Затримка зарплати: як написати "погрозливу" заяву працедавцю

Обов’язок роботодавця щодо виплат при звільненні працівника

Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова зарплата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. Форма повідомлення не встановлена, його ви складаєте в довільній формі. Тобто ви виплачуєте працівникові все те, що він заробив: зарплату за відпрацьований час у місяці звільнення з урахуванням надбавок, доплат; премію (якщо колдоговором це передбачено); компенсацію за невикористану відпустку щорічну (основну, додаткову), відпустку на дітей; вихідну допомогу, якщо підстава дійсно для неї є; і інші виплати, які передбачені окремим документами.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні (Що це означає? Ви мені платите 50 000 грн, а я вважаю, що ви мені маєте 52 000 заплатити), роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не заперечувану суму. Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із зарплати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується абсолютно в іншому встановленому для цього порядку. Тобто ст. 116, це коли ми не згідні в сумі, яку ви мені виплачуєте під час звільнення.

Дії працівника у разі затримки виплати зарплати

Оплата праці працівникові здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Я не можу собі написати заяву, якщо в день звільнення в мене нічого немає. У вас нічого немає, немає можливості зі мною розрахуватися, я не можу написати заяву «не платіть мені зарплату». Ні, я можу написати зовсім іншу заяву.

Якщо роботодавець затримує виплату зарплати, працівнику слід звернутися з письмовою заявою до працедавця з метою обґрунтування підстави затримки у виплаті коштів. Можна вказати роботодавцю, що це питання може вирішуватись в кримінальному судочинстві, а не в цивільному. По-перше, роботодавець не бажає мати справу з правоохоронними органами, ба більше, з прокурором (по цих справах досудове слідство провадиться слідчими прокуратури). Ну і по-друге, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до її притягнення до відповідальності цією особою здійснено виплату зарплати, а, отже, це буде ще одним стимулом для роботодавця виплатити вам належну зарплату якомога швидше. При відмові виплатити зарплату або інші виплати, працівнику слід звернутися до прокуратури із заявою про невиплату зарплати та притягнення винних осіб до відповідальності. Отже, у нас такого не може бути, що я звільняюсь і у вас нема чим мені заплатити, і вам це зійде з рук. Я не можу написати заяву: «прошу мені нічого не платити». Ця заява абсолютно нічого не врятує. Я в першу чергу пишу заяву до вас: «дайте мені гроші». Якщо ви не даєте мені гроші, я звертаюсь тоді вже в прокуратуру.

У разі неможливості своєчасної виплати зарплати, увага, внаслідок ведення бойових дій, строк виплати зарплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Але звісно роботодавець має довести факт не можливості виплати зарплати. Важке фінансове становище підприємства не може бути поважною причиною не виплати всіх належних сум при звільненні. Звертаю вашу увагу, це судова практика свіжа, це судова практика вже воєнного стану. Бо коли почалася війна і коли почалося звільнення працівників, з якими ви зовсім не розраховувалися або розраховувалися пізніше, за цей період, за ці два роки, вже в суді дуже багато було рішень. Так ось, фінансове ваше важке становище під час війни вас не врятує і воно не може бути поважною причиною не виплати всіх належних сум при звільненні.

Виплата належних сум після звільнення

Доволі часто ідуть запитання: ну, приміром, лікарняні нарахована після звільнення. Нічого страшного немає, якщо лікарняні нараховані після звільнення, то фізично після звільнення у вас він тільки був розглянутий, бо він був ще там не готовий до сплати й тощо. Абсолютно нічого нема страшного. Або премію звільненому ми виплатили після того, як закрився період. Абсолютно нічого страшного нема, ви ні в чому не винні, головне, що в день звільнення ви повністю розрахувалися по тих розрахунках, що є, а всі нарахування, які фізично могли бути після дня звільнення. Бо ви часто переживаєте за ті лікарняні. Ну і що? Ну лікарняні після звільнення, нічого страшного немає. Так ось, у разі виплати зарплати працівнику після його звільнення, виплата зарплати проводиться за місцем роботи, а у разі наявності особистої письмової згоди працівника – через установи банків, поштовим переказом на вказаний рахунок (адресу), з обов'язковою оплатою цих послуг коштом роботодавця. Тобто, бо і раніше, так і надалі, на ту, я то кажуть, зарплатну картку перерахуйте йому лікарняні, перерахуйте йому премію, коротше всі ті виплати, які нарахувалися після звільнення, вже виплатилися після звільнення через причину, що фізично на день звільнення ви не могли ці зробити розрахунки, ви не могли їх провести. Або на день звільнення ви зробили нарахування, але фізично грошей у вас не було, ви зробили виплати пізніше, так само, на ті самі зарплатні картки.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 Кодексу… Тобто ви не виплатили мені гроші у день звільнення. «При відсутності спору про їх розмір», що це означає? Що коли я не заперечую мої 52 000, а я хочу 52 000 отримати, але ви мені в день звільнення 52 000 не виплатили. …при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців. Що це означає? Не проведення розрахунку з працівником у день звільнення на картку або якщо в цей день він не був на роботі (в касу), наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченою ст. 117 КЗпП, середній заробіток за кожен робочий день затримки, але не більше ніж за пів року.

Компенсація працівнику майнових витрат, пов’язаних з затримкою виплати зарплати

Ось це відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою цивільноправої відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦКУ така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому ст. 117 КЗпП. Тобто це певна, як то кажуть, компенсація працівнику майнових витрат через те, що в день звільнення ви з ним не зробили розрахунок.

Установивши при розгляді справи про стягнення зарплати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли він вже у цей день не був на роботі, – наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, але не більше ніж за пів року, а при непроведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, але, знову ж таки, не більше ніж за пів року, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Тобто через те, що у вас нема коштів в день звільнення зі мною розрахуватися, вас не позбавляє відповідальності надалі заплатити мені середній заробіток, але не більше ніж за пів року.

Подією, з якою пов'язана виплата за час затримки остаточного розрахунку, вважається день звільнення. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої зарплати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Виплата працівнику його середнього заробітку здійснюється за весь час затримки по день фактичного розрахунку (в робочих днях, починаючи з наступного після звільнення дня). «По день фактичного розрахунку», це означає, що якщо ви в цей день зі мною розрахувались, за цей день мені ще треба заплатити середній заробіток. Тобто з наступного дня звільнення, тобто якщо звільнення 21.02, то з 22.02 по день розрахунку за конкретні робочі дні.