Коли не потрібна ліцензія на зберігання пального

Обов’язок отримання ліцензії на право зберігання пального

Багато суб'єктів господарювання, в тому числі й сільськогосподарські товаровиробники, використовують в господарській діяльності паливно-мастильні матеріали. Якщо суб'єкт господарювання зберігає паливно-мастильні матеріали, які використовує для заправки власної техніки та власних транспортних засобів, тобто не здійснює його реалізацію, він зобов'язаний отримати ліцензію на право зберігання пального. Така вимога встановлена ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».Зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються шляхом коштів державного або місцевого бюджету;
  
  
• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
  
  
• суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізовується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 л, ліцензію на зберігання пального не отримують. Зберігання пального у паливному баку автомобіля не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального.


Порядок отримання ліцензії та подання форми 20 ОПП

Для того, щоб отримати ліцензію, платнику необхідно подати заяву до органу ДПС. Така заява подається нарочно, поштою або в електронному вигляді. Проте, щоб отримати ліцензію, необхідно буде відвідати податкову. Перед подачею заяви обов'язково необхідно подати повідомлення за формою №20-ОПП, в якому відображаємо обладнання, ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів та земельну ділянку, на якій буде розташована така ємність. Типи об'єктів оподаткування, які можна обрати в довіднику, це 694 «Паливно-заправний комплекс», 384 «Паливний склад», 695 «Автозаправний комплекс» та інші об'єкти. Якщо ємність для зберігання пального знаходиться за іншою ніж юридична адреса в колонці 11 форми №20-ОПП необхідно поставити відмітку про взяття за неосновним місцем обліку. На період дії воєнного стану суб'єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2 000 л на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів, ліцензій на право зберігання пального та інших, з відповідним відображенням такої установки у формі №20-ОПП.

В заяві обов'язково зазначають: інформацію про використання пального (для потреб власного споживання чи переробки), загальну кількість резервуарів та ємностей, що використовується для зберігання пального та їх фактичне місцезнаходження. До заяви прикладаємо оригінал платіжного документу про сплату за ліцензію. Річну сплату за ліцензію на право зберігання пального встановлено в розмірі 780 грн.


Термін дії ліцензії та внесення ліцензійних платежів

Ліцензія на зберігання пального на кожне місце зберігання пального надається терміном на 5 років. Для підтвердження чергової щорічної оплати суб'єкт господарювання направляє платіжний документ супровідним листом. Зробити це також можна нарочно, поштою або в електронному вигляді, в тому числі і через електронний кабінет платника податків. За бажанням платник може отримати відмітку про внесення платежу на оригіналі ліцензії направляючи контролюючому органу заяву додавши до неї і оригінал ліцензії та копію платіжного документа з відміткою банку про оплату. Наголошую, проставлення відмітки про внесення оплати на оригіналі ліцензії Законом №481 не передбачено, відмітка на оригіналі ліцензії проставляється лише за бажанням платника. Сплата за ліцензії на зберігання пального здійснюється щорічно на кожен наступний рік, тому, на жаль, оплата на 5 років наперед не передбачена і навіть якщо ви так зробили, необхідність щорічного підтвердження оплати буде вашим обов'язком. У разі зміни адреси розміщення ємностей для зберігання пального, зміни обсягів резервуарів та інших змін платник зобов'язаний подати заяву про внесення змін до ліцензії. Примірний зразок такої заяви ви бачите зараз на слайді. У суб'єкта господарювання, що зберігає ліцензію та використовує пальне, в тому числі і для власних потреб, виникає обов'язок щодо декларування та сплати екологічного податку. Тобто платник має звернутися до Департаменту захисту довкілля та отримати дозвіл на використання стаціонарного джерела забруднення відповідно якого і будуть визначатися обсяги викидів у атмосферне повітря. Проте відсутність такого дозволу не звільняє платника від відповідальності за не звітування та сплати екологічного податку і якщо обсяги викидів може визначити екологічна інспекція, в тому числі і за запитом податкової служби, то штрафні санкції за неподання податкової декларації з екологічного податку з додатком 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» податковий орган може не врахувати провівши позапланову невиїзну перевірку.

Підсумки

Штрафна санкція за зберігання пального без наявної діючої ліцензії становить 500 000 грн, тому платники, що використовують пальне для власних потреб, обов'язково мають отримати відповідну ліцензію, мають слідкувати за обсягами зберігання пального, які не мають перевищувати обсяги, зафіксовані в ліцензії, контролювати своєчасність внесення щорічної сплати, про що обов'язково необхідно письмово повідомляти податковий орган, та сплачувати екологічний податок.