуть діяти тільки після офіційного опублікування підписаного Закону.

Ми уважно стежимо за всіма змінами та оперативно повідомимо вас про найважливіші. А 10 грудня плануємо онлайн-конференцію «Підвищення податків для ФОП та зміни в роботі ПРРО – 2025 & Податок на прибуток – 2024 / 2025».

 

Військовий збір із зарплатних виплат та інших доходів з 1 грудня 2024 року

Після офіційного опублікування Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» з 01.12.2024 набула чинності норма про підвищення військового збору з 1,5% до 5% для більшості платників. Зміни торкнулися фізичних осіб – резидентів і нерезидентів, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкових агентів.

Відповідно до п. 162.1 ПКУ платниками військового збору є:

• фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

• фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні;

• податкові агенти фізосіб, які сплачують збір за них та від їх імені із зарплати, доходів за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та інших доходів (як у випадку з ПДФО).

Об’єктом нарахування військового збору є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід:

• зарплата (основна та додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати);

• лікарняні (оплата перших 5 днів непрацездатності за рахунок роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ);

• винагорода за ЦПД;

• вихідна допомога при звільненні;

• орендні платежі;

• дивіденди;

• додаткові блага тощо.

Давайте з’ясуємо, як роботодавцям утримувати військовий збір із нарахувань працівників. До доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого за листопад 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від її фактичної виплати у грудні 2024 року.

За роз’ясненням податківців, починаючи з 1 грудня 2024 року до доходів, нарахованих фізичним особам, застосовуємо ставку ВЗ 5%.

Це стосується усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, у тому числі у вигляді виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку. І це не залежить від того, чи такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року. Оскільки відповідно до ПКУ такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.

З 1 грудня також підвищили ставку військового збору з 1,5 до 5% на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна протягом року. Таким чином, автовласники, які продаватимуть свій транспорт, повинні сплатити податок.

За інформацією Головного сервісного центру МВС, під час продажу авто українці повинні сплатити державі певний відсоток податку:

• продаж першого авто – 0%;

• продаж другого авто – 5% від вартості авто + військовий збір – 5%;

• продаж третього і більше – 18% від вартості авто + військовий збір – 5%.

Але є й винятки з будь-якого правила а саме:

• ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб продовжують не оподатковуватися ані ПДФО, ані військовим збором;

• соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором;

• ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур, визначених у законі, залишається на рівні 1,5%.

Якщо у бухгалтерів є запитання, як утримувати ВЗ із зарплати та інших доходів, а також, як правильно складати звітність та виправляти помилки в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.

 

Перехідні відпускні та лікарняні: ставка військового збору – 1,5% чи 5%?

За якою ж ставкою утримувати військовий збір з перехідних лікарняних та відпускних: 1,5% чи 5%? Відповідь на це запитання надала ДПС у своєму роз’ясненні.

1. До виплат (частини виплат), пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, у разі перебування платника податку на лікарняному в періоді до 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від того, що нарахування (виплата, надання) будуть проведені у грудні 2024 року.

   Зазначені виплати (частини виплат) у разі перебування платника податку на лікарняному у періоді після 1 грудня 2024 року оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5%.

2. До доходу (частини доходу) у вигляді заробітної плати за час перебування платника податків у відпустці до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5%, а за час перебування платника податків у відпустці після 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 5% незалежно від того, коли будуть проведені нарахування (виплата, надання) таких доходів.

   При цьому, якщо платнику податку були нараховані (виплачені, надані) такі доходи у листопаді 2024 року за період перебування у відпустці як у листопаді, так і в грудні, то роботодавець має провести перерахунок утриманих (перерахованих) сум військового збору в порядку, визначеному п. 169.4 ПКУ.

Розберемося на прикладах, як утримувати військовий збір із зарплат та перехідних виплат, 9 грудня на вебінарі «Військовий збір 5%, підтвердження «критичності», середня зарплата та бронювання в «Дії» & ПДВ та РЕЗ: практичні кейси».

 

До 20 грудня слід надати до ТЦК дані про автотранспорт і техніку

З вересня 2022 року у МВС з’явився новий обов’язок щоквартального подання до ТЦК СП відомості про реєстрацію, переобладнання та зняття з обліку транспорту підприємств, які можуть бути мобілізовані.

Тим часом, обов’язок підприємств подавати аналогічну інформацію про свій автотранспорт до ТЦК СП працює й далі.

А з 18 травня 2024 року військово-транспортний обов’язок для потреб ЗСУ стосується також водних транспортних засобів та іншої техніки й поширюватиметься на всіх юросіб та окремих фізосіб. Таку інформацію також повинні подавати і підприємства аграрної сфери щодо наявної сільгосптехніки.

Правила та строки подання інформації затверджено п. 15 Положення № 1921.

Отже, керівники підприємств, установ та організацій щороку до 20 червня та 20 грудня подають до ТЦК інформацію про:

• наявність транспортних засобів і техніки; їхній технічний стан;

• громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці.

Форму відповідної відомості затверджено як додаток 1 до Положення № 1921.

Не подають відомості фізособи-підприємці і звичайні громадяни. Тому вони не надають інформацію про автотранспорт та техніку.

Крім того, якщо на дату подання інформації підприємство не має власних транспортних засобів (наприклад, використовує лише орендовані), то подавати інформацію не потрібно. Якщо ж наступного року буде придбано власні транспортні засоби, то таку інформацію потрібно буде подати.

На керівників юросіб, які зобов’язані були подати таку інформацію, але не зробили цього вчасно, чекатиме адмінштраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210¹ КУпАП).

Розмір такого адмінштрафу для посадових осіб підприємств нині вже становить від 2000 до 3500 НМДГ (від 34 000 до 59 500 грн).

 

Податкові перевірки відновлюються для всіх у 2025 році?

Кому з платників податків очікувати у 2025 році податкових перевірок, а для кого буде діяти мораторій?

Нагадаємо, що для ФОПів 1 та 2 груп ЄП-мораторій закінчився 01.12.2024. А для всіх інших, хто підпадав під мораторій на планові перевірки, ситуація зміниться з 01.01.2025. Отже, документальні перевірки – планові та позапланові – відновлюються для всіх, окрім платників з податковою адресою на тимчасово окупованій території та / або на територіях бойових дій.

Мораторій на перевірки буде діяти для членів «Клубу білого бізнесу». Зокрема, податковими органами не розпочинаються:

1. фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності зі зберігання пального виключно для потреб власного споживання та / або промислової переробки;

2. документальні позапланові перевірки, крім перевірок:

   • що проводяться виключно на звернення платника податків;

   • що проводяться з підстав, визначених пп. 78.1.1 і 78.1.2 у частині контролю за трансфертним ціноутворенням, пп. 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ;

   • платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та / або валютної виручки за експортними операціями;

   • платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та / або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;

3. документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та / або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

Тож податківці повертаються до звичайного режиму перевірок. Річний план-графік податкових перевірок має бути оприлюднений на офіційному вебсайті ДПСУ до 25 грудня.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу у І кварталі (перевірка розпочинається не раніше 1 липня поточного року) та одного разу у ІІ кварталі (перевірка розпочинається не раніше 1 жовтня поточного року) такого року, крім випадків, коли зміни були пов’язані зі змінами найменування платника податків, якого вже було включено до плану-графіка, та / або виправлення технічних помилок. Відповідно до п. 77.2 ПКУ до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства.

Критерії відбору платників податків – юридичних осіб для включення до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків визначено Порядком № 524.

29 листопада 2024 року ДПС оприлюднила оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік. Перевірте за посиланням, чи не потрапили ви під пильне око податківців.

Про підготовку до податкових перевірок у 2025 році будемо розповідати 12 грудня на вебінарі «Податкові перевірки – 2025 & ВЗ, зарплата і «перехідні» виплати & Собівартість та списання витрат у будівництві».