РРО/ПРРО-штрафи в 2024 році

Штрафи за порушення роботи з касою діляться на адміністративні, що передбачені КУпАП, а також фінансові, що передбачені в Законі про РРО. При цьому ці штрафи можуть накладатися одночасно. Також нагадаю, що до 2019 року діяв Указ Президента України №436, який передбачав серію штрафів за недотримання касової дисципліни, але на щастя його повністю скасовано. В наказі були штрафи за перевищення лімітів в касі, за неоприбуткування готівки, за витрачання готівки на виплату зарплат та інші нецільові призначення використання готівки. Оскільки цей наказ був головним болем бізнесу, його скасовано і зараз всі порушення за неправильне використання РРО та ПРРО передбачені виключно у згаданих спочатку законах.

Види штрафних санкцій за порушення роботи з РРО/ПРРО

Почнемо обговорювати порушення, які передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення. У ст. 155-1 Кодексу правопорушення передбачено наступне, штраф за порушення правил розрахунків у сфері торгівлі та громадського харчування. Якщо простими словами, то за невидачу чека штраф складає від 34 до 340 грн. Штраф не суттєвий в плані грошової санкції, але пам'ятаємо, що він може накладатися в додачу до фінансової санкції, яка передбачена Законом про РРО і про це обговоримо трішки далі у відео.

Стаття 163-15 КУпАП передбачає штраф за порушення правил готівкових розрахунків. Ця стаття кореспондує постанову Нацбанку №148, яка дозволяє суб'єктам господарювання розраховуватися між собою не більше ніж на 10 000 грн готівкою, а також від клієнтів дозволяє приймати оплати не більше ніж 50 000 грн готівкою на один чек. Штраф за порушення становить від 1700 грн і аж до 17 000 грн. До речі, згадана мною ст. 163-15 КУпАП, крім того, ще й передбачає штраф за відсутність POS-термінала, тобто незабезпечення можливості клієнту оплатити картою за товар.

Фіскальні реєстратори також часто спричиняють штрафи за недотримання мінімальних роздрібних цін при торгівлі підакцизними товарами. Все це працює так: ви сформували чек, в якому не дотримана роздрібна ціна для підакцизного товару, податківці це побачили по реєстру та виписують штраф згідно зі ст. 17 Закону про держрегулювання обігу підакцизних товарів у розмірі від 10 000 грн. До перелічених мною штрафних санкцій ніколи не поширювалися жодні воєнні пільги, штрафи могли накладати в будь-який момент і в принципі можуть і зараз це робити. Проте фінансові санкції, які ми зараз обговоримо, передбачали дві фази пільг. З 1 січня 2022 року по 1 жовтня 2023 року за порушення Закону про РРО взагалі не застосовувалися штрафи, окрім торгівців підакцизних товарів, організаторів азартних ігор та купівлі/продажу іноземної валюти, їх могли штрафувати. Вже з 1 жовтня 2023 року фінансові санкції за порушення правил роботи з РРО та ПРРО можуть застосовуватися до всіх без виключення, але як завжди залишається пільга для тимчасово окупованих територій, територій можливих бойових дій чи територій, де ведуться активні бойові дії, там не штрафують за невикористання каси.

Відповідальність за реалізацію не облікованих у встановленому порядку товарів

Почну з одного із найсуттєвіших штрафів у роботі з РРО та ПРРО, якщо ви продаєте товари, що не мають походження (тобто без обліку та первинних документів), згідно зі ст. 20 Закону про РРО штраф становить 100% від суми проданих товарів, але не менше ніж 170 грн. Нагадаю, загальносистемники та платники ПДВ ведуть облік на будь-яку групу товарів. Спрощенці, які не є платниками ПДВ, ведуть облік тільки на так звану ризикову групу товарів і на сьогоднішній момент це технічні пристрої, ювелірні вироби, а також лікарські засоби й вироби медичного призначення.

Не менш суттєва санкція в нас передбачена й у п. 1 ст. 17 Закону про РРО, яка говорить, що за видачу чеків на неповну суму, проведення чеків через нефіскальний режим РРО чи ПРРО, а також невидача чека тягне за собою штраф 100% від суми порушення вчиненого в перше та 150% від суми вчиненого другого та кожного наступного порушення. І тут трішки додам практичного коментаря: перше порушення - це перший продаж; друге порушення - це друга та кожна наступний продаж. Практика показує, що повністю перша перевірка не вважається першим порушенням, а в контексті першої перевірки відрізняють перший продаж без каси, другий продаж без каси ну і так далі, і за це накладають пропорційно штраф. Також з практики ми чітко знаємо, що цей п. 1 ст. 17 Закону про РРО застосовується якщо у фіскальному чеку немає всіх обов'язкових реквізитів. Найбільш типовими порушеннями є, наприклад, відсутність реквізитів еквайрингу, а також відсутність реквізитів штрих-коду акцизної марки. Немає цих даних – штраф за визнання чека недійсним.

«Пільгові» санкції за нефіскалізацію для ФОПів - єдиноподатників

Крім того, нагадую, що з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж дата закінчення воєнного стану, для єдинників, які не є платниками ПДВ та не продають ризикову групу товарів, діє знижка, а саме штрафна санкція у розмірі 25% від суми першого продажу без коректної фіскалізації та 50% від суми другої та кожного наступного продажу, в разі якщо коректна фіскалізація відсутня.

Зараз ми будемо рухатися далі щодо обговорення штрафів, проте хочу вам вкотре нагадати та застерегти: РРО та ПРРО передають дані фіскальних чеків у податкову одразу в момент їх створення. Отже, всі ваші помилки записуються і виправляти їх заднім числом фактично можливості технічної немає.

Пункт 7 ст. 17 Закону про РРО передбачає штраф за проведення продажі підакцизних товарів без вказання коду УКТ ЗЕД, санкція становить 5100 грн. Причому зверну увагу, що досить часто айтішники помиляються у налаштуваннях програмних чи класичних кас, або виникає якась чисто технічна помилка, і на жаль вона лежить на підприємстві. Тобто досить доцільно передбачити окремий чек-лист для свого бухгалтера, щоб хоча б раз в місяць, а то і частіше, перевірив чеки на предмет наявності коду УКТ ЗЕД. Бо потім, якщо прийде податкова, буде брати вже триваліший період і виписувати за це штрафи. Пункт 9 ст. 17 Закону про РРО передбачає теж штраф в розмірі 5100 грн, якщо підприємець вносить зміни у програмне забезпечення і завдяки цьому вдається формувати чеки, які подібні до фіскальних, але не відправляються в податкову. До речі, Мінфін та податкова виявили сітку таких шахраїв та активно зараз борються із вирішенням технічних прогалин, завдяки яким вдається видавати чеки, але не фіскальні. Пункт 10 ст. 17 Закону про РРО передбачає штраф у розмірі 510 грн за неподання до податкової звітності, що пов'язана із РРО та ПРРО. Простими словами: не сформували Z-звіт за результатами робочої зміни – отримали штраф 510 грн за кожне таке порушення. На сьогоднішній момент справді податківці мають широку ланку повноважень, штрафних санкцій та елементів контролю завдяки різного роду онлайн реєстрам. Помилки з касою заднім числом виправляти ми не можемо, тому обов'язково застосовуйте практики самоконтролю, щоб ваші чеки були максимально наближеними до ідеальних результатів.

Підсумки

Виправляти помилки у фіскальних чеках заднім числом технічно неможливо. Якщо ви сформували чек, він реєструється в податкову і в такому вигляді, як ви зробили, він і буде зареєстрований. Закон про РРО та КУпАП передбачають досить велику кількість санкцій за помилки роботи з касою, грубо кажучи за касову дисципліну і порушення з нею. Наприклад, невидача чека, видача чека на неповну суму або видача нефіскального чека тягне штраф від 25% від суми продажі й аж до 150%. Відсутність обліку товарів та реалізація їх через РРО тягне 100% штраф від суми такого продажу. Порушення правил роботи з готівкою, а саме проведення оплат через РРО готівкою на суму понад 50 000 грн тягне штраф за собою від 1700 грн. Нестворення Z-звіту за результатами дня тягне штраф 510 грн.