Ви дізнаєтесь:
- Коли проводиться розрахунок при звільненні працівника
- Про обчислення суми виплати за затримку розрахунку при звільненні
- Як визначається час затримки виплат при звільненні: в робочих чи календарних днях
Розрахунок при звільненні та компенсація за невчасну виплату
Обов'язок роботодавця у день звільнення виплатити працівнику всі суми, що йому належать. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми виплачують не пізніше наступного дня, після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Якщо цього не сталося, роботодавець має виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців. І тут виникає запитання, а як порахувати для оплати період затримки, адже ст. 117 КЗпП доволі лаконічна і містить лише базове формулювання: виплатити працівникові його середній заробіток.
Тримайте три правила, які допоможуть впоратись з цим завданням.
Правило перше. Визначаємо точку відліку періоду затримки. Рахуйте з дня, наступного за днем звільнення, або з наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, якщо він у день звільнення не працював. Закінчується період включно днем виплати вчасно невиплаченої суми заробітку у межах шестимісячного періоду.
Правило друге. Для розрахунку середньої використовуйте Порядок №100. Середній заробіток обчислюють з двох місячного розрахункового періоду, що передує звільненню. Беруть зарплату за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні й ділять на число відпрацьованих робочих днів. Навіть якщо заробітку не було у розрахунковому періоді, беруть умовний розрахунковий період два місяці й далі посадовий оклад або мінзарплату за два місяці ділять на число робочих днів за графіком роботи підприємства.
Правило третє. Оплачуйте звільненому працівнику затримку у робочих днях. Стаття 117 КЗпП зобов'язує роботодавця оплатити весь час затримки, проте не визначає у яких днях виміряти період затримки, у календарних чи робочих. Вважаю коректно обрахунок провести саме в робочих днях, адже середній заробіток для оплати затримки ми обчислюємо з розрахункового періоду два календарні місяці у робочих днях.
Що стосується напрацьованої судової практики, то тут не знайдете однозначного підходу. Приміром існують рішення, де зарплатну затримку оплачують у календарних днях, а є і такі, що оплачують в робочих. Офіційні позиції держорганів теж різнополярні. Наприклад, Держпраці стверджують, що виплату працівнику його середнього заробітку здійснюють за весь час затримки, по день фактичного розрахунку, в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня, адже такий механізм розрахунку передбачений Порядком №100. Інше бачення у Мінекономіки, принаймні виходячи з останніх роз'яснень. Держорган стверджує: роботодавець зобов'язаний розраховувати середню за календарні дні, відповідно оплатити затримку теж у календарних днях. Хоча формулювання висновку Мінекономіки залишає за собою низку запитань. Зважте, ще не так давно Мінекономіки та Держпраці були однакової думки.
Роботодавець має виплатити підлеглому його середній заробіток за весь час затримки, по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців. Час затримки оплачують за Порядком №100, а кількість днів затримки, вважаю, слід порахувати у робочих днях. У цьому питанні ми солідарні з підходом Держпраці. Тим більше саме Держпраці контролює такі ситуації.
Маєте професійні питання за темами відео?
Ставте їх експертам у сервісі «Особистий консультант» безлімітно й отримуйте відповіді на кожне протягом доби.
Щоб отримати роз’яснення від лекторів, скористайтеся розділом «Консультації лекторів». Відповіді надаються у відеоформаті щовівторка.