Податковий кредит без ПН: коли та як це можливо

Податковий кредит звітного періоду

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротній капітальні активи); ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Відповідно до ст. 198 ПКУ не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи розрахунками коригування, не підтверджений митними деклараціями (тимчасовими, додатковими або іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України) і іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Випадки формування податкового кредиту без ПН

Але в окремих випадках податковий кредит дозволено формувати без отримання податкової накладної на підставі первинних документів, перелік яких наведено в п. 201.11 ПКУ. Це транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами. Касові чеки, які містять суму отриманих товарів та послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). Бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Що мається на увазі у такому випадку? Що платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту, суми податку, сформованого до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до цієї дати, тобто до 1 липня 2015 року, при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів або з яких до 1 липня 2015 року були вже визначені умовні податкові зобов'язання відповідно ст. 198 ПКУ, у редакції що діяла до 31 січня 2015 року, та у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись після 1 липня 2015 року, повністю або частково, в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів. З метою застосування цього пункту податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначених у первинних документах та складених відповідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН. І тут мова йде про податкові накладні, складені отримувачем послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташовано на митній території України.

У разі використання платниками для розрахунків зі споживачами реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек, бо він повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем, з урахуванням податку та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. У разі визначення податкового кредиту за касовими чеками сума отриманих товарів/послуг відповідно таких чеків, не може перевищувати 200 грн за один день (без урахування податку).

Період виникнення права формування податкового кредиту без ПН

Пунктом 201.11-1 ПКУ зазначено, що платник податку веде реєстр документів на підставі яких він формує податковий кредит без податкових накладних. Підстави для формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної на підставі документів, визначених п. 201.11 ПКУ, виникають виключно в тому звітному (податковому) періоді, в якому відбулося придбання товарів чи послуг. Отже, суми ПДВ, що не включалися отримувачем до податкового кредиту в минулі періоди через те, що постачальник товару не реєстрував податкові накладні в ЄРПН, не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту у звітному податковому періоді. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Підсумки. Тобто платник ПДВ має право сформувати податковий кредит на підставі первинних документів без наявності податкової накладної, але лише в окремих випадках, що передбачені п. 201.11 ПКУ та у разі наявності таких первинних документів облікованих в реєстрі, що ведеться платником в довільній формі.