Як списати безнадійну заборгованість перед нерезидентом

Об’єкти оподаткування ПДВ при імпорті товарів

Всі платники податку на прибуток знають норму, визначену пп. 134.1.1 ПКУ, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ. Пункт перший ст. 180 ПКУ дає визначення хто ж саме є платником ПДВ. І серед переліку визначено, що будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Відповідно до вимог пп. «в» п. 185.1 ПКУ операції платників податків з ввезення товарів на митну територію України є об'єктом оподаткування ПДВ. А датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до п. 187.8 ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення. Пунктом 206.1 ПКУ встановлено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податків на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення від оподаткування. Тобто сплачуємо ввізний ПДВ і отримуємо право на податковий кредит. Пункт 3 розділу І Національного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» дає визначення зобов'язанням і це є заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Зобов'язання, що визнане на дату балансом, що не підлягає погашенню, включається до складу доходу звітного періоду. Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу коштом внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути вірогідно визначена, це визначення п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

Безнадійна заборгованість та строки позовної давності

Стаття 14 ПКУ дає визначення безнадійної заборгованості, а саме такою вважається заборгованість, що відповідає одній з перелічених в ст. 14 ознак, серед яких: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими та інші визначення. Відповідно вимог ч. 1 ст. 257 ЦКУ загальну позовну давність встановлено тривалістю 3 роки. Строк, визначений цією статтею, продовжується на строк дії в Україні воєнного (надзвичайного) стану відповідно до п. 19 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ, враховуючи зміни, внесені рядом законів України про внесення змін до Податкового кодексу України. Однак у сфері ЗЕД за тими договорами, які регламентуються конвенцією, діє строк давності 4 роки, а саме відповідно ст. 8 Конвенції установлено, що для країн учасниць, які є сторонами зовнішньоекономічного договору, якщо укладені ними контракти не суперечать вимогам Конвенції, строк позовної давності становить 4 роки. Перелік країн, які є учасниками Конвенції про позовну давність, наведено у листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.2007 №72/19-612/1-3811. Згідно зі ст. 10 Конвенції вважається, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало бути таке порушення. Разом з тим згідно зі ст. 23 Конвенції незалежно від положень Конвенції строк позовної давності у будь-якому випадку минає не пізніше, ніж через 10 років від дня, коли цей строк розпочався. І хочу звернути увагу, що при розгляді спорів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності строки позовної давності визначаються з урахуванням положень Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажі товарів.

ПДВ при списанні безнадійної кредиторської заборгованості

Давайте ж повернемося до обліку заборгованості. Згідно з інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, заборгованість і господарських операцій підприємств та організацій для списання кредиторської заборгованості використовується рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості». З урахуванням зазначеного сплачений до бюджету ПДВ платником податку резидентом, який здійснює розмитнення придбаних у нерезидента товарів, є податковим зобов'язанням з ПДВ сплаченим на митниці. Резидент, який не розрахувався за придбані товари, включає суму безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом до складу доходів відповідно до правил бухгалтерського обліку без ПДВ та враховує при визначенні фінансового результату до оподаткування. Водночас коригування фінансового результату на суму безнадійної кредиторської заборгованості Податковим кодексом не передбачено. При списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником нерезидентом, з яким не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні таких товарів, то і підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.