Підсумки тижня 29.01-02.02.2024

Розрахунок компенсації за невикористані відпустки: роз’яснення від Мінекономіки

Краще пізно, ніж ніколи. Так можна сказати про роз’яснення щодо обчислення середньої заробітної плати працівникам відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (зі змінами), яке 1 лютого з’явилося на сайті Мінекономіки.

Отже, якщо працівник отримує компенсацію за дні відпусток, на які він набув право до 31 грудня 2023 року, розрахунок середньої заробітної плати здійснюється, зважаючи на виплати, нараховані у 2023 році. Тож розрахунок охоплює місяці, відпрацьовані впродовж 2023 року.

Заробітна плата, нарахована працівнику у 2023 році (за фактично відпрацьований час з 1 січня або з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку), ділиться на кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Отримана середньоденна заробітна плата множиться на кількість днів відпустки, що підлягають оплаті.

Водночас обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки працівнику за 2024 рік (на які він набув право після 31 грудня 2023 року) проводиться, зважаючи на виплати за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Отже, щодо компенсації за невикористані відпустки, право на які було набуто до 31 грудня 2023 року (включно), застосовуємо новий підхід, а щодо компенсації за відпустки, починаючи з 1 січня 2024 року – старий підхід.

Тобто, при звільненні працівника у 2024 році для розрахунку компенсації за невикористані відпустки роботодавець має обчислювати дві середні заробітні плати. Та й саму компенсацію треба ділити на дві частини – компенсацію за відпустки, права на які набуті до 31 грудня 2023 року і після цієї дати.

Далі у роз’ясненні Мінекономіки наводить приклад розрахунку.

Працівниця, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, звільняється після виходу з неї 16 квітня 2024 року. На день звільнення працівниця має 15 днів невикористаної відпустки, право на які вона набула до 31 грудня 2023 року, а також 7 днів невикористаної відпустки, право на які вона набула протягом січня-квітня 2024 року. Посадовий оклад працівниці станом на 31 грудня 2023 року становив (умовно) 14 тисяч гривень. З 1 січня 2024 року посадовий оклад підвищено, і станом на 16 квітня 2024 року він сягає (умовно) 17 тисяч гривень.

Як розрахувати суму компенсації за невикористані відпустки працівниці при звільненні?

Згідно з абз. 7 п. 2 Порядку, час, протягом якого працівниця відповідно до законодавства не працювала і за нею не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Тобто, час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною віком до трьох років має бути виключений із розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати.

Відповідно до абзацу восьмого п. 2 Порядку, якщо у працівниці відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється згідно з абз. 3-5 п. 4 Порядку.

Абз. 3 п. 4 Порядку встановлено, у разі, якщо в розрахунковому періоді у працівниці не було заробітної плати, розрахунки проводяться з встановлених їй у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Отже, розрахунок середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівниця набула право до 31 грудня 2023 року, здійснюватиметься в розрахунковому періоді з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, а за невикористані відпустки, на які працівниця набула право після 31 грудня 2023 року, – у розрахунковому періоді з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року, зважаючи на встановлений на час розрахунку, зокрема на дату звільнення, посадовий оклад (17 000 гривень).

Звертаємо увагу, що згідно з ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24 березня 2022 року, у період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовуються.

Отже, із розрахунку середньої заробітної плати святкові та неробочі дні, встановлені законодавством, не виключаються.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року становить 365 днів, в розрахунковому періоді з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року – 366 днів.

Відповідно до абзацу п’ятого п. 4 Порядку, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється, зважаючи на посадовий оклад чи мінімальну заробітну плату, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Сума компенсації працівниці при звільненні за невикористані відпустки, на які вона набула право до 31 грудня 2023 року, становитиме:

• Розрахунок середньоденної заробітної плати:

17 000 грн × 12 міс. / 365 к. дн. = 558,90 грн

• Розрахунок суми компенсації:

558,90 грн × 15 к. дн. невик. відп. = 8 383,50 грн

Сума компенсації працівниці при звільненні за невикористані відпустки, на які працівниця набула право після 31 грудня 2023 року (протягом січня-квітня 2024 року), становитиме:

• Розрахунок середньоденної заробітної плати:

17 000 грн × 12 міс. / 366 к. дн. = 557,38 грн

• Розрахунок суми компенсації:

557,38 грн × 7 к. дн. невик. відп. = 3 901,66 грн

Отже, загальна сума розрахованої суми компенсації за невикористані відпустки працівниці при звільненні становитиме:

8 383,50 грн + 3 901,66 грн = 12 285,16 грн

Щоб детально розібратися в питаннях нарахування відпусток без збереження і компенсаціях за невикористані відпустки, помилках в оплаті лікарняних і декретних, а також дізнатися про те, які зміни й коли будуть внесені в об’єднану звітність з ЄСВ, ПДФО і ВЗ, запрошуємо на онлайн-форум «Зміни в Об'єднаному звіті, відпустках без оплати і компенсаціях & Порушення в оплаті лікарняних». 5 лютого його проведуть Тетяна Гуль і Галина Казначей. Реєструйтеся безкоштовно за посиланням.

Змінено Методрекомендації з бухобліку

Наказом Мінфіну від 06.11.2023 № 617 внесено зміни до наказів Мінфіну від 29.12.2000 № 356 та від 16.11.2009 № 1327.

Зроблено такі зміни:

• викладено у новій редакції Відомість 4.3 аналітичного обліку нематеріальних активів Журналу 4;

• виключено з п. 3.3 Методрекомендацій № 1327 наступне положення: якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта;

• доповнено п. 5.8 Методрекомендацій № 1327, уточненням, що сума нарахованої амортизації відображається збільшенням суми накопиченої амортизації нематеріальних активів і витрат підприємства, крім випадків, коли сума цих витрат включається до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу;

• в новій редакції п. 5.10 Методрекомендацій № 1327 надано підприємствам можливість переглядати ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів на кінець звітного року;

• п. 7.4 Методрекомендацій № 1327 викладено в новій редакції, тим самим уточнено, що об’єкти нематеріальних активів, на які за результатами інвентаризації складені акти введення в господарський оборот та визначена вартість, зараховуються до складу нематеріальних активів підприємства записом за дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» і кредитом субрахунку 746 «Інші доходи».

Оновили Перелік ТОТ

Наказом Мінреінтеграції від 25.01.2024 № 19 знову внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції 22.12.2022 № 309.

Зміни стосуються територіальних громад Сумської, Харківської, Донецької, Запорізької, Київської та Луганської областей.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 31 січня 2024 року він ще не опублікований.

Нагадаємо, що до Переліку територій № 309 в Податковому кодексі прив'язано ряд особливостей оподаткування фізичних та юридичних осіб.

Зокрема, для тимчасово окупованих територій і територій, де ведуться активні бойові дії:

• ФОПи – платники ЄП І та ІІ груп мають право не сплачувати ЄП;

  • не нараховується і не сплачується:

  • єдиний податок на IV групі з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду;

  • плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності);

  • податок на нерухоме майно;

  • екологічний податок;

• діє мораторій на проведення фактичних перевірок і частини документальних перевірок;

• податкова не здійснює заходів з погашення податкового боргу;

• діють спеціальні правила підтвердження даних, визначених у податковій звітності, при неможливості надання первинних документів;

• на акцизних складах не здійснюється щоденний облік пального та спирту етилового.

Для територій можливих бойових дій:

• ФОПи – платники ЄП І та ІІ груп мають право не сплачувати ЄП;

• діє мораторій на проведення частини документальних перевірок;

• діє мораторій на проведення фактичних перевірок (крім грального бізнесу, виробництва (реалізації) підакцизної продукції, обміну валюти);

• податкова не здійснює заходи з погашення податкового боргу.

Не забудьте врахувати це, щоб не мати заборгованості зі сплати податків та уникати ризику нарахування штрафів від податкових органів.

При декларуванні податку на нерухомість використовуйте ДК 018-2000

Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, складають з урахуванням приміток, які містяться у самій формі декларації. Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 № 408.

Одним з показників у декларації є код типу об’єкта, який зазначається відповідно до Класифікатора ДК 018-2000, затвердженого наказом Держкомстандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507.

Класифікатор ДК 018-2000 також використовується органами місцевого самоврядування (ОМС) для встановлення розміру ставок і пільг з податку на нерухоме майно. Підставою для використання ОМС Класифікатора ДК 018-2000 є постанова КМУ від 28.12.2020 № 1330.

Наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» скасовано з 01.01.2024 Класифікатор ДК 018-2000.

Враховуючи, що у 2023 році не було внесено змін до Постанови № 1330, ОМС прийняли розміри ставок та пільг з податку на 2024 рік за Класифікатором ДК 018-2000. Отже, зважаючи на чинність Постанови № 1330, ДПС повідомляє, що для декларування податку на нерухомість у 2024 році використовується Класифікатор ДК 018-2000.

А ми продовжуємо марафон безкоштовних вебінарів зі складання декларацій та річної звітності. Вже 7 лютого проведемо онлайн-інтенсив «Виправлення помилок в прибутковій декларації та фінзвітності & Податок на землю та нерухоме майно». Лекторами будуть Галина Морозовська та Ірина Губіна. Реєстрація – за посиланням.

Для с/г угідь сума єдиного податку у 2024 році буде більшою 

Держгеокадастр листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 поінформував ДПС про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки (НГО) земель за 2023 рік. Так, значення коефіцієнта індексації НГО земель за 2023 рік становить 1,051 (коефіцієнт індексації застосовується до всіх категорій земель), його необхідно застосовувати для обчислення єдиного податку на 4 групі під час складання податкової звітності на 2024 рік.

Витяги про НГО, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Держземкадастру в період з 1 січня по 15 січня 2024 року, не містять коефіцієнту індексації за 2023 рік, тому значення НГО земель, зазначене в таких витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта за 2023 рік. Отже, визначене значення у таких витягах необхідно помножити на коефіцієнт 1,051.

Відповідно щодо єдиного податку 4 групи питання індексації регулює п. 5 підрозд. 8 розд. XX ПКУ, а саме:

• для с/г угідь (рілля, сіножаті, пасовища та багаторічні насадження) коефіцієнт індексації НГО за 2023 рік – 1,051 (у 2022 році коефіцієнт – 1,0), відповідно за 2023 рік НГО виросла на 5,1 %, і сума ЄП нарахована на 2024 рік буде більшою;

• для земель водного фонду коефіцієнт індексації НГО за 2023 рік також становить 1,051 (у 2022 році коефіцієнт – 1,15).

Середня оцінка ріллі по області теж підлягає індексації на коефіцієнт 1,051 (наказ Мінагро­політики від 24.06.2022 № 376). Середня оцінка ріллі по області застосовується для визначення єдиного податку 4 групи щодо тих земельних ділянок, за якими немає своєї НГО.

За цих обставин МПЗ обчислюється за 2023 рік за НГО земельних ділянок, яка була станом на 2023 рік, тобто за попередніми витягами. Тож для розрахунку МПЗ за 2023 рік, яке буде подаватись у складі податкової декларації на 2024 рік, застосовуватиметься коефіцієнт індексації НГО – 1,0.

У майновій декларації виправили технічні помилки

Мінфін наказом від 23.01.2024 № 29 вніс зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи, виправивши технічні помилки:

• у самій формі декларації, а саме у рядку 16 розділу V декларації, цифри 19 замінено цифрами 18;

• додатках до декларації:

  • у додатку КІК: у графі 1 рядка 03 цифри «01» замінили на «02»; у графі 1 рядка 06 цифри «03» замінили на «02»;

  • у додатку Ф3 викладено у новій редакції рядки 15.1-19 розділу ІІІ.

Наказ № 29 набере чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 30 січня 2024 року він не опублікований.

ДПС оновила довідники податкових пільг

Звертаємо увагу, що на вебсайті ДПС розмістили оновлення:

• Довідник податкових пільг № 122/1, що є втратами доходів бюджету,

• Довідник інших податкових пільг № 122/2.

У довідниках № 122/1 і № 122/2 надано перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.

Завантажуйте актуальні довідники за посиланням та використовуйте їх у своїй роботі.

ФОП подав додаток з ЄСВ з нулями – це помилка?

У роз’ясненні ЗІР Категорія 201.06 контролери відповіли на питання, чи потрібно подавати «Уточнюючу» декларацію, якщо ФОП не сплачував ЄСВ, але вже подав нульовий додаток з ЄСВ.

Відомо, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе. Водночас положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ щодо таких періодів для таких осіб не застосовується (п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ).

Такі особи розрахунок ЄСВ у складі податкової декларації не заповнюють за період, в якому ЄСВ не нараховували, не обчислювали та не сплачували.

Якщо ж такі платники подали розрахунок ЄСВ (додаток ЄСВ 1, додаток 1) у складі податкової декларації з типом «Звітна» з нульовими показниками, то подавати податкову декларацію з типом «Звітна нова» («Уточнююча») без розрахунку ЄСВ (Додаток ЄСВ 1, Додаток 1) не потрібно.

Підприємці усіх груп на спрощеній системі оподаткування активно звітують, у зв’язку з чим на наш сервіс «Особистий консультант» надходять численні запитання щодо складання річних декларацій з єдиного податку. Саме тому 6 лютого проводимо велику онлайн-конференцію «ФОП-2024: (без)проблемна звітність, ЄСВ, ризики, перевірки і захист від штрафів», на якій найкращі експерти Богдан Янків, Віталій Цвєтков та Ірина Губіна будуть роз’яснювати ключові аспекти складання звітності, дозволені й заборонені операції та алгоритм захисту підприємців при проходженні податкової перевірки. Реєструйтеся безкоштовно за посиланням.

А ще тільки для передплатників Бухгалтерської Відеоплатформи №1 7 лютого експерт з бухобліку та оподаткування Мар’яна Кавин проведе клубну зустріч «Про секрети оподаткування – з перших вуст: ПДВ, допомоги, РРО, доходи і податки ФОПів». Програма зустрічі – за посиланням.

Коли ФОП-єдинник зобов'язаний вести облік товарних запасів?

Коли ФОП-єдинник зобов’язаний вести облік товарних запасів? На це запитання є дві відповіді. Зокрема, порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, навіть і платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496, поширюється:

• на ФОПів, зокрема і єдинників, які відповідно до Закону про РРО зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку;

• на осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОПа.

Зазначений обов’язок регламентовано положеннями п. 12 ст. 3 Закону про РРО.

Такі вимоги не поширюються на ФОПів-єдинників, які не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Отже, якщо ФОП є платником єдиного податку, не зареєстрований платником ПДВ та не здійснює реалізацію категорії товарів, зазначених у п. 12 ст. 3 Закону про РРО, то на нього не поширюються вимоги Порядку № 496 щодо зобов’язання вести облік товарних запасів.

Якщо ж ФОП реалізує товар, зазначений у п. 12 ст. 3 Закону про РРО, зокрема здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то на нього поширюються вимоги Порядку № 496 щодо ведення обліку товарних запасів щодо всіх видів і категорій товарів без винятку, які знаходяться в реалізації.

Водночас хочемо нагадати, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 10028, яким пропонують скасувати для суб’єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку і звітності:

• обов’язок вести облік товарних запасів і здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку (шляхом виключення із Закону п. 12 ст. 3);

• відповідальності за невиконання обов’язку вести облік товарних запасів (шляхом виключення із Закону ст. 20).

Допоки порядок ще діє, всім, хто веде облік, пропонуємо форму ведення обліку товарних запасів, а також «Практичний порадник з ведення товарного обліку у ФОПів: вимоги, зразки документів і штрафи», які ви можете знайти на Бухгалтерській Відеоплатформі №1 у сервісі «Документи». Також там можна завантажити необхідні бланки й зразки з прикладами їх заповнення. Бібліотека постійно доповнюється і наразі налічує вже 5 000 документів. Ми постійно опрацьовуємо нові запити та робимо все можливе, щоб розширювати цей розділ.

Неподана чи несвоєчасно подана звітність – штраф

Нагадуємо, що відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п. 120.1 Податкового кодексу України.

Отже, за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої передбачено ПКУ, – накладають штраф в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За ті самі дії, вчинені платником, до якого протягом року вже був застосований штраф за таке порушення, – накладають штраф у розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Триває період подання річної звітності підприємств і організацій усіх форм власності. Для неприбутківців 9 лютого проводимо безкоштовну онлайн-конференцію «Неприбуткові організації-2024: розвіюємо міфи обліку та оподаткування, звітуємо». З Вікторією Величко і Оленою Габрук розберемо облік, оподаткування, ПДВ-операції та складання неприбуткового звіту. Реєстрація – за посиланням.