РРО/ПРРО: все про акти повернення

Право покупця на повернення товару та відмову від послуги

Напевно кожен бухгалтер, кожен касир або кожен підприємці, який працює з РРО, добре знає про існування такого документа, як акт повернення. Тобто документ, який необхідно складати, коли покупець приходить і вимагає грошей, і повертає товар або відмовляється від послуги. Але просто фактом складання цього акту практична діяльність не обмежується й іноді на практиці виникають запитання щодо того, які реквізити мають бути в цьому акті? Чи треба його взагалі складати? Чи дійсно така вимога є необхідністю? Отже, ми разом з командою 7eminar.com зібрали топ-5 запитань про цей акт. Отже, давайте їх розглянемо, щоб у вас не виникало жодних практичних непорозумінь, коли ви стикаєтеся із ситуаціями, коли цей акт має бути присутній.

По-перше, хочу нагадати, що дійсно такий документ, як акт щодо повернення товару, згадується у відповідному нормативному документі, який регламентує питання роботи із РРО. Це Порядок №547 і реквізити цього документу ви бачите на слайді. А саме, згадку про акт здійснено в п. 8 Розділу ІІІ цього Порядку. Отже, посилання на відповідну норму законодавчу, будемо мати з вами на презентації.

Ситуації, коли складається акт повернення

І перше запитання, яке я хочу прокоментувати, це в яких ситуаціях складається акт? Виходячи із нормативних вимог, ми маємо три практичні ситуації, коли має бути складений додатковий документ, а саме акт. Перша ситуація, коли йдеться про повернення товару або рекомпенсація послуги. Але зверніть, будь ласка, увагу, коли в обмін на повернення товару чи рекомпенсацію послуги повертаються гроші, необхідність акту виникає, коли сума повернення перевищує 100 грн. Також складається акт, коли йдеться про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, тобто певну помилкову операцію, а також помилку, яка пов'язана із формою оплати. Ну, наприклад, покупець розраховувався карткою, ви обрали готівку або навпаки.

 Акт повернення при застосуванні ПРРО

Наступне запитання, яке дуже часто виникає, а чи треба складати такий акт і при використанні ПРРО, чи він стосується виключно РРО? Адже інформація, яка надходить від податківців, коли вони коментують оформлення певних операцій, про які я вже згадала, і складання цього акту, вона трошечки суперечила. Тому давайте розбиратися із цим. По-перше, наголошую, що згадка про акт у нас представлена в п. 8 Розділу ІІІ Порядку №547. А цей Порядок, як я вже зазначила з самого початку, стосується тільки РРО. Аналогічної згадки в документі Порядку №317, який регламентує роботу з ПРРО немає. Але дійсно, якщо аналізувати роз'яснення податківців, вони ставлять в один рядочок і зазвичай часто-густо, через кому, згадують подібні ситуації: повернення, помилкові операції. Незалежно від того, чи ми працюємо з РРО, чи з ПРРО, згадують податківці, про необхідність складати такий акт. І до прикладу, щоб не бути голослівною, хочу подати ілюстрацію із ЗІР, де дійсно кажучи про помилку в формі розрахунків, податківці згадують про відповідний акт, акт про скасування помилково проведеної суми, і згадують про те, що цей акт складається незалежно від того, як здійснена операція, через РРО або через програмний РРО. Тобто, по суті, вони трошечки розширюють сферу застосування такого акту. Тому що повторюся, нормативний документ вимагає складання акту виключно при застосуванні РРО.

Обов’язкові реквізити Акту повернення

Наступне запитання: які обов'язкові реквізити акту і чим вони передбачені? Ну тут все дуже і дуже просто. Вже згадуваний п. 8 Порядку №547 дає чіткий перелік реквізитів документа і роз'яснює, що саме має бути представлено в ньому. Зокрема, коли йдеться про акт на повернення товару або відмови від послуги, необхідно зазначити документ, який засвідчує особу покупця, який повертає товар чи відмовляється від послуги, відомості про товар/послугу, суму коштів і реквізити розрахункового документа, на підставі якого власне була проведена оплата. Коли йдеться про акт на помилкову операцію, ну трошечки дивно, в Порядку №547 зазначено, що такий самий акт складається, але зазначаються дані про помилкову суму і реквізити розрахункового документа. Вочевидь давати інформацію про покупця в такому випадку не потрібно. Хоча якщо ви зазначите в акті на помилкову операцію якийсь ідентифікатор покупця, стосовно до якого така помилка була зроблена, це також не буде проблемою.

І також хочу наголосити на тому, що дуже важливо отримувати вчасно бухгалтерські новини, які стосуються повністю діяльності, не тільки яка пов'язана із РРО.

Відповідальність за нескладання Акту/відсутність певних реквізитів

Будемо говорити про відповідальність, адже найголовніше питання, яке виникає зазвичай: а яка відповідальність, якщо я допущу те чи інше порушення? І перша частинка відповідальності стосується відповідальності за не складання акту або за якісь помилки, які стосуються його реквізитів. Наприклад, якщо в акті не зазначено відомість про товар, не зазначено суму виданих коштів або щось інше, що передбачено безпосередньо нормативним документом. До речі, це запитання ставили податківцям і вони відповідали на це запитання в ЗІР. Отже, подивімось, яку саме відповідь вони надали. Вони згадали безпосередньо п. 8 Розділу ІІІ Порядку №547 про зберігання актів. І тут нас чекає дуже і дуже приємна новина. Як бачимо, відповідальність за не складання акту або за не зазначення у ньому необхідних відомостей чинним законодавством не передбачено. Звісно тут можна було б радіти, але повірте, податківці не були б податківцями, якби вони все ж таки не вигадали принаймні одну, одненьку, відповідальність і хоча б невеличкий штраф за відсутність такого акту.

Відповідальність за незберігання Актів повернення/ненадання до кінця перевірки

Йдемо далі. І наразі останнє запитання, яке ми розглянемо, це відповідальність за не зберігання актів або ненадання їх до кінця перевірки. Знову ж таки, звертаємось до категорії ЗІР і дивимось відповідь на запитання: «а яка ж передбачена відповідальність, якщо акти не зберігаються?». Отже, помилятися можна, не складати акти можна, відповідальності немає, але якщо акти не зберігаються, відповідальність є. І якщо ви подивитесь на повну версію цього роз'яснення в ЗІР, то ви будете здивовані, тому що дуже є багато цитат, які не пов'язані одна з одною, але наостанок податківців згадують п. 44.1 ПКУ і кажуть про те, що за не зберігання первинних документів, не забезпечення зберігання актів, передбачені такі самі штрафні санкції, як і за не зберігання первинних документів. Тобто роблять посилання на ст. 121 ПКУ і нагадаю, що штрафи тут встановлені у розмірі 1020 - 2040 грн. Отже, цілком реально, що за відсутність акту, за його не складання, так само як і за не зберігання, ми можемо стикнутися із подібним штрафом, попри  те, що помилки чи взагалі не складання акту, як ми побачили, податківці коментують доволі лояльно.