Мораторій на зміну податків та презумпцію невинуватості платника під час війни
Цього тижня до урядового законопроєкту № 11416 у ВРУ зареєстрували два альтернативні законопроєкти:
У пояснювальній записці зазначено, що у надскладні часи повномасштабного вторгнення рф, коли вітчизняна економіка перебуває у глибокій кризі та зіштовхується з постійним відключенням електроенергії і ворожими обстрілами, законопроєкт № 11416 є нічим іншим, як черговим ударом по чесному українському бізнесу.
Отже, законопроєктом № 11416-1 пропонують на період воєнного стану закріпити мораторій на зміну податків. Проєкт установлює мораторій на зміну податків та зборів, визначених ПКУ, протягом дії воєнного стану та протягом року з дня його завершення чи скасування.
Крім того, законопроєкт пропонує закріпити презумпцію невинуватості платника податків у податковому законодавстві, а також встановити додаткові запобіжники проти перешкоджання господарській діяльності суб'єкта господарювання контролюючими органами під час перевірки, зокрема шляхом:
-
впровадження окремої норми про презумпцію невинуватості платника податків як загального положення Глави 11 «Відповідальність» ПКУ;
-
впровадження окремої норми у статті 80 «Порядок проведення фактичної перевірки» ПКУ, відповідно до якої контролюючі органи можуть перешкоджати господарським операціям лише у випадках прямо передбачених ПКУ та зобов'язані не допускати необґрунтованого перешкоджання господарській діяльності;
-
закріплення необґрунтованого та непропорційного цілям перевірки перешкоджання господарській діяльності платника податків посадовими особами контролюючого органу під час проведення фактичної перевірки як податкового правопорушення контролюючого органу;
-
запровадження автоматичної реєстрації податкової накладної, якщо протягом 30-ти днів після її неприйняття не прийнято рішення про наявність податкового правопорушення;
-
закріплення презумпції невинуватості та принципу неперешкоджання господарській діяльності як прав платника податків відповідно до статті 17 ПКУ.
А законопроєктом № 11416-2 пропонують передбачити цільове використання коштів Держбюджету, джерелом яких є військовий збір. Вказані надходження пропонується використати на видатки у відповідних пропорціях:
-
40% – на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання, виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;
-
40% – на виплату винагороди грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
-
20% – головним розпорядникам коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного спрямування військовим частинам Збройних Сил України, інших військових формувань на матеріально-технічне забезпечення пропорційно чисельності особового складу, у порядку, встановленому КМУ.
Тим часом Мінфін продовжує відкритий та конструктивний діалог з представниками бізнес-асоціацій із різних галузей економіки щодо дизайну податкових змін на період дії воєнного стану. Він пропонує ряд заходів для забезпечення додаткової потреби Сил оборони у розмірі 500 млрд грн. Зокрема, три чверті від вказаної суми пропонується забезпечити за рахунок заходів, які не стосуються підвищення податків. І лише одну чверть – шляхом перегляду військового збору, ставок акцизів та інших податкових платежів, які мають забезпечити надходження до держбюджету у розмірі 138,7 млрд грн до кінця 2024 року та 340 млрд грн у 2025 році. А також обговорили можливість заміни 1% податку з обороту для бізнесу на ПДВ та наголосили на тому, що всі ухвалені податкові зміни діятимуть лише на період дії воєнного стану.
Скасовано постанову про документальні перевірки для бюджетного відшкодування ПДВ
6 серпня 2024 року Уряд скасував постанову від 27.12.2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку».
Її норми є застарілими та не відповідають чинним положенням Податкового кодексу.
Нагадуємо, що постанова включала перелік з 7 пунктів для позапланових виїзних перевірок платників ПДВ. Серед них, зокрема:
-
порушення судом справи про банкрутство платника і його постачальників;
-
наявність в Єдиному держреєстрі юросіб і фізосіб-підприємців записів про платника податків і його постачальника, записів про відсутність підтвердження відомостей, внесених у Реєстр; відсутність за місцезнаходженням; ухвалення рішення про виділення або припинення; визнання повністю або частково недійсними засновницьких документів; припинення держреєстрації, якщо рішення або підстави для припинення відсутні;
-
наявність розбіжностей між податковим кредитом платника податків і податковими зобов'язаннями його контрагентів, якщо вони не усунені за результатами камеральної перевірки тощо.
Про нову форму декларації з ПДВ та ПН/РК, а також практичні поради з бронювання в Дії та розрахунок середньої і нюанси оплати щорічних відпусток будемо говорити 14 серпня на онлайн-конференції. Реєстрація безкоштовна за посиланням.
Нові алко-тютюново-пальні правила і штрафи при оптових продажах алкогольних напоїв
27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Змін дуже багато, а сам Закон виріс аж до 73 статей, порівняно із Законом № 481 із 18 статей, який буде скасовано тільки з 1 січня 2025 року. Частина змін почне діяти тільки з 1 січня 2025 року, а частина вже діє з 27 липня 2024 року.
Зокрема, норми ст. 13 «Основні вимоги до роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом» Закону № 3817 набрали чинності одразу, з 27 липня. Тож ті, хто торгує «спиртами» уроздріб, мають враховувати, що роздрібна торгівля цими товарами заборонена. Виняток становлять лише: спирт етиловий, що використовується як лікарський засіб, та спиртові або водно-спиртові настої реалізуються вроздріб виключно через аптеку у флаконах з медичного скла об’ємом не більше 0,1 літра (крім таких лікарських засобів, як бальзами).
А ще те, що стосується форми розрахунків, cтаття 19 Закону № 3817 встановлює, що господарські суб’єкти при здійсненні оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов’язані проводити розрахунки за такими операціями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при виконанні обов’язку боржника третьою особою.
Водночас не вважається порушенням цих вимог непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між госпсуб’єктами.
Крім того, виросла загальна кількість штрафів. Так, п. 40 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 передбачає за порушення вимог цього Закону щодо форми розрахунків при здійсненні операцій з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, РЕС, пальним – штраф у розмірі 200% вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 25 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2024 році – 177 500 грн).
Отже, всім платникам податків, кого стосується цей закон, необхідно вивчити нові норми, щоб їх дотримуватись, бо нові штрафи жорсткі. Розбиратись, що змінилося в оптовій та роздрібній торгівлі алкоголю, тютюну і пального, будемо 16 серпня на вебконференції. Реєструйтесь безкоштовно за посиланням.
Форма №20-ОПП зазнає змін
На сайті ДПСУ розміщено проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів».
Мета змін – привести положення Порядку у відповідність до законодавства. Зокрема, пропонується:
-
Згідно із Законом № 2801 у тексті Порядку назву «Закон України «Про електронні довірчі послуги» передбачено замінити назвою «Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У всіх пунктах Порядку запропоновано застосовувати однаковий текст, коли йдеться про подачу документів платниками податків в електронній формі, а також виключається умова щодо укладення платником податків із відповідним контролюючим органом договору про визнання електронних документів.
-
Питання обліку договорів про спільну діяльність та договорів управління майном запропоновано викласти окремо, удосконалити положення Порядку щодо перших і не змінювати щодо других.
-
Змінюється порядок взяття на облік / зняття з обліку в контролюючих органах відокремленого підрозділу юрособи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, та встановлюється, що взяття на облік/ зняття з обліку такого підрозділу здійснюються на підставі відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру.
-
«Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП» передбачено змінити назвою «Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП».
Для удосконалення алгоритму автоматизованої обробки даних щодо об’єктів оподаткування внесено зміни до форми № 20-ОПП в частині розмежування адресних даних щодо місцезнаходження об’єктів оподаткування, що дозволить їх структурувати в інформаційно-комунікаційній системі ДПС та забезпечувати повноту їх обліку.
-
Змінами до п. 9.3 розд. ІХ Порядку встановлено, що коли керівник юридичної особи чи відокремленого підрозділу є особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, то в разі отримання з Єдиного державного реєстру відомостей про зміну відомостей про керівника в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі таких відомостей оновлюються дані про керівника та дані про попереднього керівника як особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, видаляються. Якщо попередній керівник продовжує виконувати обов’язки особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, для оновлення таких відомостей платник податків подає заяву за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН.
Надання послуг із доступу до мережі «Інтернет» заборонено для платників єдиного податку
Інтернет Асоціація України направила відкритого листа Президенту України щодо захисту законних прав малого бізнесу галузі електронних комунікацій. Суть у тому, що протягом останніх місяців окремі чиновники і політики у незаконний спосіб хочуть скасувати законне право підприємств малого бізнесу – постачальників послуг доступу до мережі «Інтернет» на використання спрощеної системи оподаткування. Зокрема, ДПС у своїй статті «Чи має право фізична особам – підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності?» висловила позицію, що надання послуг із доступу до мережі «Інтернет» заборонено для платників єдиного податку.
Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють діяльність:
-
з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності);
-
з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
-
з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного);
-
з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Отже, юридичні особи або ФОП, які надають послуги із доступу до мережі «Інтернет», мають враховувати цю позицію у своїй діяльності. Щоб не втратити статус платника єдиного податку, якщо ви не надаєте послуги, зазначені в листі, але маєте відповідні КВЕДи, – необхідно негайно подати заяву і виключити ці КВЕДи з ЄДР і реєстру платників єдиного податку.
Якщо юридична особа або ФОП все ж таки займається діяльністю, про яку йдеться в підпункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу (зокрема, але не виключно, надає послуги із доступу до мережі «Інтернет»), необхідно негайно подати заяву про перехід на загальну систему. Після цього або працювати на загальній системі оподаткування, або припинити цю діяльність.
Повідомлення про прийняття на роботу до ТЦК і до ДПС
Роботодавці повідомляють про прийняття на роботу одразу і ДПС, і ТЦК. ПФУ роз’яснив, як кадровику підприємства виконати вимогу щодо подання інформації про працевлаштування працівника. У разі працевлаштування нового працівника роботодавець ще до початку роботи повинен подати до територіального органу ДПС за місцем обліку платника єдиного внеску повідомлення про прийняття працівника на роботу або про укладення гіг-контракту. У такому випадку на момент подання відомостей про трудові відносини до ПФУ інформація про працівника вже буде наявна в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, тобто подати дані на наступний день після прийняття працівника ви зможете.