Підсумки тижня 17-21.07.2023

Юридичні особи мають зареєструватися в Єдиній судовій системі

18 липня 2023 року президент підписав Закон від 29.06.2023 № 3200‑IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».

Законом передбачено, зокрема:

• поширення обов’язку реєстрації е‑кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб;
• у разі звернення до суду особи, яка зобов’язана зареєструвати е‑кабінет, але не виконала свого обов’язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися, не приймаючись до розгляду судом, в залежності від виду процесуального документа;
• забезпечити можливість для сторони направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи, у разі наявності в них е‑кабінету та інші.

В законі зазначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування. Окрім підпунктів, в яких йдеться про обов’язкову реєстрацію юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в ЄСІТС, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього закону.

Закон опубліковано 20 липня. Він набирає чинності на наступний день після опублікування, тобто 21 липня. Отже, обов’язок для юридичних осіб мати електронні кабінети в Єдиній судовій системі вводиться в дію з 21 лютого 2024 року.

Мінфін затвердив форму податкового розрахунку надходжень на рахунки у банках

Наказом Мінфіну від 19.06.2023 № 331 затверджено форму податкового розрахунку сум надходжень платника третьої групи єдиного податку на рахунки у банках і сум утриманого з них податку.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, і наразі він не опублікований.

Подання цієї форми до податкової передбачено пп. «б» п. 296.11 ПКУ. Такий податковий розрахунок подається лише у разі зарахування коштів на рахунок платника ЄП III групи – електронного резидента (е-резидента).

Водночас податкові агенти платників ЄП III групи – електронних резидентів (е-резидентів) окремо відображають обсяг надходжень на рахунок, що оподатковані за ставкою 5 % від суми зарахованих коштів, та обсяг надходжень на рахунок, що оподатковані за ставкою 15 % від суми зарахованих коштів (у разі перевищення відповідного ліміту).

Всі питання щодо складання звітності, ведення бухгалтерського обліку та оподаткування бухгалтери можуть вирішити за допомогою наших експертів. Передплатникам Бухгалтерської Відеоплатформи №1 надається доступ до унікального сервісу «Особистий консультант». На всі запитання ви отримаєте відповіді. Кваліфіковані експерти цілодобово приймають запитання та відповідають впродовж 24 годин в робочі дні в залежності від складності запиту. Навіть у суботу і неділю запитання приймаються цілодобово, а відповідь надається у понеділок.

Уряд хоче посилити відповідальність роботодавців за затримку виплати зарплати

Урядовці пропонують посилити захист вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зокрема й у випадку неплатоспроможності роботодавця.

З цією метою 19 липня 2023 року було зареєстровано законопроєкт № 9510, яким передбачається:

• зобов’язати роботодавця, у разі затримки виплати зарплати на строк більше ніж 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, сплатити працівнику пеню за кожен день затримки та суму компенсації;

• надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати зарплати на строк більше ніж 15 календарних днів;

• виплата працівнику компенсації у розмірі трьох середньомісячних зарплат працівника за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство або припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. Водночас максимальний розмір компенсації не може перевищувати дванадцяти МЗП станом на 1 січня відповідного року;

• включення періоду, за який виплачено компенсацію зарплати, як періоду, за який сплачено ЄСВ, та врахування такого періоду при обчисленні страхового стажу для призначення пенсій та страхових допомог коштом соцстрахування;

• розширити підстави для видання судових наказів, не лише про стягнення заборгованої зарплати, а також нарахованої на день виплати суми компенсації втрати частини зарплати та пені у зв’язку з порушенням строків її виплати;

• закладення законодавчих підстав для створення гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця.

Отже, радимо роботодавцям нарешті навести порядок із нарахуванням заробітної плати своїх працівників. В цьому вам допоможуть наші майстер-класи, які щотижня проводять експерти з оплати праці й кадрових питань. І вже 25 липня запрошую вас зареєструватися на зарплатно-кадровий форум «Об’єднаний звіт за II квартал та виправлення помилок минулих періодів & Щорічні відпустки: оформлення, поділ, компенсація, продовження/перенесення», який проведуть Галина Казначей та Яна Ярошенко. Безкоштовна реєстрація – за посиланням.

Що буде з 1 серпня: е‑ТТН чи паперові ТТН?

Майже всіх хвилює питання: чи запровадять е‑ТТН з 1 серпня? Адже серпень вже на порозі, а дій від влади поки жодних.

У тестовому режимі е‑ТТН запровадили 1 лютого 2023 року. Бізнесу дали пів року на реєстрацію і тестування системи. Водночас компаніям все ще потрібно використовувати паперові супровідні накладні на вантаж.

Щоб перейти на е‑ТТН, бізнесу потрібно вибрати провайдера електронного документообігу (ЕДО). Наразі до системи приєдналися 20 провайдерів. Два з них (EDIN і ПТАХ) пройшли тестування щодо взаємодії з е‑ТТН, частина допрацьовує програмне забезпечення для сумісності із системою.

Е‑ТТН мали б повністю замінити паперові супровідні документи з 1 серпня. Але наразі відсутні жодні чинні нормативні документи, які б регулювали це питання, окрім Порядку реалізації експериментального проєкту щодо впровадження електронного документообігу е‑ТТН, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 07.05.2020 № 301 та Правил, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 № 363.

Сьогодні законодавство вимагає й надалі використовувати в діяльності паперові ТТН, навіть якщо сторони добровільно вирішили користуватися е‑ТТН (п. 11.5 Правил № 363).

Отже, навіть якщо ви взяли участь в експериментальному тестуванні е‑ТТН, ви змушені її друкувати й видавати водію. Як бачимо, експеримент поки залишається експериментом, а ми чекаємо на дії законотворців і друкуємо паперові е‑ТТН.

Податківці викрили схему видавання імітованих фіскальних чеків

Податківці постійно здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства щодо використання РРО/ПРРО суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

За результатами таких заходів було виявлено низку суб’єктів господарювання, які здійснюють незаконну діяльність. А саме використовують програмне забезпечення зі спеціальними прихованими функціями, що дозволяє маніпулювати загальним обсягом проведених розрахункових операцій та спотворювати інформацію в розрахункових документах та фіскальних звітних чеках.

Так, податківці виявили мережу магазинів, у якій при продажу товару за готівку видавалися чеки, що імітують фіскальні, створені за допомогою традиційного РРО із зазначенням всіх необхідних реквізитів оригінальних чеків (фіскальний номер РРО, заводський номер РРО тощо), що належать зареєстрованому в ДПС РРО. Але інформація про такі операції не надсилалася до Системи обліку даних РРО.

У ході проведення фактичної перевірки одного з магазинів вказаної мережі податківці виявили проведення готівкових розрахункових операцій при продажу товарів, зокрема і підакцизних, без застосування фіскалізованого РРО з видаванням спотворених розрахункових документів на загальну суму понад 6,3 млн гривень.

Такі незаконні дії платника податків дають підстави зробити висновки, що ПРРО, який використовується суб’єктом господарювання, дозволяє ухилятися від належного обліку і сплати податків.

Порушників буде притягнуто до відповідальності відповідно до чинного законодавства. Повідомили про таке порушення саме сумлінні споживачі.

До речі, перевірити справжність фіскального чека можна на вебпорталі ДПС. У розділі «Е‑сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека».

Хто має подати документи при зупиненні РК до ПН, покупець чи продавець?

ДПС на своєму сайті пояснила, хто має подавати документи при зупиненні РК до ПН – покупець або продавець. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкова протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку № 1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

• номер і дата складення ПН/РК;
• критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
• пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520.

Пунктом 192.1 ПКУ передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

Камеральні перевірки ДПСУ під час війни

До 1 серпня 2023 року діє частковий мораторій на проведення позапланових перевірок. Це перевірки, які можуть проводитись згідно з пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, зокрема:

• камеральні перевірки;

• деякі документальні позапланові перевірки, це ті, що проводяться на звернення платника податків, або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства або документальні позапланові перевірки з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, або документальні позапланові перевірки нерезидентів (представництв нерезидентів);

• фактичні перевірки.

Податківці у своїх роз’ясненнях нагадали, що камеральна податкова перевірка – це перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків і даних системи електронного адміністрування ПДВ, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно з абзацами 2–13 пп. 75.1.1 ПКУ, предметом камеральної перевірки також можуть бути:

• своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

• своєчасність реєстрації ПН та/або РК до ПН у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

• своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

• повнота нарахування та своєчасність сплати ПДФО та ЄСВ у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону від 15.07.2021 № 1667‑IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

• своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39 прим. 3 ПКУ;

• своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

• своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39 прим. 3 ПКУ;

• своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44 прим. 1.2 ст. 44 прим. 1 ПКУ;

• своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44 прим. 2 ПКУ;

• своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, підпунктів 6 – 8 пп. 73.3.1 п. 73.3 ПКУ;

• своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Камеральна перевірка проводиться ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника і без направлення на її проведення (п. 76.1 ПКУ).

Перевірці підлягає вся податкова звітність. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються в інформаційних базах самого податкового органу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, то за днем їх фактичного подання.

Податківці мають право провести таку камеральну перевірку протягом 1 095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1 095 днів), який припадає на період дії воєнного стану. Водночас строки давності, визначені ст. 102 ПКУ (1 095 днів), збільшуються на весь період дії воєнного стану.

Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (зокрема і від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Але вже з 1 серпня очікується підписання законопроєкту № 8401, яким передбачено повернення податкових перевірок. Про те, які перевірки відновлюються, як підготуватися та захищатися, ви дізнаєтеся 26 липня на Великій податковій конференції «Законопроєкт № 8401 від скасування воєнних пільг до податкових перевірок: нові реалії для ФОП і ТОВ». Крім того, наші експерти Ірина Губіна, Любов Романчук і Яна Жолобецька допоможуть вам розібратися із вже прийнятим та опублікованим текстом законопроєкту.

Ви дізнаєтесь, як юридичним особам безпечно повернутися з 2 % ЄП на загальну систему та які перехідні операції несуть в собі ризики, а також як відзвітувати за квартал. А ще розберете практичні кейси переходу ФОПів 1, 2, 3 груп з 2 % ЄП, річні ліміти після переходу та з’ясуєте, як не втратити пільги й не наразитися на штрафи. Безкоштовна реєстрація на Велику податкову конференцію за посиланням.

Верховна Рада змінила дати державних свят

14 липня прийнято законопроєкт № 9431 від 28.06.2023, яким пропонується внести зміни до ст. 73 КЗпП і визначити, що:

• 25 грудня (і лише тоді) відзначається Різдво Христове;
• 15 липня (замість 28 липня) – День Української Державності;
• 1 жовтня (а не 14 жовтня) – День захисників і захисниць України.

Як зазначають автори законопроєкту у пояснювальній записці, його метою є відмова від російської спадщини.

За словами депутата Ярослава Железняка, підписання законопроєкту президентом очікується вже після 28 липня. Отже, цього року День Української Державності святкуватимемо ще 28 липня.