Списання заборгованості: ПДВ-наслідки та відображення в обліку

Загальні податкові правила списания заборгованості

Зупинка перебігу строків давності в Цивільному кодексі під час Covid-19, а пізніше під час воєнного стану, зовсім не означає, що списати борг, який виник із контрагентом, неможливо. Списання боргу має бути, адже сторони можуть домовитися про прощення боргу або одна зі сторін може ліквідуватись. Може виникнути ще одна із тисячі причин, по якій дебіторка чи кредиторка має бути на списання. Наслідок списання: виникають ПДВ наслідки, вплив на податок на прибуток. Якщо це ЗЕД, тут своя специфіка. Якщо боржником є фізична особа чи ФОП, там ще свої випадки. У цьому випуску я розповім про ПДВ наслідки. Якщо ж вас цікавлять інші наслідки списання дебіторки чи кредиторки, пишіть під цим випуском і замовляйте тему наступного випуску. А я почну.

Дебіторку умовно можна поділити на два види. Грошова – це тоді, коли Дт 36 Кт 70, була перша подія й у нас виникло ПДВ зобов'язання. Також є дебіторка товарна – це тоді, коли у нас Дт 37 Кт 31 і у нас було право на податковий кредит. І в одному, і в другому випадку, списання дебіторки у бухобліку призведе до витрат, і безумовно буде вплив на податок на прибуток. Але ми домовились, у цьому випуску, говорити про ПДВ. А тому, увага на слайд, і я візьму тут цифру для простоти 1200, де 200 ПДВ. У нас було реалізовано на 1200 і виникло ПДВ зобов'язання по події – «реалізація». У майбутньому, коли ми будемо списувати, як безнадійну, цю заборгованість, у нас буде Дт 944 Кт 36, якщо раніше резерв не створювався на всю суму 1200. Якщо ж ми створювали резерв, то коштом резерву Дт 38 ми спишемо всю суму 1200. А що з ПДВ? Нічого, ПДВ зобов'язання нам прощають. Ну в такому випадку у нас було постачання і по першій події зобов'язання виникло, тому тут все так і буде. Операція постачання фактично перетвориться на безоплатну передачу товарів, а це є постачанням для цілей ПДВ. При списанні заборгованості постачальник не корегує раніше відображені зобов'язання, розрахунок коригування не виписує. І особливість є для «касовиків». Списання «касовиками» грошової безнадійної дебіторки вважається одним із «інших видів компенсації» вартості поставлених товарів, робіт, послуг. А отже, платник ПДВ, що застосовує саме касовий метод, на дату списання такої заборгованості повинен нарахувати податкові зобов'язання.

Якщо ж ми говоримо про товарну дебіторську, у нас була передоплата, перша подія, ми заплатили за товари, роботи, послуги, а отже отримали право на податковий кредит. І в майбутньому, коли ми будемо списувати таку заборгованість товарну, у нас право на податковий кредит втрачатиметься. Чому? Тому що постачання так і не відбулося, оплата не завершилася постачанням. І тому нарахування зобов'язання Дт 949 Кт 64 має бути. А уже списану безнадійну дебіторську ми закриємо на 944, увага, сума без ПДВ. В даному прикладі 2400, отже 2000 піде на витрати, а 400 закриється як авансовий 6441.

Види кредиторської заборгованості

І візьмімо кредиторку. Кредиторка, так само як дебіторська, буває двох видів. Грошова – це тоді коли Дт 28 Кт 631 і у нас був податковий кредит по першій події. А також є товарна – це тоді коли Дт 31 Кт 681, на дату авансу виникло ПДВ зобов'язання. Списання кредиторки, грошової чи товарної, це завжди визнання доходів. А отже, в бухобліку у нас буде дохід і вплив на податок на прибуток. Але ж ми домовлялись, у цьому випуску лише про ПДВ наслідки. Отже, виникнення грошової кредиторської, яка підлягає списанню, матиме ось такий вигляд: сума 1200 і у нас було право на податковий кредит, ми ним скористались, а в майбутньому ми списуємо таку кредиторську, як таку, що стала безнадійна. Як ми вже говорили, не лише у зв'язку з тим, що сплив термін давності. Можливо було прощення боргу. Можливо кредитор ліквідувався. Можливо контрагент, з ним щось не так. Можлива тисяча й одна причина. Так ось, в такому випадку право на податковий кредит не втрачається. Є хороша позиція Верховного суду від лютого 2022 року, про те, що через те, що оплата не відбулась, постачання не скасована і товари не відповідають визначенню безоплатно отриманих. Для коригування ПДВ не виконується жодна з підстав зі ст. 192 ПКУ. У нас немає ні повернення товарів, авансів. Ні перегляду цін. Ні помилок. Тому право на податковий кредит, яке у нас виникло, не втрачається. Так, ми визнаємо доходи на всю суму 1200, але право на податковий кредит нікуди не зникне. Ця позиція є нова і вона підтверджується Верховним судом, і вона не є разовою. Тобто у нас уже не один висновок саме такий Верховного суду, чим звичайно варто заручитись. І на слайді ви бачите посилання на справи, які можете використовувати у своїй діяльності.

Ну і нарешті товарна кредиторка, яку ми будемо списувати. Нам заплатили аванс, у нас виникло ПДВ зобов'язання, а в майбутньому постачання так і не відбулася. Ми списуємо на 717 всю 1200. І в такому випадку з ПДВ нічого не буде. Ну швидше за все списання такої заборгованості відбувається з причини, що дійсно вже сплив термін давності, пройшло цих 1095 днів. Тому підстав для створення РК у нас уже немає. Максимум, що ми тут зробимо, це авансовий 6431 спишемо на 949.

Підсумки. Списання дебіторської та кредиторської заборгованості має наслідки. Зокрема ПДВ наслідки такі. При списанні грошової дебіторки: ПДВ зобов'язання не знімаємо. Списання «касовиками» грошової безнадійної дебіторки вважається одним з видом «інших видів компенсації» вартості поставлених товарів, робіт, послуг. А отже, платник ПДВ, що застосовує касовий метод, на дату списання такої заборгованості повинен нарахувати ПДВ зобов'язання. При списанні товарної дебіторки: право на кредит втрачаємо, оскільки постачання так і не відбулося. При списанні грошової кредиторки: право на податковий кредит, що був сформований по першій події – постачання, не втрачається. І Верховний суд сказав своє слово, і тепер це слово на боці платника. При списанні товарної кредиторки, хоч постачання так і не відбулося, ПДВ зобов'язання навряд чи вдасться відкоригувати, якщо здати податкової накладної минулого 1095 днів.