Продовження воєнного стану: наслідки для роботодавця

Ви дізнаєтесь:

• Про правила звітування та сплату податків під час воєнного стану
• Про пільги щодо сплати ЄСВ та ЄП під час воєнного стану
• Про обов'язкові та «добровільні» виплати мобілізованим

Парламент підтримав Укази Президента про продовження дії воєнного стану та мобілізації (Указ Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ; Указ Президента України від 05.02.2024 № 50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затверджений Законом України від 06.02.2024 № 3565-ІХ). Отже, дію воєнного стану продовжили з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Тобто, до 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року. Строк проведення загальної мобілізації також продовжується з 14 лютого 2024 року на 90 діб. У цьому випуску розберемо, як продовження воєнного стану впливає на порядок звітування, сплату податків, оплату праці й трудові відносини із працівниками.

Сплата податків і звітування під час воєнного стану

Платники податків, які мають можливість звітувати з податків, не звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування, попри продовження воєнного стану.

Ті, хто не мав можливості сплачувати та звітувати з податків, повинні були подати відповідну заяву з переліком документів до ДПС до 30 вересня 2022 року включно. Але, якщо через бойові дії платник податків не зміг цього зробити, то подати заяву, можна і пізніше, – тоді, коли таку можливість буде відновлено. Період подання заяви не пізніше ніж 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (абзац 2 пункту 4 р. ІІ Порядку № 225).

Згідно з податковим роз’ясненням, якщо платник податків набув можливість виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) 20 жовтня 2023 року, то заяву і відповідні документи він має подати до податкового органу до 30 грудня 2023 року (включно). У цьому випадку період подання заяви визначається наступним чином:

Кількість днів до закінчення місяця, в якому відновлено можливість виконання податкових обов’язків (11 календарних днів жовтня) + 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (30 календарних днів листопада + 30 календарних днів грудня).

Що стосується відповідальності за неподання/несвоєчасне подання фінзвітності в умовах воєнного стану, то нагадаю про наступні законодавчі норми.

За неподання/несвоєчасне подання податківцям фінзвітності, яка подається разом із декларацією з податку на прибуток – штрафи під час воєнного стану застосовуються в загальному порядку. Зокрема штраф за ст. 120.1 ПКУ за неподання декларації — 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (за повторне порушення протягом року – 1020 грн). Винятки стосуються тільки платників, які не мають можливості під час воєнного стану виконувати податкові обов’язки;
За неподання податківцям проаудитованої річної фінзвітності для підприємств – платників податку на прибуток, які (у строк не пізніше 10 червня) зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком – під час воєнного стану відповідальності немає.

За неподання фінзвітності органам державної статистики під час воєнного стану штрафів також  поки що немає. Їх можуть застосувати, якщо фінзвітність не буде подана протягом 3 місяців після скасування воєнного стану.

Пільги зі сплати ЄСВ та Єдиного податку

Пільги зі сплати ЄСВ для ФОПів діятимуть і надалі. Адже Закон № 3219 не вніс змін до п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ щодо застосування пільг зі сплати ЄСВ для ФОПів з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців.

Сплату підприємцями ЄП відновили з 1 серпня 2023 року. Нагадаємо, що через війну з 1 квітня 2022 року фізособам-«єдинникам» І та ІІ груп було надано право не сплачувати до закінчення війни податок до бюджету. Але Законом №3219 п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ застосування пільг було припинено з 1 серпня 2023 року для «єдинників» І і ІІ груп.

Отже, у серпні пільга щодо несплати ЄП для І та ІІ груп вже не діяла, і зазначені ФОПи повинні сплачувати авансові внески з ЄП своєчасно. Але є винятки для ФОПів з ТОТ та території бойових дій.

Нарахування лікарняних під час війни

З 1 січня 2023 року фінансування лікарняних та декретних вже здійснює ПФУ, але процедура призначення не змінилася. Якщо роботодавець через бойові дії не має можливості оформити заяву-розрахунок за лікарняним свого працівника (наприклад, якщо знищено матеріально-технічну базу підприємства), працівник може отримати лікарняні (починаючи з 6-го дня непрацездатності) або декретні самостійно, безпосередньо від ПФУ.

Порядок та умови мобілізації працівників

У зв’язку з тим, що призов на військову службу під час мобілізації продовжено, то у разі мобілізації працівника, потрібно видати наказ про увільнення від роботи цього працівника. За період мобілізації за працівником зберігається місце роботи та посада. Нагадаю, що з 19 липня 2022 мобілізованим працівникам можна не нараховувати середній заробіток. Але, роботодавець має право (увага, не зобов’язаний, а має право) виплачувати мобілізованому працівнику матеріальну допомогу у розмірі середнього заробітку або в іншому розмірі.

До кінця місяця, в якому працівник призваний на військову службу, він має подати заяву про виплату грошової компенсації за щорічну відпустку та соцвідпустку на дітей. Роботодавець зобов’язаний задовольнити таку вимогу працівника. Зверніть увагу: для бійців територіальної оборони середній заробіток зберігається!

Правила виплати зарплати під час дії воєнного стану

У ст. 10 Закону №2136 прописано правила виплати зарплати під час війни. За ними роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин.

Порядок надання відпусток під час воєнного стану

Працівники мають право оформити відпустку без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 у період з 14 лютого по 13 травня. Пам’ятайте, що тепер перебування у цій відпустці не включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Крім того, працівник, який має статус внутрішньо переміщеної особи або перебуває за кордоном, може оформити відпустку без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, якщо ще не використав 90 календарних днів цієї відпустки.

Трудові відносини під час воєнного стану

1. До 13 травня включно і працівники, і роботодавці мають спеціальний інструмент – зупинення трудових відносин. А саме, працівники можуть залишатися у статусі призупинених трудових відносин, адже обмежень з тривалості призупинення дії трудового договору немає, крім одного – це припинення або скасування дії воєнного стану. Зверніть увагу, що призупинення дії трудового договору можливе у разі одночасного виконання трьох вимог:

   • працівник не може виконувати роботи,

   • роботодавець не може забезпечити працівника роботою,

   • дві попередні умови пов’язані зі збройною агресією проти України.

2. Про зміну істотних умов праці й надалі не потрібно повідомляти за 2 місяці, достатньо письмового повідомлення за день до запровадження нових умов праці.

3. З працівниками можна укладати усні трудові договори навіть тоді, коли ст. 24 КЗпП диктує їх укладати письмово.

4. Не має обмежень із залучення працівників у вихідний день, але є умови компенсації – це оплата у подвійному розмірі або надання іншого дня відпочинку.

Святкові та неробочі дні

У зв’язку з тим, що воєнний стан продовжено до ранку 14 травня 2024 року. Це означає, що 8 березня, 1, 5 (це Великдень) і 8 травня не вважаються святковими та неробочими днями у розумінні трудового законодавства (ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971). Ці дні враховуються у тривалості щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей як звичайні календарні дні, не збільшуючи період цих відпусток. Відповідно ці дні мають враховуватися як робочі або вихідні дні залежно від графіка роботи підприємства при визначенні норми тривалості робочого часу. Отже, для стандартної п’ятиденки у суботу та неділю норма тривалості робочого часу становить: для березня – 21 робочий день і 168 годин, для квітня – 22 робочих дні й 176 годин, для травня – 23 робочі дні та 184 години.

До речі, накази про затвердження нової норми тривалості робочого часу для вказаних місяців можете зробити на основі зразків наказів, які розміщені за посиланням.

Всі ці правила діятимуть до ранку 14 травня, а може, і довше, якщо воєнний стан в Україні продовжать.

***