Як провести через РРО повернення товару

Спосіб повернення коштів при поверненні товару

Загалом питання повернення товару регламентує Закон України «Про захист прав споживачів», ну а також ваші локальні правила торгівлі. При цьому доволі часто постає запитання: чи можна товари, які були придбані за допомогою платіжної картки, повернути гроші безпосередньо готівкою? Так от, свого часу Нацбанк в листі від 12.10.2016 №57-0002/84778 зазначав, що Законом України «Про захист прав споживачів» не визначено способу повернення коштів за повернутий товар, який був придбаний з використанням платіжної картки й на думку Нацбанку, повернення коштів може здійснюватися як у безготівковій, так і в готівковій формі. До речі, в моїй практиці, безпосередньо, як споживача, була така ситуація, коли я придбав товар за допомогою картки, в подальшому його повертав, а мені повернули готівку.

І напишіть у коментарях, чи стикалися ви з аналогічною ситуацією, чи була у вашій практиці саме така ситуація, коли за придбаний за допомогою картки товар ви або вам безпосередньо повернули готівку.

Своєю чергою видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар, а можливо і не надану послугу. Може бути ситуація, коли покупець заздалегідь сплатив за послугу, приміром, там за 5 сеансів масажу, чотирма скористався, від іншого відмовився і ми повертаємо безпосередньо гроші за ненадану послугу, рекомпенсація ненаданої послуги. Ну і також в ситуації повернення товару (відмови від послуги) оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів в банк покупця підпадають у нас під визначення розрахункової операції. Отже, повернення готівки за товар, так само повернення грошей на картку безпосередньо за товар, воно підпадає під визначення розрахункової операції, звісно потребує проведення через РРО.

Проведення повернення коштів через РРО

Якщо ми використовуємо класичний РРО, то реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або відмови від послуги, вона здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. І при цьому забороняється реєструвати через класичний РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно». Отже, у разі повернення коштів за товар як готівкове, так і безготівкове, у нас буде формуватися фіскальний касовий чек видачі коштів за формою ФКЧ-2. При цьому у видатковому чеку, фіскальному касовому чеку видачі коштів за формою ФКЧ-2, надрукованому реєстратором розрахункових операцій, що забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті додатних та від’ємних сум, перед сумою виданих коштів може друкуватися знак «-» (мінус). До речі, може в практиці бути ситуація, що коли вам треба повернути готівку за повернутий товар, то у вас дійсно не буде тієї готівки в скриньці РРО. І звісно якщо повернення коштів здійснюється в готівковій формі, а в скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути покупцю необхідну суму, касиру необхідно звернутися до бухгалтерії, щоб з каси видали суму коштів, якої не вистачає для повернення покупцеві. Звісно ці гроші попадуть в скриньку РРО за допомогою операції «службове внесення» і надалі вже буде оформлюватися фіскальний касовий чек видачі коштів, там де безпосередньо буде повертатися готівка.

Вимоги щодо, оформлення та зберігання Актів видачі

Порядок №547, який регламентує роботу з класичним РРО, наголошує на тому, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн (тобто 100 грн ще ні, а 100 грн і одна копійка, вона вже перевищує), матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. При цьому такі акти будуть складатися якщо будуть повертатися кошти як готівкою, так і кошти будуть повертатися і безготівково, тобто безпосередньо на банківську платіжну картку. І в цьому акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (або отримання послуги). І до речі, як йдеться в тому самому Порядку №547, що ось такі акти про видачу коштів, тобто коли здійснюється безпосередньо повернення товару, вони мають зберігатися протягом трьох років. І при цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти податківцям під час проведення перевірки. Дійсно, у нас постає закономірне питання, а що мені буде за те, якщо я такий акт податківцям під час перевірки не надам? І от з цього приводу на слайді ви бачите доволі лояльне роз’яснення податкової. Доволі лояльний ЗІР категорія 109.20, що відповідальність до суб’єкта господарювання за не складання акту про видачу коштів або не зазначення у ньому необхідних відомостей, у разі повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, чинним законодавством не передбачена.