Ви дізнаєтесь:
- Про обов’язкові реквізити в ФКЧ та наслідки їх відсутності
- Про думку ДПС та бізнес-омбудсмена щодо з’єднання POS-терміналу та РРО/ПРРО
- Про судову практику щодо наслідків відсутності рядків 11 – 18 у фіскальному чеку
Сьогодні постараємося з вами нарешті поставити крапку на питанні того, чи обов'язково розміщувати реквізити електронного платіжного засобу, тобто еквайрингу, у фіскальному чеку. В мене для вас насправді є багато цікавого. По-перше, нормативне регулювання. По-друге, позиція податківців і бізнес-омбудсмена. А найважливіше, це позиція суддів по цьому питанню.
Обов’язкові реквізити фіскального чеку
Чіткий та повний перелік обов'язкових реквізитів, які мають міститися у фіскальному чеку, передбачає Наказ Міністерства фінансів від 21 січня 2016 року №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)». Саме в цьому наказі перелічені всі обов'язкові рядки, вся обов'язкова інформація, що має міститися у фіскальному чеку. Рядки з 11 по 18 виявилися одними з найбільш спірних, з тої причини, що вони мають відображати платіжну систему в разі оплати карткою, а також відображати ідентифікатори платіжного пристрою.
Очевидним є факт, що такі дані у фіскальному чеку можуть відображатися лише у тому випадку, коли наша каса, програмна або ж класична, поєднана з терміналом для оплати карткою. Поєднувати термінал для оплати карткою з касовим апаратом з одного боку досить зручно, оскільки касиру не потрібно двічі вносити суму для оплати, а після обраних товарних позицій у касі термінал одразу готовий до сплати. Проте така реалізація очевидно, що не завжди можлива у міру технічних труднощів для малого чи середнього бізнесу. В цілому нормотворець це розумів, тому заклав у п. 4 розділі ІІІ наказу Мінфіну №13 положення, що говорить про те, коли рядки фіскального чека від 11 по 18, тобто ті, в яких мають бути дані платіжного пристрою, заповнюються у разі, якщо розрахунки проведені за допомогою платіжної картки й термінал з'єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій. Тобто виглядає досить логічним те, що коли у нас каса з'єднана з терміналом, ми автоматично підтягнемо всі реквізити, а от коли каса не з'єднана, ми ці реквізити не підтягнемо, але нам їх і не потрібно підтягувати у фіскальний чек, бо нормативка цього не вимагає.
Проте ситуацію ускладнює той факт, що у п. 3 розділу І наказу Мінфіну №13 вказано, що у разі відсутності у фіскальному чеку хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не буде прийматися як розрахунковий. Отже, підприємці не вказавши обов'язкові реквізити у фіскальному чеку ризикують, що його визнають недійсним.
З одним чеком навряд чи це стане проблемою, а от якщо взяти операційну діяльність за тижні чи навіть місяці, коли вибито сотні, а то й тисячі фіскальних чеків, це може загрожувати серйозними санкціями. Зокрема для всіх підприємців передбачений штраф за невидачу чека з не всіма офіційними реквізитами у розмір 100% від суми першого продажу та 100% від другої та кожної наступного продажу, це в принципі всім відомо. І, крім того, для єдинників, які не продають ризикову групу товарів, штраф менший, 25% від першої продажі та 50% від суми другої та кожного наступного продажу. Тобто якщо за пів року у нас продаж, наприклад, на 3 млн грн, податкова приходить та визнає всі чеки недійсними, штраф може бути мінімум 750 000 грн, це якщо брати по самій мінімальній планці штрафу (25% від суми продажі). Що ще більше підігріло інтерес до цієї проблеми, це те, що в реальній практиці та на реальних фактичних перевірках податківці почали накладати штрафні санкції за відсутність рядків з 11 по 18 у фіскальному чеку. Про що далі покажу? Рішення судів на цю тему. І причиною для цього стала позиція податківців про те, що термінал та касовий апарат обов'язково треба поєднувати, тому в будь-якому випадку податкова вважає, що якщо ви не поєднали термінал з касою ви все одно порушили й не маєте рядків з 11 по 18, які мали б бути обов'язково. В такому випадку навіть базово, виходячи із нормативних документів, ми можемо бачити, що деякі інспектори пробують видавати бажане за дійсне, бо немає жодного документа, що зобов'язав би бізнес поєднати термінал для оплати карткою та касовий апарат.
У своєму роз'ясненні від 5 жовтня 2023 року податківці звертають увагу на те, що справді законодавчо визначеного обов'язку з'єднувати касу та термінал немає. І цим підтверджують мою попередню думку. В цьому ж роз'ясненні податківці пишуть, що в разі, якщо проводяться розрахунки за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного термінала, відсутні обставини, що супроводжують обов'язок друкувати рядки з 11 по 18 у фіскальному чеку. Проте, хочу звернути увагу, що податківці вказують слово «за допомогою еквайрингу без використання платіжного термінала», чим скоріш за все мають на увазі саме інтернет-еквайринг, коли на сайті можна оплатити карткою. А от платіжні термінали в офлайн точках торгівлі у своїй консультації податківці так делікатно оминають і взагалі їх не згадують. У своїй позиції бізнес-омбудсмен також підтверджує, що обов'язку з'єднувати або поєднувати касу та термінал немає. Проте водночас бізнес-омбудсмен закликає підприємців поєднати РРО та термінал, щоб не виникло ризиків отримати штрафні санкції за відсутність рядків з 11 по 18 у фіскальному чеку. Ми можемо відстежити, що думки у податківців, роз'яснення податківців, позиція бізнес-омбудсмена та серії консультантів абсолютно різні. Коли у всіх різні позиції, остаточну крапку завжди ставить суд. При цьому важливо звертати увагу не просто на позиції судів першої інстанції, які на жаль не завжди до кінця виникають глибокого у питання, а дивитися саме на позиції суддів вищих інстанцій, хоча б апеляції, а взагалі краще Верховного Суду.
21 лютого 2023 року Восьмий Апеляційний Адміністративний Суд прийняв Постанову, у якій висловив свою думку щодо реквізитів з 11 по 18 у фіскальному чеку. Суть судової справи полягала у тому, що до одного із підприємств прийшла фактична перевірка, що констатувала факт відсутності у розрахунковому документі одного з обов'язкових реквізитів. Як ви здогадалися, очевидно, що мова йде про відсутність даних про електронний платіжний засіб у рядках з 11 по 18. Підприємство подало спершу в суд першої інстанції, потім податкова подала апеляцію, щоб залишити цей штраф в силі. І Апеляційний суд по суті справи сказав наступне, що «касирами, поряд із фіскальними чеками, також були роздруковані та надані квитанції платіжного термінала за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Формальна відсутність рядків з 11 по 18 на фіскальному чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію». Отже, у цьогорічному рішенні суду ми бачимо, що судова влада займає позицію бізнесу та формальна відсутність рядка з 11 по 18, у разі якщо поряд з чеком видається додаткова квитанція з термінала, є повністю достатньою дією.
Підсумки
Останнім часом податківці почали штрафувати бізнес за те, що у фіскальному чеку відсутні рядки з 11 по 18. Законодавство каже, що ці рядки відображаються лише тоді, коли каса та термінал поєднані між собою. Проте публічні позиції податківців, а також бізнес-омбудсмена, зводяться до того, що касу та термінал краще поєднувати та формувати рядки з 11 по 18. Проте у лютому 2023 року Апеляційний суд у Львові сказав, що головне видати окрім фіскального чеку квитанцію з термінала, тоді це не буде порушенням законодавства.
Маєте професійні питання за темами відео?
Ставте їх експертам у сервісі «Особистий консультант» безлімітно й отримуйте відповіді на кожне протягом доби.
Щоб отримати роз’яснення від лекторів, скористайтеся розділом «Консультації лекторів». Відповіді надаються у відеоформаті щовівторка.