Підсумки тижня 24-28.04.2023

Оновлено форми об'єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО і ВЗ та її додатки

Наказом Мінфіну від 02.03.2023 № 113, по-перше, внесено зміни до форми об’єднаного звіту з ЄСВ, ПДФО і ВЗ та додатків до цієї форми, зокрема оновлено:

• Додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;
• Додаток 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;
• Додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;
• Додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

По-друге, затверджено зміни до порядку заповнення та подання об’єднаного звіту.

Ці оновлення набудуть чинності з моменту публікації наказу № 113, але на момент підготовки цього випуску він ще не опублікований. Отже, за 1 квартал подаємо податковий розрахунок за чинною на сьогодні формою, тобто без урахування нових змін.

Якщо наказ № 113 набуде чинності наприкінці квітня або в травні, тобто в другому кварталі 2023 року, то за новою формою будемо звітуватися тільки за 3 квартал. Тож чекаємо не тільки набуття чинності цих змін, а ще й змін до програмного забезпечення. Тим часом СБУ звернулося до податкового Комітету ВРУ щодо необхідності щомісячного звітування з ЄСВ.
Зокрема, в СБУ зазначають, що протягом 2020 – 2022 років регіональними центрами служби зайнятості українським підприємцям видано значну кількість дозволів різних термінів дії на застосування праці іноземних громадян, на підставі яких останні отримали в Державній міграційній службі посвідки на проживання. Але за даними реєстру застрахованих осіб, більшість роботодавців не сплатили ЄСВ за таких осіб.
Перевірити це стало неможливо через відомості про зарплату працівників, які несвоєчасно доходять до реєстру застрахованих осіб, ― це ускладнює контроль за перебуванням на території нашої держави іноземних громадян.

Можливо, влада дослухається хоча б до СБУ і пришвидшить розгляд законопроєкту.

А щоб не наробити помилок в обліку заробітної плати запрошую зареєструватися безкоштовно на майстер клас, який проведуть Олена Габрук та Людмила Смердова 02 травня « Оновлена форма зарплатного звіту та облік зарплати & (Не)оплачувані відпустки: практичні приклади та лайфхаки для воєнного стану». Доступ до реєстрації ви знайдете за посиланням під цим відео.

До речі, пропонуємо зареєструватися на безкоштовний майстер-клас «Мобілізовані працівники: особливості повернення на роботу, нарахування відпускних і лікарняних, виплата компенсації», який 5 травня проведе Тетяна Гуль. Доступ до вебінару ви знайдете за посиланням під цим відео.

Автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки з іншими країнами

21 квітня президент підписав Закон № 2970 «Про внесення змін до ПКУ та інших законодавчих актів щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

Цей закон впроваджує в Україні міжнародні стандарти автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки:

1) Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS);

2) Стандарт щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).

Автоматичний обмін має почати працювати вже цього року. В законі передбачено, що перший обмін відбудеться у 2024 році за перший звітний період — з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року, але оскільки інші країни-учасниці CRS збирають інформацію з початку 2023 року, існує вірогідність, що Україна отримає інформацію за весь 2023 рік.

Автоматичний обмін фінансовою інформацією стосуватиметься всіх — ФОПів, юридичних і фізичних осіб.

Автоматичному обміну підлягатиме така інформація: ім’я або назва власника рахунку; дата народження, адреса; податковий номер; номер банківського рахунку; залишок на кінець року; загальна сума доходів від фінансових активів за звітний період.

Тобто інформація, яка підлягатиме обміну, стосується залишків готівки на рахунках, депозитів у банках, цінних паперів на інвестиційних рахунках тощо. Україна надаватиме вказану інформацію щодо податкових резидентів країн ЄС, що приєдналися до стандарту, і, навпаки, країни ЄС надсилатимуть таку інформацію про податкових резидентів України до податкової служби України.

Зміни в порядку листування з податковою

Також у Законі № 2970 викладено у новій редакції п. 42.4 ПКУ, зокрема, що платники податків, які подають звітність в електронній формі або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з податковою в електронній формі.

А для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених ПК.

Листування ДПС з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через е-кабінет, а також з фінансовими агентами, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання документа в електронний кабінет з одночасним надсиланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату і час його надсилання в електронний кабінет.

Отже, фактично для платників податків нічого не змінилося: вони й надалі можуть самостійно вибирати форму листування з податковою, а для фінансових агентів електронна форма листування з податковими органами стала обов’язковою.
Щоб підготуватися до змін в законодавстві, реєструйтеся на наші вебінари. 1 травня Ірина Губіна проведе майстер-клас «Готуємось до скасування 2 %: уникаємо ризиків та враховуємо переваги співпраці ФОПів та юросіб». Прямо зараз реєструйтеся безкоштовно за посиланням під цим відео.

Нові строки зберігання первинних документів

Цим же Законом № 2970 вносяться зміни до п. 44.3 ПКУ, яким встановлюються строки зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

Нові строки зберігання первинних документів:

• 2 555 днів (7 років) – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю за трансферним ціноутворенням;
• 1 825 днів (5 років) – для первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються юридичними особами, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, нерезидентами та неприбутковими підприємствами (п. 133.1, пп. 133.2.2 та п. 133.4 ПКУ), а також юридичними особами, які вибрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з пп. 44.3.1 ПКУ (пп. 44.3.2 ПКУ);
• 1 095 днів (3 роки) – для інших документів, на які не поширюються вимоги пп. 44.3.1 та 44.3.2 (пп. 44.3.3 ПКУ);
• 1 095 днів (3 роки) – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включно з дозвільними документами (пп. 44.3.4 ПКУ).

ТОП-причини прийняття рішень про неврахування Таблиці даних платника ПДВ

Провівши аналіз причин неврахування Таблиці даних платника ПДВ, податкова навела перелік причин, які є найпоширенішими з практики прийняття таких рішень.

Податкова наголошує, що до таблиці даних обов’язково надаються пояснення щодо специфіки господарської діяльності, які підтверджують реальність здійснення платником господарських операцій, відображених в таблиці даних, в яких, зокрема, зазначається:

• специфіка господарської діяльності та обґрунтування необхідності використання таблиці даних платника ПДВ;
• наймані працівники, які залучені у господарську діяльність;
• наявність ліцензій, дозвільних документів, допусків, якщо вони необхідні для здійснення діяльності;
• основні засоби, матеріальні активи, транспортні засоби, земельні угіддя, що використовуються в діяльності на правах власності або оренди, які мають бути відображені у формі 20-ОПП, податковій та фінансовій звітностях платника.

Також податкова навела приклади ситуацій з надання інформації платником ПДВ, за розглядом якої Комісією прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника.

А для того, щоб розібратися з ПДВ та у питаннях ведення обліку неприбуткових благодійних організацій, 3 травня Галина Морозовська проведе майстер-клас «Неприбуткові організації та ризики втрати пільгового статусу & Таблиця даних платника, практичні поради щодо процедури відновлення реєстрації зупинених ПН/РК».
Реєструйтеся безкоштовно прямо зараз за посиланням під цим відео.

Дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року

COVID-19 нікуди не зник. Люди продовжують хворіти, а дехто – помирати.

З огляду на небезпечну ситуацію через COVID-19, 25 квітня уряд на черговому засіданні продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також і карантин на всій території України до 30 червня 2023 року. Були внесені зміни до розпорядження КМУ від 25.03.2020 № 338 та постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236.

Святкові дні 1 та 9 травня – несвяткові

Відповідно до статті 73 КЗпП, встановлено такі святкові й неробочі дні:

• 1 травня (понеділок) – День праці;
• 9 травня (вівторок) – День перемоги.
  
  За довоєнними правилами, ці дні мали б бути неробочими. Але воєнний стан в Україні продовжено до 20 травня 2023 року, а у період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71 ― 73 КЗпП (святкові та неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових і неробочих днів в Україні немає. Водночас графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

Зверніть увагу, що максимальну тривалість робочого тижня під час війни збільшено, і вона становить вже не 40, а 60 годин (ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Тож скасовані свята можуть увійти до норми робочого часу і оплачуватися в одинарному розмірі, якщо роботодавець не вирішить, що такий день буде вихідним та неоплачуваним. Також скасування свят і вихідних впливає на нарахування відпускних.
Для того, щоб розібратися у питаннях ведення обліку неприбуткових благодійних організацій, 3 травня Галина Морозовська проведе майстер-клас «Неприбуткові організації: податкові та облікові помилки, штрафи та ризики втрати пільгового статусу».
Реєструйтеся безкоштовно прямо зараз за посиланням під цим відео.

Оновлено довідник типів об'єктів оподаткування

Станом на 24 квітня 2023 року податкова оприлюднила новий Довідник типів об'єктів оподаткування для заповнення повідомлення ф. № 20-ОПП.

Відповідно до п. 63.3 ПКУ, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у податкову за місцем проживання особи, а також за місцем реєстрації рухомого і нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, тобто не за основним місцем обліку.

Згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форма № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Форма цього повідомлення передбачає заповнення типу об'єкта оподаткування, який вибирається з Довідника.

Оновлений Довідник типів об'єктів оподаткування розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням.

Для того, щоб завжди мати під рукою актуальні форми й бланки звітності, користуйтеся сервісом «Документи» на Бухгалтерській Відеоплатформі №1. Тут можна завантажити бланки та зразки документів, а також приклади їх заповнення, які необхідні в роботі. Всі вони перевірені юристами, економістами та представниками податкової служби. Бібліотека постійно доповнюється і наразі налічує вже 3 000 документів. Ми постійно опрацьовуємо всі запити та робимо все можливе, щоб розширювати цей розділ.

Документальні перевірки на митницях повертаються

У ВРУ зареєстровано законопроєкт від 19.04.2023 № 9224, яким з 1 липня 2023 року пропонується:

• відновити повноваження митних органів на проведення документальних перевірок, зокрема щодо повноти нарахування та сплати митних платежів;
• установити, що адмінстягнення за порушення митних правил не накладаються у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану на території України;
• збільшити строки для подання та розгляду заперечень підприємств у разі незгоди з висновками, викладеними в акті про результати документальної перевірки;
• встановити, що алгоритми дій посадових осіб митних органів під час здійснення постмитного контролю, а також під час проведення документальних перевірок, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

Головною метою законопроєкту № 9224 є відновлення прав митних органів для забезпечення дотримання законодавства з митної справи та наповнення державного бюджету.

Важливі дати для бухгалтера

І наостанок розповім про найближчі дати подання звітів та сплати податків.

1 травня ― останній день подання декларації про майновий стан і доходи фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність за 2022 рік.
За податковим календарем платники податків мають сплатити податки за березень до 1 травня, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з нарахованого, але не виплаченого доходу, та плату за землю, податок на додану вартість, акцизний податок, рентну плату, єдиний податок з юридичних осіб та ФОПів 3 групи із сум доходів, що оподатковуються за ставкою 2 % за березень. А також податки за I квартал 2023 року, зокрема авансовий внесок з податку на нерухоме майно та авансовий внесок з транспортного податку юридичними особами, та єдиний податок з юридичних осіб ― платників єдиного податку 4 групи.

5 травня ― останній день подання за квітень звіту про реалізацію продукції сільського господарства, звіту про використання та запаси палива, звіту про заборгованість з оплати праці та звіту з праці 1-ПВ.