ЄСВ: як виправити сумову помилку в уточнюючому розрахунку

Правила виправлення сумових помилок

Сумові помилки, увага, після закінчення граничного строку подання звітності виправляємо за допомогою кодів типу нарахувань у графі 09 Д1. Якщо самостійно базу та/або базу донарахування ЄСВ: донараховуємо – проставляємо «2»; зменшуємо – проставляємо «3». Графу 25 не чіпаємо, «Ознака 0,1» ми не заповнюємо. І при цьому ми донараховані/сторновані суми ще попадають в рядочки 4, 6, 7, 8 розділу І Податкового розрахунку. Звертаю особливо увагу, КТН «2», КТН «3» я можу використати щодо іншого кварталу. Іншого. А якщо у мене зараз, я формую поточний квартал і я дійсно в січні не донарахував ЄСВ до мінімалки, а виявив цю помилку в лютому або в березні, я ніякі КТН «2» в середині кварталу і КТН «3» застосовувати не буду. Я покажу у звітності так, як воно має бути, воно в мене не зійдеться з місячними даними бухобліку, а за результатом кварталу буде все добре. Тому «2», «3», це тільки інші квартали, в середині кварталу ніякі «2», «3» у нас не пройде. Дуже багато запитань іде, що: «ой, забула», «ой, а виявила помилку наприкінці кварталу». Якщо ви виявляєте помилку наприкінці кварталу і квартал ще не закінчився, то ви маєте показати з правильними даними, бо має бути, коли ви будете подавати звітний. Звісно буде рвати з бухобліком місяця окремо, а по кварталу все зійдеться. Тому ніякі в середині кварталу «2», «3» бути не можуть. Ніякі в середині кварталу «2», «3», як в минулих там намагалися робити, торік. 47 з «2», «3», ніби прийшли дані тільки по мобілізованому в липні, а мобілізували в червні, то ми робимо 47 з КТН «2». Та не дасть вам програма ніколи зробити в середині кварталу КТН «2» та КТН «3», бо КТН «2», КТН «3» вони мають відношення до тих кварталів, а не до поточного. На цей момент, будь ласка, зверніть увагу, ці КТН «2» та КТН «3», в середині кварталу ми їх застосувати не можемо фізично. Ми в середині кварталу все показуємо так, як мало бути, навіть якщо в окремих місяцях є помилки.

Не відображено різницю між фактичною базою нарахування ЄСВ та МПЗ

В мене в Д1 за жовтень IV кварталу, я не відобразив різницю між фактичною базою нарахування ЄСВ і мінімалкою. Доволі розповсюджена ситуація, коли ви чомусь вважаєте, що або в місяці звільнення немає донарахування ЄСВ до мінімалки, або в місяці прийняття немає ЄСВ до мінімалки. Наслухалися своїх колег і у вас так формально дуже, якщо місяць звільнення/прийняття – донарахування ЄСВ до мінімалки немає. Ну не завжди так, в деяких випадках воно буває. І ви тепер проводите те донарахування, відповідно через уточнюючий ви берете формуєте рядочок з донарахуванням, в графі 09 ставите «2», в графі 18 ставите ось цю різничку. В графі 18 ставите ось ту різницю між фактом і ЄСВ до мінімалки, і в графі 20 донараховану ЄСВ звісно суму. При цьому я буду чіпляти сам розрахунок. В самому розрахунку, в уточнюючому, в мене пройде в 4.1, я донарахував за той період на 374 грн ЄСВ і ця сума у мене пройде і ще в рядок 4. Тому КТН «2» це тільки за періоди інші, а період звітування у нас квартальний.

Випадково нараховано зарплату звільненому співробітнику

В Д1 за грудень четверного кварталу я помилково нарахував зарплату працівнику, якого було звільнено у листопаді. Я як сумову помилку що роблю? «Уточнюючий», «уточнюючий» з цим рядочком і по факту через КТН «3» знімаю повністю цей рядок і знімаю тут інші, і нараховану зарплату, і нараховану суму ЄСВ. Воно звісно за собою, воно тягне сам податковий розрахунок. В самому податковому розрахунку, в рядку 1 я пишу, що я зменшив суму нарахованого ЄСВ на 1980 грн і ця сума в мене піде ще в рядочку 6. Ось як через двійки, трійки в мене виправляються всі попередні періоди. В мене виправляють всі попередні періоди.

Правила одночасного коригування сумових та несумових показників

Тепер інша ситуація. Якщо мені за межами звітного періоду необхідно однозначно відкоригувати сумові та несумові показники, то в Д1 з розрахунком типу «Уточнюючий» я виправляю спочатку несумові показники, а потім я формую ще один розрахунок з типом «Уточнюючий» для виправлення сумових показників. Тобто, якщо в мене в одному рядку є помилка і в сумі, і в не сумі. Ну, приміром, доволі розповсюджена ситуація з 22%, 8,41% інвалідності. Коли ви нараховуєте 8,41%, а треба було 22%, або навпаки ви нараховували 22%, а треба було 8,41%. Ось це ситуація для вас. Тобто, якщо поза межами звітного періоду необхідно одночасно відкоригувати й суму, і не суму в рядочку. Мені треба два «уточнюючих» зробити, не один, а два. Я в першому «уточнюючому», уважно мене слухаємо, дублюю рядок. Ось давайте так, треба було 8,41%, а я нарахував 22%. Я дублюю рядок і міняю тільки застраховану особу з першої на другу, суму не чіпаю, 22% суму я не чіпаю. В графі 25 ставлю «1», ця я виключаю рядок, але я виключаю рядок по застрахованій особі, змінюю несумові дані. В другому рядочку я ставлю «2» (застрахована особа, особа з інвалідністю), суму так само не чіпаю. В останній графі ставлю «0». Тому в Д1 через «1» та «0», в «уточнюючому», увага, в «уточнюючому» можна виправити тільки несумові помилки, тобто змінити категорію застрахованої особи, не чіпляючи при цьому суму. Тобто в ситуації, коли у вас 22%, 8,41% і вам треба цю ситуацію виправити, подається два «уточнюючих». В першому «уточнюючому» буде змінюватися тільки застрахована особа. Приміром в моєму випадку, з «1» на «2», а у вас можливо навпаки з «2» на «1». Тобто я виключаю застраховану особу, яка не потрібна, і включаю застраховану особу, яку потрібно. Подаю першу «уточнюючу», у мене оновилася в реєстрі застрахована особа. Тепер, коли у мене в реєстрі застрахована особа оновилася, я тепер подаю другий «уточнюючий». Якщо мені потрібно донарахувати ЄСВ, а воно було по 8,41%, а стало 20%, а мені треба 22%, я подаю другий «уточнюючий» з кодом типу нарахування «2» на різницю. Або якщо навпаки мені треба зменшити суму нарахованого ЄСВ, я вже по оновленій застрахованій особі подаю з кодом типу нарахування «3».