Підсумки тижня 16-20.10.2023

Рада затвердила проєкт Держбюджету – 2024

Верховна Рада затвердила проєкт державного бюджету на 2024 рік у першому читанні.

Відповідно до ст. 8 проєкту Закону мінімальну заробітну плату в 2024 році установили:

• у місячному розмірі:

  • з 1 січня – 7100 грн

  • з 1 квітня – 8000 грн

• у погодинному розмірі:

  • з 1 січня – 42.6 грн
  • з 1 квітня – 48 грн

Також визначено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1600 гривень, яка застосовується, як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду.

Відповідно до ст. 7 проєкту Закону з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум осіб на місяць, – 2920 гривень.

Крім того, індексація повернеться у наступному році, бо Закон про бюджет на наступний рік не передбачає скасування дії Закону про індексацію.

Отже, базовим місяцем для всіх буде січень 2024 року, бо так прописали у ст. 38 Закону про бюджет на 2024 рік. А далі все буде залежати від індексу інфляції. Але для остаточної впевненості у цьому дочекаємось другого читання.

Мораторій на перевірки: для кого скасують, а для кого ні

17 жовтня ВР прийняла у першому читанні законопроєкт № 10016-д, яким пропонується доповнити п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ новими підпунктами. Зокрема, передбачено, що з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2024 року включно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути додані:

• платники акцизного податку, гральний бізнес, надавачі фінансових послуг;

• нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, зокрема і постійні представництва;

• інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

  1. рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;

  2. рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше ніж 50 % рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

  3. дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у 2 рази;

  4. загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;

  5. нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.

Окрім того, пропонується доповнити розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ новим п. 9-25, яким встановити, що з 1 листопада 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ проводяться також з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, як бачимо, мораторій на податкові перевірки все ж таки скасовують, попередньо з 1 листопада 2023 року, але не для всіх.

З 1 листопада 2023 року мораторій діятиме:

• на проведення документальних перевірок платників єдиного податку І та II груп – до 1 серпня 2024 року;

• на проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних виключень);

• на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України та територіях активних/можливих бойових дій (крім певних виключень).

Запрошую 27 жовтня на безкоштовний майстер-клас «Перевірки – осінній старт! Документальні податкові, (П)РРО, касові операції – на чому можна спійматися та як підготуватися». Вочевидь мораторій на документальні перевірки буде скасовано, тож бухгалтерам варто готуватись і проводити самоаудит свого обліку і звітності, готуватися до перевірок. Варто знати, на що звернути увагу та як захищатися при перевірці. Майстер-клас проведуть експерт бухгалтерського обліку та податковий консультант Ірина Губіна та адвокат Богдан Янків. Реєструйтеся прямо зараз за посиланням.

Юридичні особи зобов’язані реєструвати е-кабінет в ЄСІТС

З 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 № 3200-ІХ щодо обов’язкової реєстрації та використання е-кабінетів в ЄСІТС (електронній судовій системі).

Отже, з 18 жовтня 2023 року наявність електронного кабінету в ЄСІТС у господарських процесах є обов'язковою для:

• адвокатів;
• нотаріусів; 
• державних і приватних виконавців;
• арбітражних керуючих;
• судових експертів;
• органів державної влади та інших державних органів;
• органів місцевого самоврядування;
• всіх інших юридичних осіб (у межах господарського процесу). 

З 21 лютого 2024 року – у цивільному та адміністративному процесах – для юросіб приватної форми власності.

Саме з 18 жовтня 2023 року господарські суди зможуть застосовувати до так званих «порушників» (це ті, хто до цієї дати не зареєстрував е-кабінет в ЄСІТС) негативні процесуальні наслідки у вигляді залишення процесуального документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. 

Як буде діяти суд? Отримавши позовну заяву, суд має встановити, чи зобов’язана особа, яка її подала, зареєструвати електронний кабінет відповідно до частини шостої ст. 6 Господарського кодексу.

Встановивши, що позовну заяву подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

У цій ухвалі суд зазначає про обов’язок такої особи зареєструвати електронний кабінет у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК).

Якщо така особа виконала вимоги суду та зареєструвала е-кабінет у встановлений судом строк, її позовна заява приймається, і розпочинається процесуальний процес. Якщо ж ні, заява повертається без розгляду.

Так само суд буде діяти при отриманні процесуальної заяви (клопотання, заперечення), якщо її подано особою, яка зобов’язана зареєструвати е-кабінет, але не зареєструвала його (ч. 4 ст. 170 ГПК України), навіть якщо інтереси особи представляє адвокат.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи. Але особа має право отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Боротьба із зарплатами «у конвертах»: результати викриття нової схеми

Проблема чорних і сірих зарплат залишається невирішеною вже багато років. У цього є багато причин, одна з яких – наявна домовленість між працівниками, які погоджуються так працювати, і роботодавцями, які це пропонують. У цьому випадку роботодавець іде на підприємницький ризик, усвідомлюючи, що він порушує, хто може це перевірити та які штрафи на нього чекають. Цього тижня у Львові детективи БЕБ викрили схему ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах холдингом, до складу якого входять 60 ресторанів і торгових точок.

Співробітники БЕБ встановили, що близько 2 000 співробітників закладів, що входять до холдингу, отримують заробітну плату двома частинами: одну – офіційну, мінімальну зі сплатою всіх обов’язкових платежів, а іншу – неофіційну.

Задля виплати останньої кожен співробітник під час прийняття на роботу оформлював до картки для виплат заробітної плати дублікат, який передав до відділу кадрів.

Надалі, використовуючи цей дублікат, представник головного офісу холдингу зараховував другу частину заробітної плати кожному співробітнику, зазначаючи у призначенні платежу «власне поповнення рахунку».

Тіньова заробітна плата надходила на картки для виплат два рази на місяць.

У такий спосіб компанія ухилялася від сплати військового збору, єдиного соціального внеску, що має сплачувати підприємство, і ПДФО. Попередньо збитки, що були завдані державному бюджету, перевищують 50 млн грн. 

За фактом цього порушення відкрито кримінальне провадження у вигляді умисного ухилення від сплати ПДФО, військового збору, єдиного соціального внеску в особливо великому розмірі.

Окрім цього, за попередньою інформацією детективів, згадувані заклади не використовували РРО під час розрахунків з клієнтами та отримували оплату від клієнтів готівкою. Надалі кошти передавали до головного офісу у Львові.

Під час обшуку у приміщенні головного офісу холдингу детективи виявили службову документацію, що свідчить про нелегальні господарські операції, готівку, чорнові записи, печатки тощо. Слідчі дії тривають.

Для всіх бухгалтерів підприємств, які нараховують офіційну зарплату, нагадую, що наближається строк подання об’єднаної звітності за 3 квартал. І запитання щодо цього у наших передплатників не закінчуються. Як виправити зарплатні та ЄСВ-помилки в обліку і звітності та як оподатковувати та відображати у звітності виплати по ЦПД і ФОПам, розберемо 25 жовтня на онлайн-конференції «Зарплата, виплати по ЦПД та ФОПам у Об’єднаній звітності: відображення в обліку, виправлення в обліку і звітності ЄСВ-помилок», яку проведуть Галина Казначей та Олена Габрук. Безкоштовна реєстрація за посиланням.

Як ввозити гуманітарну допомогу з 1 грудня: покроковий алгоритм від Кабміну

Місяць тому уряд постановив затвердити Порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану зі змінами, які мають запрацювати з 1 грудня 2023 року.

Як запевняє Кабмін, для ввезення гумдопомоги на територію нашої країни з 1 грудня не потрібно подавати жодних гарантійних листів, довідок, запитів, планів про розподіли та інших бюрократичних документів.

Необхідність змін викликана чималими скандалами навколо гуманітарної допомоги. Адже від початку війни й до сьогодні гуманітарка, що ввозиться до України та розподіляється по містах, абсолютно не регулюється. Тож вирішено зробити загальнодоступну прозору електронну систему обліку гуманітарної допомоги. Вона буде показувати організації й товар, який вони завозять, скільки заїхало і скільки було роздано гумдопомоги, щоб не допустити будь-яких дискусій, маніпуляцій з приводу того, де гуманітарка пропадає і кому розподіляється.

За допомогою вебплатформи «Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги», організації, які збираються ввезти гуманітарну допомогу, зможуть зареєструватись, авторизуватися на сайті, сформувати та подати декларацію. Декларація шляхом інформаційного обміну буде прямувати на митницю. Система автоматично присвоюватиме декларації унікальний код, і за цим кодом митники пропускатимуть вантаж.

На сайті Кабміну наведено покроковий алгоритм:

1. Входите до Автоматизованої системи за допомогою КЕП.

2. Вітаємо, вас внесено до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги. Тепер ви можете ввозити гуманітарну допомогу.

3. Вносите у систему перелік товарів, які планується завозити. Автоматично формується Декларація.

4. Ввозите допомогу.

5. Звітуєте. Узагальнено (найменування товару / кількість кілограм) показуєте, де і скільки допомоги роздано. Це і є ваш новий звіт.

Отже, якщо раніше ввезення гуманітарної допомоги від донорів відбувалося за місцем перетину митного кордону України шляхом подання декларації, то цією постановою запроваджено Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, у якій мають зареєструватись усі благодійні організації, які ввозять гуманітарну допомогу.

Також цими змінами запроваджено обов’язок отримувачів гуманітарної допомоги надавати звіт (в електронній або паперовій формі) до електронного кабінету згаданої автоматизованої системи про наявність і розподіл гуманітарної допомоги до 15 числа кожного місяця.

Якщо звіт не буде подано протягом 90 днів з дня митного оформлення гуманітарної допомоги, такий отримувач втрачає свій статус, а його електронний кабінет автоматично блокується.

Також постанова скасовує гарантійні листи, які мав надавати набувач гуманітарної допомоги раніше.

Втім, волонтери іншої думки. Вони стверджують, що нові правила ввезення та обліку гуманітарної допомоги просто знищать бажання іноземних донорів (благодійників і волонтерів) надсилати в Україну гуманітарку. Згідно з новими правилами, треба буде більш детально спілкуватися з утримувачами, щоб вони заповнювали декларації та надсилали їх онлайн українським партнерам. Після цього з усіма деклараціями проходити кордон і чекати поки їх зареєструють. До того ж волонтери та благодійні організації не мають великого штату персоналу або учасників для можливості одночасного ввезення гуманітарної допомоги та внесення до автоматизованої системи вчасно інформації про її надання. Тож волонтери хочуть відтермінувати введення нових правил ввезення гуманітарної допомоги. Ну що ж, побачимо далі, як буде на практиці.

Якщо у бухгалтерів є запитання щодо складання декларацій і звітів або ведення бухобліку та оподаткування, наш унікальний сервіс «Особистий консультант» допоможе всім передплатникам Бухгалтерської Відеоплатформи №1. На всі запитання ви отримаєте відповіді. Кваліфіковані експерти з податкового і бухгалтерського обліку приймають запитання цілодобово та відповідають до 24 годин в робочі дні в залежності від складності запиту. Навіть у суботу і неділю запитання приймаються цілодобово, а відповідь надається у понеділок. Крім того, протягом 14 днів після публікації відповіді ви можете надіслати експерту уточнення до запитання та отримати повнішу відповідь.

Проєкт змін до деяких НП(С)БО вже опубліковано

На сайті Мінфіну опубліковано проєкт наказу, який підготовлено з метою удосконалення НП(С)БО шляхом приведення їх у відповідність до національного законодавства та вимог МСФЗ.

Проєктом наказу запропоновано внести зміни: 

• До НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», в частині приведення у відповідність до вимог МСФЗ відображення у бухобліку господарських операцій, пов’язаних з інвестиційною нерухомістю. Зокрема, уточнені деякі визначення наведені у стандарті та перелік активів, які з метою бухобліку не вважається інвестиційною нерухомістю.

• До НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», НП(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» та НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти», в частині розкриття інформації інвестором за операціями внесення коштів до статутних капіталів підприємств. Зокрема, додаток 3 НП(С)БО 1, доповнять статтею «Заборгованість за внесками до статутного капіталу інших підприємств», код рядка 1036.

Наразі бухгалтери готують фінансову звітність за 9 місяців і звіряють залишки на рахунках. Тож цілком імовірно, що на кінець звітного періоду утворилися борги. Що з ними робити? Як обліковувати, як інвентаризувати та відокремити сумнівні від безнадійних? І головне, як розібратися з податковими наслідками безнадійності? На всі ці запитання ви отримаєте відповіді на безкоштовному майстер-класі «Відображення сумнівних та безнадійних боргів: як обліковувати, коли списувати, які документи потрібно мати», який проведе Ірина Губіна 23 жовтня. Ви зможете взяти участь у майстер-класі після реєстрації за посиланням.

Мінфін внесе зміни до методрекомендацій з бухобліку

Мінфін планує внести зміни до методрекомендацій з бухобліку. Зміни мають увідповіднити до НП(С)БО Методрекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.2000 № 356, та Методрекомендації з бухобліку нематеріальних активів, затверджені наказом Мінфіну від 16.11.2009 № 1327.

Отже, змінами пропонується:

• викласти у новій редакції Відомість 4.3 аналітичного обліку нематеріальних активів Журналу 4;

• виключити з п. 3.3 Методрекомендацій № 1327 положення, яким передбачено: якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта;

• доповнити п. 5.8 Методрекомендацій № 1327, уточнивши, що сума нарахованої амортизації відображається збільшенням суми накопиченої амортизації нематеріальних активів і витрат підприємства, крім випадків, коли сума цих витрат включається до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу;

• в новій редакції п. 5.10 Методрекомендацій № 1327 надано підприємствам можливість переглядати ліквідаційну вартість об’єкта нематеріальних активів на кінець звітного року; 

• п. 7.4 Методрекомендацій № 1327 викладено в новій редакції, тим самим уточнено, що об’єкти нематеріальних активів, на які за результатами інвентаризації складені акти введення в господарський оборот та визначена вартість, зараховуються до складу нематеріальних активів підприємства записом за дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» і кредитом субрахунку 746 «Інші доходи».

Нагадаю, що наразі це досі проєкт, який скоріш за все буде прийнятий в кінці року.