Продаж на умовах післяплати: чи потрібен РРО?

Наслідки для ФОПів у разі отримання готівки у відділенні зв'язку

Деякі суб'єкти господарювання продають свої товари на умовах післяплати через сторонні служби доставки. Тобто товар передається цій службі, надалі покупець здійснює розрахунок з цією службою або це компанія, яка співпрацює з цією службою, ну і надалі ці гроші передаються продавцеві. При цьому, на жаль, і досі ще частина ФОПів продовжує отримувати готівку у відділеннях таких служб і з цього приводу нещодавно висловилася податкова в ІПК від 03.04.2023 №800/ІПК/99-00-07-04-01-06, що видача готівки, як торговельного виторгу (оплата за товар), суб’єкту господарювання фінансовими кампаніями не передбачена нормативно-правовими актами Нацбанку. Отже, якщо ви не хочете змагатися з податковою у суді, то звісно слід отримувати післяплату виключно за безготівковим розрахункам.

Якщо ви й далі продовжуєте отримувати готівку у відділенні, звісно перед вами постає питання її подальшої фіскалізації, адже насправді деякі ФОПи, вони фіскалізують таку готівку, як то кажуть, заднім числом. Так от, якщо ми звернемося до Закону про захист прав споживачів: розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги). Тому що розрахунковий документ, він в першу чергу потрібний споживачеві. Після того як споживач отримав товар, йому вже це розрахунковий документ непотрібний. Це підтверджувала у нас і податкова свого часу в ІПК ДФС від 22.03.2019 №1180/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, що якщо отримуєте готівку у відділенні кур'єрської служби доставки, за раніше відправлений товар, і споживач через службу доставки перерахував післяплату за придбаний товар, зазначена операція не потребує проведення через РРО. Тобто такі операції, вони як то кажуть не фіскалізуються заднім числом.

Отримання безготівкової післяплати

Якщо ви отримуєте безготівкову післяплату, це безпечніший звісно варіант, то тут ви бачите три етапи. На першому, це передача товару перевізникові. На другому етапі – розрахунок покупця з перевізником. І на третьому етапі – перерахування коштів продавцеві. Так от, на кожному з трьох етапів у нас не виникає розрахункової операції, адже задля того аби використовувався РРО звісно має бути розрахункова операція, визначення якої надає ст. 2 Закону про РРО. Так от, тут у нас продавець не приймає від покупця готівкові кошти й продавець не приймає платіжні картки, тобто він не укладає спеціальних договорів еквайрингу, зокрема дистанційного еквайрингу для приймання карток, і розрахункову операцію, у випадку безготівкової післяплати, як ви бачите на екрані, у нас відсутня і відповідно РРО немає застосовуватися. І це неодноразово підкреслювала податкова, ще з 2019 року. Якщо ми візьмемо, приміром, роз'яснення травня 2023, що застосування РРО/ПРРО не є обов'язковим у разі продажу підприємцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів кур'єрською службою. Це підтверджував і комітет ВРУ у своєму листі кінця 2021 року, але звісно тут треба не забути вкласти в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна і тощо). Так само податківці Запорізької області роз'яснювали, що у такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені кур'єрської служби або поштовому відділені. Ну і якщо це, приміром, взаємодія з «Новою Поштою», яка співпрацює з «НоваПей», то додатково видавати окремий чек, як підтвердження переказу коштів ТОВ «Фінансова кампанія «ЕВО» та ТОВ «НоваПей» у нас не потрібно. І все б нічого, якби не останнє роз'яснення податкової.

Позиція ДПС про статус служби доставки щодо застосування РРО

Так от, на сьогоднішній момент податкова розмежовує у нас служби доставки за їх статусом і виділяє при цьому експедитора (логістичну компанію) і кур'єра (перевізника). Щодо експедитора, то вона до неї відносить «Нову пошту», через те, що так, товар продається на умовах післяплати, але у «Нової Пошти» є договірні зобов'язання з ТОВ «НоваПей», тобто «Нова пошта» безпосередньо сама гроші не приймає, адже в неї на це немає ліцензії, ліцензію має «НоваПей». І в ситуації з кур'єром (перевізником) тут податкова виділяє у нас «Укрпошту». Те що «Укрпошта», вона здійснює доставку і плюс у «Укрпошти» є ліцензія для прийняття коштів і подальшого їх переказу продавцеві. Так от, при відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур'єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправлення товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору (логістичній компанії). Тобто з огляду на останнє роз'яснення податкової, 11 серпня, податкова наполягає на тому, що під час післяплати й коли буде залучена «Нова Пошта», яка по факту не бере гроші, яка на думку податкової є виключено експедитором (логістичною компанією), то тут треба використовувати РРО.

Водночас відповідно до умов договорів, які пропонують суб'єктам господарювання кур'єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов'язковим, оскільки кур'єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. І у такому випадку продавець зобов'язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Аргументи щодо неправомірності вимоги застосування РРО при післяплаті через НП

Отже, на думку податкової, з якою я категорично незгідний, у разі післяплати з «Новою Поштою» треба використовувати РРО, а у разі післяплати з «Укрпоштою» РРО використовувати не треба. При цьому в Законі про РРО не змінилося нічого, тут як не була розрахункова операція тут її й немає, і абсолютно не важливий у нас статус перевізника, і абсолютно не важливо приймає перевізник безпосередньо сам ці гроші, щоб передати вам, чи залучає якусь сторонню кампанію, розрахункової операції тут і близько не має. А як ми знаємо, розрахункова операція за собою тягне застосування РРО. Якщо немає розрахункової операції, то звісно і РРО немає. Але якщо ви вирішили піти, як то кажуть, за фіскальним підходом податкової й фіскалізувати такі операції, там де насправді немає розрахункової операції, то, по-перше, у вас постає питання: «з якою формою оплати в чеку проводити таку операцію?». Ну і найцікавіше, що робити в ситуації коли товар прийшов у відділення, а покупець там не розрахувався і по факту товар повертається назад? Ну насправді тут і фізичної розрахункової операції немає і повернення товару від покупця немає, але що робити дійсно в ситуаціях, якщо ви все ж таки зафіскалізували ті операції, адже дотримуєтеся фіскальної думки податкової? Так от, в першу чергу звісно в чеку пройде форма оплати «післяплата». І якщо такий чек все ж таки був сформований і покупець відмовився від товару у відділенні, приміром, тієї самої «Нової Пошти», то як роз'яснювала податкова, з метою уникнення безпідставного завищення обсягу продажів, необхідно проводити операції з повернення товару (хоча насправді тут повернення товару не відбувається) через РРО з оформленням розрахункового документа (фіскального касового чеку видачі коштів) за формою №ФКЧ-2.