Відпустка під час війни: все, що понад 24 дні – за свій рахунок?

Обмеження тривалості відпустки та можливість її заміни без оплати

Не дуже приємна ситуація, яка є в Законі №2136, у нас з'являться у зв'язку з набранням чинності Законом, якою може скористатися роботодавець, може не скористатися. У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця, може бути обмежена тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік, в принципі може бути й необмежена. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарних днів, надання не використаних у періоді дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на інший період після припинення або скасування воєнного стану. І те, чим зараз можуть скеруватись керівники, але я не раджу відразу поспішати, як ми накоїли з призупиненням дії трудового договору, зараз маємо проблеми в судах. Як ми відразу от призупиняли 24 березня минулого року, а хтось ще призупиняв з 1 березня, взагалі коли на це право не було. Ну новація, яка з'явиться у зв'язку з набранням чинності Закону, що за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження зарплати.

Надання частини невикористаної відпустки без збереження зарплати

Крім того, ще одна неприємна новація, для роботодавця вона приємна з точки зору економії, для працівника вона неприємна, але виписана доволі «коряво». У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та відпустки у зв'язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї статті, за рішенням роботодавця (тобто це не обов'язок) може здійснюватися без збереження зарплати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. І за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження зарплати. Не приємно в цьому законі те, що коли вже ну закінчується війна, а ніхто не знає коли вона закінчиться, ось ті всі відпустки, які роботодавець вирішив не давати й надавати у вигляді виключно відпустки без зарплати, вони будуть тягнутися і після закінчення війни. Тому що ось це друге речення абзацу другого частини першої й третього речення абзацу третього частини першої те, що стосується за рішенням роботодавця, я тобі все інше заміняю без грошей, вони втратять чинність тільки тоді коли вони будуть повністю використані, навіть після закінчення війни.

Дуже простий варіант і немає головного болю абсолютно ні в кого, коли керівник не обмежив. Якщо працівник має право на щорічну основну відпустку продовженої тривалості, приміром, 30 календарних днів, як особи з інвалідністю чи неповнолітні, і керівник не обмежує тривалість відпустки ч. 1 ст. 12 Закону №2136 тут у нас не буде взагалі застосовуватися. Тобто в стандартних мирних умовах працівник використовує всі дні щорічної відпустки або може використати 24 календарних дні відпустки, решту отримати компенсацію і використати всі дні додаткової щорічної відпустки, якщо на неї він має право (комп'ютер, ненормований день) аби знову ж таки отримати компенсацію.

Правила щодо обмеження тривалості відпустки

Керівник обмежив, це вже складніше. В керівника починається певний головний біль. Ну і по-друге, ще добре головний біль з першим - другим абзацом, а там вже більше головний біль з третім абзацом. Так от, якщо працівник згідно з законом має право на щорічну основну відпустку продовженої тривалості керівник має право, а не обов'язок, знову ж таки наголошую, тривалість щорічної основної відпустки працівника за поточний робочий рік обмежити лише 24 днями. Тобто керівник може обмежити тривалість тільки за поточний робочий рік, тобто використати відпустку за минулий робочий рік можна без обмежень і тільки щорічної основної відпустки. Але не забуваємо там нижче є ще один абзац, що якщо керівник захоче, він у накопичену відпустку за попередні роки взагалі може не пустити, таке право в нього є, але це не обов'язок.

Тобто, приміром, така ситуація, останній робочий рік за який працівник хоче отримати щорічну основну відпустку з 1 лютого 2023 по 31 січня 2024 року. Він використав відпустку в грудні 2023 або в січні 2024, тобто поточний робочий рік, він ще триває. І він може отримати щорічну основну відпустку, але керівник в праві її обмежити. Якщо він буде вже в лютому звертатися, то робочий цей рік вже закінчився і це вже минулий робочий рік і тривалість відпустки звісно не може бути обмежена, а от за новий поточний рік, який почався з 1 лютого, працівник може отримувати щорічну основну відпустку, але керівник може обмежити тривалість. Тому ось тут треба ще певну фільтрацію проводити. Коли ти до мене звертаєшся за відпусткою, станом на цей місяць, це буде який взагалі робочий рік, щоб так само не «прошляпіть», що «типу» цей робочий рік вже закінчився і тоді вже обмеження не працює.

Працівник має на 30 календарних днів, за рішенням керівника, тривалість щорічної відпустки працівника за поточної 24 днями його обмежено, а не використані 6 календарних днів щорічної основної відпустки переноситься на період після війни, вони звісно не згорають. При цьому є два варіанти. Працівник виходить на роботу, після того як 24 дні відгуляв, все. Або варіант два, йому мало 24, він хоче ще 6 днів відпочити й за рішенням роботодавця на ці 6 календарних днів надається відпустка без збереження зарплати.

Обмеження тривалості щорічної відпустки за наявності додаткової відпустки

Дуже цікаве запитання. Якби керівник не приймав це обмеження, я б 24 дні відгуляв, за 6 би днів я маю право взяти грошима і ви зобов'язані задовольнити мої забаганки, тому що за бажанням працівника вони беруться грошима.

І наступне питання. Керівник вирішив обмежити мені 24 дні. На все інше каже «хочеш, гуляй, іди без зарплати». І питання: чи можу я на ці 6 днів зараз не звільняючись взяти грошима? Питання дуже спірне, тому що з одного боку в ч. 1 ст. 12 Закону №2136 сказано про надання невикористаних днів відпустки після воєнного стану, а про заборону отримання на них компенсації не сказано, хоча і не запропоновано варіанта з компенсацією. З іншого боку ну працівник, він звісно зараз захоче отримати гроші, «ну я краще візьму ці гроші, ніж 6 днів ось то бути своїм коштом». Але навіщо тоді в Закон прописували без зарплати? Тому зависла ситуація, коли от вирішив зробити керівник обмеження. Тому що раніше для керівника це обмеження було байдуже, все одно рано чи пізно ці дні видавалися грошима. Зараз вже для керівника буде не все одно. Якщо для керівника буде не все одно, він може попастися на певних таких нестикування. Тому я не раджу прямо завтра, ну не завтра, там з наступного дня, коли воно відбудеться, брати й відразу використовувати цю норму.

Тепер, якщо керівник обмежив тривалість щорічної основної відпустки, отримати дні щорічної додаткової відпустки, там, приміром стаж, шкідливість в принципі працівник так само не зможе. Якщо ми проводимо, якщо ми на це дивимося в комплексі, на абзац третій, абзац перший йдуть ці відсилки. Хоча насправді в абзац третій можна напхати все, що завгодно, і убд і дитячу. І ситуація така сама, як і з невикористаними днями щорічної основної відпустки, або працівник може використати їх після воєнного стану, або на ці дні взяти відпустку без зарплати. З компенсацією в принципі аналогічна ситуація.

Обмеження відпустки та «відпускний» стаж

Якщо все ж таки керівник вирішив зекономити й ви ось ці шматки видавали без зарплати, то підстава для надання відпустки без зарплати, вона передбачена ч. 1 ст. 12 Закону №2136, як з основною щорічною, додатковою. І подібної норми в Законі «Про відпустки» немає. Тепер звісно закономірне питання. Ось 24 я відгуляв, далі 6 днів я йду без зарплати. Питання: ті 6 днів будуть накопичувати стаж на основну щорічну чи не будуть? Якщо дуже формально дивитися, ось оцього шматка, його нема в п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки». Тобто цей шматок, він не сидить в Законі «Про відпустки», він сидить в зовсім в іншому законі. А в п. 4 ч. 1 ст. 9, там згадуються відпустки, які надаються без зарплати за Законом «Про відпустки». Тому формально, що виходить? Ніби 30 календарних днів ти право маєш, керівник обмежив, ти відгуляв 24, далі 6 днів взяв за без зарплати, ці без зарплати в тебе закрили залишки шести днів, але поки ти в шести днях ось то був без зарплати, в тебе не накопичується стаж на основну щорічну відпустку. Але тут є захищені категорії. Положення другого речення абзацу другого, абзацу третього цієї частини: не застосовується до керівних працівників закладів освіти, установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. Що це означає? В принципі керівник може обмежити їм так само тривалість основної щорічної відпустки, але надати ось ці шматки без зарплати він не може. Ось тут вони однозначно захищені грошима. Якщо працівники мають право на додаткову відпустку, вони також можуть використати без обмежень.