30% імпортно-експортна податкова різниця: кого стосується та що відповісти ДПС

Прийшов лист податкової із вимогою збільшити фінансовий результат на 30% через імпортно-експортні операції або ж з вимогою надати документи, які підтверджують звичайність ціни. Знайома ситуація, було таке з вами? У мене дуже багато таких випадків, звернень саме по цьому. В цьому відео я хочу розповісти кого стосується 30% податкова різниця і чи правомірною є вимога податкової.

Умови, за яких виникає обов’язок застосувати податкову різницю при імпортно-експортних операціях

Отже, перше, чи стосується в принципі вас ця податкова різниця. Перше, що потрібно подивитись, за який рік йдеться у листі про вимогу застосувати цю різницю і з'ясувати для себе, а в тому році, там 2021-2022, ви застосовували податкові різниці за розділом ІІІ. Тобто ви були «високодохідником»? Можливо ви були «малодохідник» і прийняли рішення про не застосування податкових різниць, тоді вимога податківців неправомірна і вам треба обов'язково відповісти на цей лист, але з посиланням на п. 134.1.1, що ви «малодохідник», який прийняв рішення про не застосування податкових різниць, а тому 30% різниця вас не стосується.

Друге, якщо все-таки ви «високодохідник», перегляньте чи описані контрагенти, а також операції мали місце саме у вас.

Ну і третє. А чи були у вас контрольовані операції? Якщо були, тоді 30% різниця не застосовується, оскільки працюють інші різниці контрольовані.

Податкові різниці при імпортних операціях

А тепер трошки більше про саму різницю. Говоримо спочатку за імпорт. Імпортна 30% різниця описана в п. 140.5.4. Йдеться про 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), а також робіт та послуг, крім тих, які операції контрольовані або якщо йдеться про роялті придбаних у (і ось тут є два моменти) двох типів контрагентів. Перше - це нерезиденти, які зареєстровані у низько податкових юрисдикціях. Мова йде про перелік Кабміну від 27.12.2017 року №1045. Другий вид контрагентів – це нерезиденти, у яких організаційно-правова форма є у переліку Кабміну, який затверджений від 04.07.2017 року №480. І ось тут є кілька особливостей.

Перше, не важливо придбані вами товари, роботи, послуги брали участь у фінансовому результаті чи ні. Тобто це можуть бути ті товари, які придбані, але ще не реалізовані. Тобто вони не вплинули на фінансовий результат взагалі ніяк. Значення немає. Це можуть бути придбані основні засоби, в такому випадку вони є товарами. Не важливо, чи вони введені в експлуатацію і, чи через нараховану амортизацію вони вплинули на фінансовий результат. Це немає значення. Головне сам факт придбання й у кого. Отже, у нас або нерезидент з Переліку №1045 або №480.

Далі, як можна від того відійти, щоб не застосовувати цю податкову різницю .Якщо це Перелік №1045, то єдине, що може допомогти, це отримати звіт про підтвердження того, що ціна, по якій ви придбали, відповідає рівню звичайної ціни. Цей звіт, складений за правилами ст. 39, але без обов'язку подання звіту про контролювання операції. Якщо ж ми говоримо про Перелік №480, там де організаційно-правові форми, то врятувати від застосування податкової різниці може довідка від нерезидента про сплату ним корпоративного податку. Яка це має довідка бути, немає затвердженої форми. Який розмір податку має бути сплачений? Немає зафіксовано. Головне, що було сказано, що не резидент сплачує корпоративний податок у тому році, коли було придбання. Отже, Перелік №480 – рятує довідка. Якщо немає довідки, теж порятує звіт про підтвердження того, що ціна відповідає рівню звичайної ціни.

І є ще момент. Якщо операція з імпорту немає ділової мети, то коригування буде не на 30%, а на повну вартість такого придбання.

Податкові різниці при експортних операціях

Що стосується експорту. Експорт працює так само, тільки у дзеркальному відношенні. Тобто регулює п. 140.5.5-1 ПКУ, також йдеться про, але уже реалізацію товарів, необоротних активів, робіт та послуг. Кому ми продаємо? Цей нерезидент може бути з організаційно-правовою формою, яка є в Переліку №480, тоді нам потрібна довідка про сплату таким нерезидентом корпоративного податку. Якщо довідки немає – допоможе звіт. Де взяти звіт? Звернутися у компанію, які відкрились саме під цей вид діяльності й це є окремий вид бізнесу, підтверджувати звичайність ціни. І таким чином підтвердити. Тоді збільшувати фінансовий результат не потрібно. Якщо ж ми говоримо про Перелік №1045, це є низько податкові юрисдикції, ось тут тільки звіт і допоможе. Якщо цих документів немає, то звісно потрібно буде подавати уточнюючу або податківці самі донарахують, але збільшення мало мати місце. Ще хочу сказати, що така податкова різниця передбачена лише за результатами року, тому в залежності від того коли у вас це мало бути, незалежно від того коли ми її застосовуємо лише за результатами року.

Підсумки. Коли надходить лист з податкової «підтвердить звичайність ціни» або вимога «збільшить фінансовий результат до оподаткування на 30% від імпорту чи експорту», перше, що ми робимо, це переконуємося, що ця податкова різниця нас стосується. А стосується вона нас лише у двох випадках. Перший, у періоді, який вказаний у листі, ми були «високодохідником». Або ж другий випадок, у період, який вказаний в листі ми «малодохідник», але ми не прийняли рішення про те, що ми не застосовуємо податкову різницю.

Якщо нерезидент виявиться такий, що він є у переліку, припустімо «високодохідники» ми, дивимося далі, якщо нерезидент виявиться таким, що є в Переліку №480, нам допоможе довідка про сплату нерезидентом корпоративного податку. Вона має бути належним чином перекладена, легалізована. Якщо нема довідки – допоможе звіт, який підтвердить за правилами ст. 39, що ця ціна відповідає звичайній. Не намагайтеся самостійно рахувати звичайну ціну, це роблять спеціальні компанії й дуже часто ціна їх послуг перевищує суму, на яку ви мусите більше заплатити податок на прибуток. Тому перш ніж звертатись у цю компанію потрібно самому прорахувати, а наскільки більше я сплачую податок на прибуток. Тобто якщо у мене імпорт на мільйон, 30% – 300 тисяч, множу на 18% і суму, яка у мене вийде, порівнюю із послугою підтвердження звичайності ціни. І якщо послуга коштує дорожче або так само, немає сенсу замовляти цю послугу, а можна застосувати податкову різницю.

Якщо це нерезидент із Переліку №1045 – тут тільки підтвердження звичайності ціни. Якщо немає ділової мети – доведеться на всю суму збільшувати фінансовий результат. Якщо операції контрольовані – будуть працювати інші податкові різниці по п. 140.5.1 та 140.5.2. І пам'ятаємо, що на лист ми відписуємо у будь-якому випадку, у строк вказаний у цьому листі.