ПРРО - оплата частинами: як не порушити закон

Останнім часом питання формування чеків ПРРО з оплатою частинами у всіх на вустах, тому що податкова нещодавно видала свою інструкцію як це треба зробити. І як свідчать запити переглядачів нашого YouTube-каналу, дуже багато запитань саме було пов'язано із тим: дайте, будь ласка, приклади, як мають виглядати чеки, коли йдеться про оплату частинами. Отже, будь ласка, цей ролик буде саме про це.

***

З чого хочу почати? По-перше, звернути увагу, що найбільший ризик і питання, яке пов'язане з оплатою частинами, базується на вимозі щодо проведення розрахункової операції на повну суму покупки. Звісно якщо мій товар коштує 1000 грн, але я буду сплачувати за нього двома частинами, наприклад по 500 і 500 чи 400 і 600, у будь-якій пропорції, це передбачає, що в мене будуть дві операції, зокрема ці операції можуть бути розрахунковими, тому що я можу розрахуватися або готівкою, або карткою, а товар в мене буде один. Отже, чи не буде порушенням саме цієї вимоги той факт, що чек, коли я буду вносити першу частину оплати, він буде на неповну суму покупки? Хочу сказати, що в історичному контексті у нас був період, коли податкова абсолютно забороняла це робити. До речі, це стосується також і чеків, які пов'язані із передоплатою. Зараз ситуація змінилася і податкова самостійно починає транслювати історії, пов'язані із тим, яким чином оформлювати безпосередньо чеки на таку часткову оплату, але зовсім нічого не каже про цю вимогу і наслідки, пов'язані із її порушенням. Тобто, коли в чеку є неповна сума оплати, відповідальність, нагадаю, базується на ст. 17 Закону про РРО і за проведення у чеку неповної суми вартості проданих товарів (наданих послуг) є стандартний штраф 100/150% (100% – за перше порушення, 150% – за інше) і 25/50% – це спеціальні штрафи для окремої категорії ФОПів, які також використовуються це ж на певний обмежений період у період воєнного стану.

Поради ДПС щодо оформлення розрахункових документів при оплаті частинами

Отже, проаналізуймо, які поради дає є податкова щодо оформлення розрахункових документів при здійсненні часткової оплати, і я вам покажу, яка небезпека ховається саме у разі дотримання таких рекомендацій. До речі, хочу сказати, що Центральна податкова надала відповідне роз'яснення у жовтні 2023 року і після цього це роз'яснення, воно транслювалося у деяких місцевих податкових. Отже, податкова зазначає, що на кожну частину оплати, якщо йдеться про таку розбивку в оплатах, має видаватися розрахунковий документ. Причому кількість таких розрахункових документів не обмежена, вона буде відповідати кількості розбивок. Якщо я придбаваю товар, який коштує 1000 грн, і роблю 10 часткових оплат, відповідно у мене буде 10 розрахункових документів. Ну і так далі. Звертаю увагу, що у випадку, коли часткова оплата приходить, наприклад на рахунок продавця за реквізитами IBAN, в такому випадку ми взагалі з вами не кажемо про наявність розрахункової операції. Тобто ці рекомендації доречні у двох випадках: коли вноситься часткова оплата готівкою або коли часткова оплата здійснюється завдяки електронним платіжним засобом, тобто продавець приймає картки, власне те, що і є розрахунковою операцією. Отже, дивимось на слайд. Податкова радить на першому екземплярі розрахункового документа, на першому чеку, замість назви вказувати не назву товару, а вказувати аванс за певний товар. Це може бути назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця. Також нам радять в цьому першому чеку зазначати залишок до сплати, тобто непогашену частину. І відповідно, коли ми розуміємо, що такий чек буде сформований, він буде виглядати якраз як чек на неповну оплату. Отже, другий чек, як радить податкова, він саме повинен містити повну номенклатуру товару і також має показувати безпосередньо суму до сплати після врахування суми авансу, які були попередньо внесені покупцем. От такі поради дає податкова.

Зразок чеку за версією ДПС

Отже, якщо ми будемо керуватися правилами податкової служби, наші чеки будуть виглядати так. Ну взяла доволі простий приклад, коли наш товар коштує 1000 грн і в нас є відповідно два платежі, 400 грн і 600 грн. Перший чек, як рекомендує податкова, має містити згадку про те, що це зроблений аванс за товар. Залишок до сплати (600 грн), це є необов'язковий реквізит. І далі йдемо по обов'язкових реквізитах, таких як сума по чеку або сума усього і сума, яка безпосередньо внесена у вигляді готівки на суму 400 грн. Другий чек має містити назву «Товар А» із повною сумою цього товару, також має бути вказаний факт оплати, в такому випадку це може бути або сплачено, або знижка, або передоплата, або частина 1, в такому випадку 400 грн, також сума по чеку 1000 і сума, яка безпосередньо належить до сплати, у вигляді 600 грн, також зазначаємо, що це готівка, ну в нашому прикладі. Підкреслюю, що у випадку, коли ми будемо з вами керуватися такими настановами, в нас у першому чеку в наявності по факту буде не повна оплата. Щодо другого чеку, тут, як на мене, таких ризиків набагато менше. Чому? Тому що в другому чеку в нас є повна вартість товару і вказана знижка, отже чеки зі знижками або із частковими оплатами, які вже проведені, вони є типовими зараз на практиці й вони жодним чином не є ризикованими, тому що вказано за який товар, в якій сумі здійснена оплата.

Формування чеків на підставі законодавчих норм

Якщо ми будемо з вами формувати все ж таки чеки за правилами закону, я б порадила трошечки інші варіанти. І хочу сказати, що таких варіантів на практиці може бути дуже багато. Зокрема, якщо у вас товар може бути подільний, доречніше вказати в першому чеку ту частину товару, який припадає на першу частину оплати, а в другому чеку показати ту частину товару, яка припадає на другу частину товару. Звісно, якщо, наприклад наш товар є неподільним, як диван, як стіл чи стілець, показувати 0,4 дивана чи 0,6 дивана, чи 02 стільці звісно буде виглядати трошечки дико, тим більше багато розробників програмного забезпечення загалом блокують цю можливість, поділити неподільний предмет. Отже, такий варіант може бути підходящий у тому випадку, коли дійсно ваше програмне забезпечення ПРРО дозволяє таку подібність. Що ми тут виграємо? Ми з вами відходимо від часткової оплати, в нас є конкретна частина товару, яка коштує певну фіксовану суму і відповідно ця фіксована сума є сумою по чеку і тут нам не треба нічого мудрувати показуючи якусь іншу частину оплати, яка ще залишається, або суму оплати, яка ще буде здійснена чи була здійснена. Але ще раз повторюся, що це є не єдиний варіант формування чека.

І я хотіла показати саме той чек, який дає один із найпопулярніших, один із таких найрозповсюдженіших розробників програмного забезпечення для ПРРО, який до речі не дотримується вимог податкової, а якраз дотримується вимог Закону. І в такому випадку також маємо два чеки, кейс тут такий, що наш товар коштує 100 грн, відповідно дві частини оплати, 30 і 70 грн. Перший чек називається «передоплата» і тут зазначається повна вартість товару, зазначається сума по чеку у вигляді повної вартості товару, зазначається передоплата у вигляді часткової оплати або, як каже податкова, аванс і зазначається залишок, як радить податкова, але цей залишок названий післяплатою. Отже, зазначається загальна сума, яка буде сплачена по такому чеку передоплати, вона дорівнює 30 грн, і відповідно маємо повну фіксацію інформації про товар, тобто повна сума в нас фіксується. Наступний чек, він буде таким балансуючим, називатися він буде чек на післяплату. Тут також маємо інформацію про товар, маємо інформацію як сума по чеку, тобто скільки коштує цей товар, і далі балансуємо наші розрахунки двома рядочками: рядочками передоплата і рядочками післяплата. Сума, внесена по даному чеку, складає 70 грн. Отже, в такому випадку ми відходимо від того трошечки проблемного моменту, який нам радить податкова. Ще раз хочу наголосити, що це є варіант, який пропонує розробник програмного забезпечення, він не є єдиним можливим, тому що в нас, наприклад частки можуть не складатися із двох, а їх може бути набагато більше і не обов'язково ці частини називати передоплатою і післяплатою, вони можуть також розглядатися як дробові частки, про які я сказала. Ну а власне, якщо вам вдасться отримати від податкової служби індивідуальну консультацію, де ви отримаєте поради такі, як податкова дала на сайті, будь ласка, ви можете користуватися тим прикладом, який я навела використовуючи саме поради від податкової.

Оформлення повернення товару

Ну і не варто забувати, що повернення товару, це також може бути в нас достатньо розповсюджений варіант, тому у випадку, коли була частина оплати, нам треба подбати й про повернення. У разі повернення, як зазначає податкова, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах продажу. Тобто якщо ми сформували 5 чеків і було 5 частин нашої оплати, ми відповідно на повернення також маємо анулювати кожну частину, але, як радить податкова, робити це доведеться у зворотній послідовності. Спочатку буде чек, який був на продаж останнім, а потім у зворотній послідовності всі інші.

Навела для вас приклад виходячи із того продажу, який рекомендувала податкова, як будуть виглядати два наших чеки на повернення за порадами ДПС. В першому чеку ми з вами показуємо наш товар, показуємо знижку і суму по чеку. А другий чек буде сформований на нашу авансову оплату із відповідною позначкою скільки саме було внесено.

Підсумки. Оплата частинами є однією із дуже проблемних операцій, хоча вона є популярною на практиці. Чому проблемною? Тому що щодо неї немає жодних порад у Законі про РРО, ба більше є заборона проведення розрахункової операції на неповну суму покупки. Тому податкова дає свої поради щодо того, як сформувати відповідний чек. Ну а розробники програмного забезпечення дають інші можливі варіанти рішення цього завдання. На жаль рекомендації податкової служби не є бездоганними, тому що у випадку реалізації саме їх процедури, в нас все ж таки є ризик потрапити у пастку неповного проведення розрахункової операції, тобто її проведення на неповну суму.