Підсумки лютого
У цьому випуску про зміни, які вже прийняті: комплексне врегулювання ринку платіжних послуг у зв’язку з введенням електронних грошей, введення нових форм податкової накладної та звітності з ПДВ, відновлення роботи реєстру платників ПДВ і зміни в деяких бухгалтерських національних стандартах; про бронювання працівників критично важливих підприємств;
а також про те, які податкові пільги планують скасувати з 1 липня, коли планують звільняти бізнес від токенів, про негаразди з переліком ТОТ і бойових дій та інше
***
З 1 лютого впроваджено е-ТТН у тестовому доступі
Мінінфраструктури вже давно розпочало процес цифровізації транспортних документів на вантаж, що перевозиться. Першим документом для введення оцифрування обрали товарно-транспортну накладну (ТТН). Цей первинний документ використовується при здійсненні автомобільних вантажних перевезень та розрахунків за ці перевезення.
Процес використання паперової ТТН досить складний і ресурсомісткий. Учасникам вантажоперевезення потрібно:
- вносити в ТТН інформацію про себе та товар;
- формувати мінімум три копії документа по одній для вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувача;
- збирати підписи від кожної сторони, передавати з водієм чи надсилати їх іншій стороні поштою, очікувати повернення підписаного екземпляра та архівувати паперові документи.
Крім того, варто брати до уваги людський фактор, а саме загублені накладні чи накладні з помилками. В цьому випадку весь цикл документообігу потрібно повторити. А це займає час і уповільнює розрахунок між сторонами, адже він здійснюється лише за умови повернення до вантажовідправника ТТН з підписами усіх сторін.
Тому впровадження е‑ТТН додасть прозорості взаємовідносинам та значно зменшить корупційну складову від:
- перевезення нелегального вантажу;
- використання фіктивних документів та маніпулювання показниками у документації;
- діяльності «сірих перевізників», які не декларують комерційну діяльність, ухиляючись від сплати податків та порушуючи конкурентні умови ринку перевезень.
Завдяки оцифруванню процесу, інформація про вантаж та транспортний засіб міститиметься в центральній базі даних системи е‑ТТН, де фіксуються всі дії сторін перевезення. Отже, документи не можна підробити, а всі зміни можна відстежити. Тоді як на папері можливі махінації з кількісними і якісними показниками.
А ще значною перевагою використання електронної форми ТТН стане оптимізація бізнес-процесів. Система е‑ТТН розроблена таким чином, що дані в ній синхронізуються і доступні сторонам вантажоперевезення в режимі реального часу, а підписати е‑ТТН можна за допомогою КЕП (кваліфікованого електронного підпису).
Щоб користуватися е‑ТТН, компанії мають співпрацювати з провайдером електронного документообігу (ЕДО). На сайті е‑ТТН вже є перелік провайдерів, що приєдналися до проєкту. Провайдери ЕДО надають клієнту програмне забезпечення для функціонування електронного документообігу. Воно надає учасникам вантажних перевезень можливість користуватися функціями системи та здійснювати обмін інформацією між ними.
Особливість системи е‑ТТН у тому, що навіть за умови, коли у всіх трьох сторін перевезення різні провайдери ЕДО, вантажовідправник, перевізник та вантажоодержувач можуть вільно обмінюватися даними завдяки – можливості обміну документами між провайдерами через систему е‑ТТН. Детальніше на сайті е‑ТТН.
Головна новина, це те що з 1 серпня цього року використання е‑ТТН стає обов’язковим для всіх вантажних перевезень загальної групи товарів, що здійснюються автомобільним транспортом. А зараз бізнес має час долучитись до тестування системи, щоб до 1 серпня бути точно готовими працювати з документами.
Щоб розібратися в особливостях роботи системи е‑ТТН, дивіться майстер-клас із Іриною Губіною «Автомобіль на підприємстві: паливо, ремонт, е‑ТТН»
***
Звільнення бізнесу від токенів
7 лютого 2023 року ВРУ було прийнято законопроєкти про звільнення бізнесу від обов’язкового використання токенів, зокрема:
- проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» (від 23.09.2021 № 6085);
- проєкт Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» (від 23.09.2021 № 6086).
Основна мета – замінити використання токенів на удосконалений е-підпис.
Прийняття законопроєктів удосконалить держрегулювання у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, тобто спростить:
- подання документів до митних і податкових органів;
- ухвалення рішень на основі законодавства Європейського Союзу;
- доступ до електронних послуг.
13 лютого 2023 року законопроєкти про звільнення бізнесу від обов’язкового використання токенів направили на підпис Президенту. Закони наберуть чинності через дев’ять місяців з дня опублікування.
***
Скасування податкових пільг з 1 липня
Податковий комітет з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив урядовий законопроєкт № 8401 щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану.
Нагадаємо, що 27 січня Уряд ухвалив законопроєкт щодо скасування з 1 липня 2023 року мораторію на перевірки ДПС та на фінансові штрафи за порушення норм ПКУ, спецгрупи ЄП, можливості не сплачувати ЄСВ та ЄП ФОПами. Вже 31 січня законопроєкт № 8401 «Проект Закону про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» з відповідними змінами було зареєстровано у ВРУ.
Документом передбачено внесення змін до Податкового кодексу України, Закону про ЄСВ та Закону про РРО щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану.
Передбачається, що до припинення або скасування воєнного стану в Україні, але не пізніше 1 липня 2023 року:
- скасується застосування спрощеної системи оподаткування у вигляді єдиного податку у розмірі 2%;
- скасуються можливості для ФОП платників єдиного податку І та II груп не сплачувати єдиний податок;
- повернуться штрафні санкцій за порушення вимог податкового законодавства;
- відновиться проведення документальних перевірок;
- відновляться перебіги строків, визначених податковим законодавством.
Крім того, законопроєктом запропоновано, за певних умов, скасування/не нарахування штрафних санкцій та пені, нарахованих згідно з податковим повідомленням-рішенням.
«У разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, скасовуються, а пеня не нараховується», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Водночас сума сплаченого ПЗ не підлягатиме оскарженню.
Ще законопроєкт передбачає:
- поновлення заборони на роботу програмних РРО в режимі офлайн без виданого діапазону фіскальних номерів;
- зміна визначення дати віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціях з постачання послуг нерезидентом на митній території України;
- врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств «перехідних» операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств, з метою усунення подвійного оподаткування таких операцій цими податками.
Нагадаємо, що скасування деяких податків пільг для підприємців є одним із зобов'язань України перед МВФ у рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року.
У разі прийняття Закон набере чинності з дня, наступного за днем опублікування (крім пп. 69.33 розділу XX ПКУ, який набере чинності з 1 липня 2023 року).
***
Е-гроші: коли діють нові правила використання
31 січня офіційно було опубліковано Закон № 2888-IX від 12.01.2023 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», щодо комплексного вдосконалення регулювання ринку платіжних послуг.
Відповідно до прийнятих в законі змін з 1 квітня можна буде сплачувати електронними грошима податки, відрядження, а ще видавати кошти під звіт та/або повертати їх.
Крім того, внесені зміни в частині оподаткування ПДФО та ВЗ коштів, виданих під звіт або на відрядження.
Нагадаємо, що електронні гроші – це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей);
електронний гаманець – обліковий запис для обліку, зберігання електронних грошей та здійснення операцій з ними (ч. 1 ст. 1 Закону № 1591 Закону «Про платіжні послуги»).
Після набрання чинності законом електронні гроші можна буде використовувати в платіжній системі на рівні зі звичайними грошима. Їх випуск здійснюється переважно окремими банками в межах популярних платіжних систем таких, як MasterCard, Visa, Максі, ПРОСТІР тощо.
Згідно з оновленим п. 35.2 ПКУ з 1 квітня сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Ці ж правила запроваджуються і до звичайних фізосіб, згідно з оновленим п. 57.5 ПКУ.
Але є виключення відповідно до п. 35-1.1 ПКУ не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок. Тобто, якщо ви платите податки та збори за допомогою єдиного рахунку, використання е-коштів для такої сплати заборонено.
Якщо ж у вас є переплата з податків та зборів, відповідно до ст. 43 ПКУ повернути її з бюджету можна і на рахунок, на якому у вас обліковуються е-кошти.
З розширенням сфери застосування зросте й обсяг державного контролю за електронними грошима. Тобто податківці отримають таке саме право контролю до е‑грошей, яке вони мають щодо звичайних банківських рахунків. Відтепер усі рахунки та електронні гаманці (е-гаманці) можуть стати об'єктом блокування, арешту та стягнень для погашення податкового боргу. А значить обіг електронних грошей також буде доступний до перевірок податківцями.
Е‑гроші додано до переліку операцій, які враховуються у разі застосування так званого касового методу. Касовий метод - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів, а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів. Отже, відповідно до нової редакції пп. 14.1.266 ПКУ з 1 квітня такими датами будуть і дати операцій з е‑грошима.
Операції з випуску, погашення електронних грошей та емісії, обміну, погашення цифрових грошей НБУ виведено з об’єкта оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 ПКУ).
Приємні зміни для платників єдиного податку 1 – 3 груп, а саме е‑гроші з 1 квітня нарешті буде виведено з-під заборони застосування їх спрощенцями.
Відповідно до п. 291.6 платники єдиного податку першої – третьої груп можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі – готівковій та/або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Зауважимо, що Постанова НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року , зупиняє випуск, розповсюдження та операції із застосуванням електронних грошей на період дії воєнного стану, тому відповідні норми, зокрема щодо сплати податків чи комунальних послуг, наберуть чинності лише після скасування воєнного стану та Постанови НБУ № 18.
Обмеження при сплаті електронними грошима:
- не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок;
- єдиний внесок сплачується з відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок.
Платники (фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно), які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку (п. 35.2 ст. 35 ПКУ, ч. 7 ст. 9 ЗУ від 8 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».)
***
Зміни щодо обліку платників податків та відповідальності
Після набрання чинності змін, внесених Законом № 2888, обов’язок надсилати до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків виникає не лише у банків та інших фінансових установ, а й у небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей (п. 69.2 ст. 69 Кодексу).
Емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця. Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503.
Серед новацій Закону № 2888-ІХ внесені зміни стосуються правил відкриття та закриття рахунків:
- е-гаманці, відкриті до 1 квітня 2023 року та під час дії воєнного стану, працюватимуть і далі. Їх повна легалізація стане обов’язковою вже після війни;
- е-гаманці, які будуть відкриватись після війни, будуть за погодженням на це податківців, і без отримання відповідного повідомлення від ДПС не працюватимуть.
Якщо ви збираєтеся використовувати е-кошти для ведення господарської діяльності, щоб відкрити е-гаманець, вам потрібно буде отримати документ про те, що податківці взяли вас на облік. При цьому, банки чи інші суб'єкти-емітенти електронних грошей повинні повідомляти ДПС про таке відкриття е-гаманців для фізичних осіб-підприємців чи юридичних осіб. Інакше вони сплачуватимуть штрафи за ст. 118 ПКУ.
Відповідальність для небанківських надавачів платіжних послуг (п. 118.2 ст. 118 Кодексу), емітентами електронних грошей у разі не повідомлення контролюючого органу про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків:
-
За неподання небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 Кодексу строк повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків встановлена пунктом 118.1 статті 118 Кодексу та передбачає накладення штрафу у розмірі 680 гривень за кожний випадок неподання або затримки.
-
За здійснення видаткових операцій за електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах (накладення штрафу на небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відсотків суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень).
***
Зміни в оподаткуванні коштів на відрядження та під звіт
Закон № 2888 ввів чимало змін до ПКУ, які стосуються оподаткування ПДФО та ВЗ коштів, виданих під звіт або на відрядження. В новій редакції викладено пункт 170.9 ПКУ.
- З 1 квітня фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження, за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні, а саме:
- відміток прикордонних служб про перетин кордону;
- проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні.
Раніше таких доказів вимагало лише відрядження за кордон (відрядження по Україні підтверджували наказ та невизначені законом первинні документи).
Отже, відрядження працівників без витрат і без компенсації вже не пройдуть.
Тепер, можливо, стане у пригоді посвідчення про відрядження з відмітками про вибуття та прибуття. Воно наразі не є обов’язковим, але ним завжди можна підтвердити факт перебування працівника за місцем відрядження, якщо немає проїзних документів та документів про проживання.
- З 1 квітня документи, які підтверджують витрати на відрядження, поділять на чіткі категорії (Абзаци п’ять-десять п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ):
- транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
- документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
- документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовано платіжні інструменти;
- документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
- інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Якщо оплату таких витрат було здійснено електронними грошима, то підтвердити ці витрати можуть виписка та/або відомості з відповідного рахунку. Але наявність інших документів – рахунків, квитків не буде зайвим.
- З 1 квітня у разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку для проведення розрахунків застосував платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про платіжні операції за рахунком, до якого емітовано такий платіжний інструмент (п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
Якщо працівник витратив кошти за допомогою корпоративної картки підприємства, то вартість понесених витрат будуть підтверджувати виписка/відомості з рахунку. Працівнику не потрібно буде надавати роботодавцеві будь-які підтвердні документи.
- Продовжено строки подання підтверджувальних документів, щодо понесення підзвітних сум. З 1 квітня документально підтвердити понесені витрати та повернути невикористаний залишок коштів треба буде до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
- завершує таке відрядження;
- завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
Якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше від дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені цим підпунктом, продовжуються на один календарний місяць.
Якщо працівник повертається з відрядження 15 квітня, документально підтвердити витрати та/або повернути невикористані кошти працівник має аж до 31 травня. А якщо він використав корпоративну картку, але на дату закінчення відрядження кошти ще не було списано з рахунку, то граничний строк продовжується до 30 червня.
- Згідно з оновленим пп. 170.9.4 ПКУ, авансовий звіт подаватимуть не всі. Тобто подаватиметься авансовий звіт у разі:
- наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до підпункту 170.9.1 ПКУ, з метою розрахунку суми ПДФО (а отже, і ВЗ);
- використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Отже, якщо працівник повернувся з відрядження, надав усі документальні докази перебування у відрядженні та понесених витрат (за наявності) і повернув увесь невикористаний залишок коштів, оподаткованого доходу за таким відрядженням в нього немає. Значить подавати авансовий звіт він не повинен. Виключення тільки, якщо він не використовував на ці витрати (крім добових) готівку.
Якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їхні реквізити, для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу авансовий звіт не складається і не подається.
І це ще не всі новації цього непростого закону. Як уже зазначалось, закон № 2888 набирає чинності з 1 квітня 2023 року, тому є час на те, щоб підготуватися до змін.
А допоможе вам Тимур Алієв на майстер-класі «Підзвітні суми з 1 квітня: оподаткування та оформлення по-новому. Закон прийнято!»
***
Реєстрація ПН/РК під час війни
З 8 лютого діють зміни щодо реєстрації ПН/РК під час війни. Закон від 12.01.2023 № 2876 офіційно опубліковано 7 лютого, а наступного дня зміни набрали чинності, отже:
- продовжено граничні терміни реєстрації ПН;
- зменшено штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення;
- зроблено цілодобовим граничний строк реєстрації ПН/РК;
- заборонено перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування 2%.
ДПС роз’яснює, що нові строки реєстрації в ЄРПН застосовують до ПН та РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876 (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року).
Тому 18 лютого (в суботу, вихідний день) можна було реєструвати ПН/РК за II половину січня 2023 року. Реєстрація тривала протягом усього дня.
***
Е-формати нових декларацій з ПДВ для звітування за 1 квітень
Мінфін наказом від 28.12.2022 № 463 (зареєстрований у Мін'юсті 11.01.2023 за № 60/39116) оновив форми ПН, декларації з ПДВ, спрощеної декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них. Виклав у новій редакції форми:
- податкової накладної;
- податкової декларації з податку на додану вартість;
- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість;
- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
ДПС вже оприлюднила в Реєстрі е-документів формати для нових форм декларації з ПДВ, спрощеної декларації для нерезидентів – постачальників е-послуг та уточнюючого розрахунку. Але використовувати їх потрібно лише з 1 травня для звітування за квітень.
Станом на 16 лютого в Реєстрі вже з'явилися формати для нових форм декларацій з ПДВ:
Для юросіб:
- J0200124 – Податкова декларація з податку на додану вартість для юросіб;
- J0217024 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- J0215524 – Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами на митній території України (для юросіб).
Для фізосіб:
- F0200124 – Податкова декларація з податку на додану вартість;
- F0217024 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
- F0215524 – Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами на митній території України.
Наказ № 463 набирає чинності з 1 числа місяця, що настає за другим місяцем його офіційного опублікування (опубліковано 2 лютого). Отже, за розʼясненням ДПС, застосування нових форм починається:
- з 1 квітня 2023 року – для ПН та РК (у т.ч. і тих, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в ЄРПН);
- з 1 травня 2023 року – для декларації з ПДВ для звітування за квітень.
***
ДПС відновила роботу реєстру платників ПДВ
Державна податкова служба України інформує про відновлення функціонування пошукового сервісу «Реєстр платників ПДВ».
Доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за кодом ЄДРПОУ або ІПН за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).
***
Зміни що набрали чинності в НП(С)БО
Мінфін наказом від 28.12.2022 № 468 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (далі – наказ № 468) затвердив зміни до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО):
- 8 «Нематеріальні активи» (наказ Мінфіну від 18.10.1999 № 242);
- 14 «Оренда» (наказ Мінфіну від 28.07.2000 № 181).
Зміни стосуються норм, якими керуються малі та середні підприємства, коли відображають у бухобліку господарські операції, пов’язані з орендою. Мінфін узгодив ці норми НП(С)БО з міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).
Раніше планували, що наказ № 468 набере чинності 01.01.2023, але Мінфін згодом змінив цю дату наказом від 19.01.2023 № 30. Тому наказ № 468 набрав чинності 07.02.2023.
Коротко наведемо зміни в НП(С)БО 14 «Оренда» (наказ Мінфіну від 28.07.2000 № 181):
- Приведені положення стандарту у відповідність до МСФЗ для малих та середніх підприємств.
- Для класифікації фінансової оренди залишилося 5 из 8 ознак.
- Наведено окремі визначення, що таке:
Фінансова оренда – оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом. Право власності на об’єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди може передаватися або не передаватися. Оренда, яка не є фінансовою, вважається операційною.
Операційна оренда – оренда, що не передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з правом власності на об’єкт оренди.
Крім того, в стандарті роз’яснено облік оренди в орендаря та облік оренди в орендодавця, як визнається дохід від продажу активу та його зворотної оренди, а також яка інформація щодо оренди наводиться у примітках до фінансової звітності.
З 17 лютого діють зміни до деяких НП(С)БО щодо ведення та складання фінзвітності.
Мінфін Наказом від 12.01.2023 р. № 18 « Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» вніс зміни до:
- НП(С)БО 19 «Об'єднання підприємств»
- НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»
- НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»
- НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»
- НП(С)БО 17 «Податок на прибуток»
- НП(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін»
- НП(С)БО 24 «Прибуток на акцію»
- НП(С)БО 31 «Фінансові витрати»
- НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
- НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність»
Для Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність» - визначено критерії розподілу груп підприємств, за які материнські підприємства подають консолідовану звітність. Малі та середні групи материнських підприємств звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.
У Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» закріпили, що строк корисного використання, ліквідаційна вартість та метод амортизації нематеріального активу переглядаються на кінець звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод. Амортизація НМА нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації, строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.
Відповідно до змін внесених з 17 лютого НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» не застосовують підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства.
Ознайомитись з повним переліком змін, внесених до НП(С)БО щодо ведення та складання звітності, допоможе Ірина Губіна на майстер-класі «Зміни в НП(С)БО 2023: що удосконалили та коли запрацюють»
***
Платежі за договорами перестрахування за кордон без обмежень
З 14 лютого страховики, страхові та перестрахові брокери матимуть змогу здійснювати платежі за відповідними договорами без обмежень за датою укладання таких договорів у разі виконання відповідних умов.
Відповідні зміни внесено Постановою Правління НБУ від 10.02.2023 № 7 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», що набирає чинності з 14 лютого 2023 року.
НБУ розширює можливості для страхових компаній зі сплати страхових платежів за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами, а також уточнює вимоги для здійснення таких операцій.
З метою спрощення процедури проведення платежів з перестрахування за кордон НБУ створює Перелік страховиків та встановлює порядок ухвалення рішення щодо включення та виключення страховика з відповідного переліку, а також підстави для залишення звернення без розгляду.
Для включення до Переліку страховиків необхідно надіслати відповідне звернення до НБУ. Перелік буде формуватись НБУ та буде оприлюднюватись на сторінках офіційного інтернет-представництва у розділі «Нагляд за ринком небанківських фінансових послуг».
Водночас скасовано вимогу про необхідність надання страховиком обслуговуючому банку індивідуального рішення НБУ щодо дозволу на проведення валютних операцій за укладеними з перестраховиками – нерезидентами договорами перестрахування.
Включення до переліку відбувається за умови дотримання страховиками низки вимог, а саме:
- відсутності упродовж року до дати подання звернення та протягом періоду перебування в Переліку страховиків застосованих до страховика заходів впливу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу (крім письмового застереження) у сфері реалізації спеціальних економічних та інших санкцій;
- відповідності вимогам щодо прозорості структури власності, дотримання нормативів платоспроможності, достатності капіталу та ризиковості операцій, дотримання вимог щодо ділової репутації страховика, його власників істотної участі та керівників.
Крім того, рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховика-нерезидента, з яким здійснюється операція перестрахування, має відповідати рівню не нижче ніж «A3» (Moody’s Investors Service), «A-» (Standard & Poor’s), «A-» (Fitch Ratings), «A-» (A.M. Best).
***
Нові правила надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування безробітних
КМУ затвердив порядок надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних. Компенсувати будуть ЄСВ за особу за місяць, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Ці правила діють з 16 лютого.
Згідно з Постановою КМУ від 10 лютого 2023 р. № 124 «Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних» передбачено надання роботодавцям таких компенсацій:
1) Компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску – за працевлаштування роботодавцем строком не менше ніж на 2 роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних з числа осіб, які мають додаткові гарантії у працевлаштуванні та перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць.
Зокрема, таких категорій населення:
- один із батьків або особа, яка їх замінює і:
- має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;
- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
- утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);
- 2діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
- особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
- особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років;
- особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
- особи, стосовно яких згідно із Законом встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.
Загальна тривалість виплати компенсації становитиме 12 місяців впродовж наступних двох років.
2) 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати – за працевлаштування роботодавцем за направленням центру зайнятості строком не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, а також осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць і належать до таких категорій:
- особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку;
- учасники бойових дій.
Загальна тривалість виплати компенсації становитиме 6 місяців впродовж наступного року.
3) 50% мінімальної заробітної плати за відповідну особу за місяць, за умови якщо роботодавець за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного з числа осіб:
- віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;
- віком до 35 років – на перше робоче місце;
- звільнених зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби – на перше робоче місце після такого звільнення.
Загальна тривалість виплати компенсації становить не більше 6 місяців за умови збереження гарантій зайнятості особи протягом періоду, що перевищує виплати удвічі.
***
МОЗ удосконалило порядок видачі е-лікарняних «Вагітність та пологи»
У зв'язку із впровадженням електронних лікарняних та цифровізації процесів фіксування фактів тимчасової непрацездатності з’явились питання, щодо формування медичного висновку про тимчасову непрацездатність за категорією «Вагітність та пологи» для різних випадків з урахуванням часу звернення жінки за медичною допомогою.
Крім того, заклади охорони здоров'я стикаються зі складнощами під час визначення, який саме лікар має формувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність для жінки в різних ситуаціях. Тому виникла необхідність проведення уточнення процесу формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність категорії «Вагітність та пологи» в частині визначення чіткого переліку медичних працівників, які можуть формувати такі медичні висновки.
Для вирішення цих питань МОЗ наказом від 29.12.2022 № 2386 (зареєстрований у Мін'юсті 20.02.2023 за № 308/39364) затвердило зміни до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я.
Відтепер, медичний висновок категорії «Вагітність та пологи» формується на підставі медичного запису про медичний огляд пацієнтки, надання консультації або лікування, внесеного до електронної системи охорони здоров'я одним із таких лікуючих лікарів:
- лікарем, який веде вагітність;
- лікарем суб'єкта господарювання, у якому пацієнтці надається спеціалізована медична допомога у стаціонарних умовах при вагітності;
- лікарем, який надає медичну допомогу під час пологів;
- лікарем суб'єкта господарювання, у якому пацієнтці надається спеціалізована медична допомога у стаціонарних умовах у разі ускладнень у післяпологовий період.
Також уточнено строки, на які формують медичний висновок категорії «Вагітність та пологи», а саме:
1) медичний висновок категорії «Вагітність та пологи» формується на строк, який включає:
- допологовий (70 календарних днів, крім випадків, передбачених пунктом 11 розділу III);
післяпологовий (56 календарних днів (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів – 70 календарних днів), крім випадків, передбачених пунктом 11 цього розділу); - додатковий період (14 календарних днів, крім випадків, передбачених пунктом 11 цього розділу).
2) медичний висновок категорії «Вагітність та пологи» формується (крім випадків, передбачених пунктом 11 розділу III) на:
-
126 календарних днів з дати в 30 тижнів вагітності залежно від випадку:
- лікуючим лікарем, який веде вагітність, після початку 30 тижнів вагітності;
- лікуючим лікарем, який надає медичну допомогу у стаціонарних умовах при вагітності після початку 30 тижнів вагітності, якщо відсутній сформований медичний висновок щодо початку випадку непрацездатності категорії «Вагітність та пологи»;
- лікуючим лікарем, який надає медичну допомогу під час пологів, за наявності первинно-облікової медичної документації про ведення вагітності та за відсутності сформованого медичного висновку щодо початку випадку непрацездатності категорії «Вагітності та пологи», у разі народження однієї живої дитини при пологах без ускладнень після 37 тижня вагітності;
-
140 календарних днів з дати в 30 тижнів вагітності лікуючим лікарем, який надає медичну допомогу під час пологів, за наявності первинно-облікової медичної документації про ведення вагітності та за відсутності сформованого медичного висновку щодо початку випадку непрацездатності категорії «Вагітності та пологи», у разі народження двох і більше дітей або ускладнених пологів після 30 тижня вагітності;
-
140 календарних днів з дати пологів лікуючим лікарем, який надає медичну допомогу під час пологів незалежно від наявності первинно-облікової медичної документації про ведення вагітності у разі народження живої дитини при пологах до 30 тижня вагітності;
-
56 календарних днів з дати пологів лікуючим лікарем, який надає медичну допомогу під час пологів, якщо відсутня первинно-облікова медична документація про ведення вагітності та народженні однієї живої дитини при пологах без ускладнень після 37 тижнів вагітності;
-
70 календарних днів з дати пологів лікуючим лікарем, який надає медичну допомогу під час пологів:
- за відсутності первинно-облікової медичної документації про ведення вагітності у разі народження двох і більше дітей або ускладнених пологів після 30 тижня вагітності;
- незалежно від наявності первинно-облікової медичної документації про ведення вагітності у разі народження лише мертвої/их дитини/дітей при пологах до 30 тижнів вагітності;
-
14 календарних днів з дати, наступної за датою завершення попереднього медичного висновку цього випадку непрацездатності категорії «Вагітність та пологи» залежно від випадку:
- лікуючим лікарем, який надає медичну допомогу під час пологів, у разі народження двох і більше дітей або ускладнених пологів, як продовження раніше розпочатого випадку тимчасової непрацездатності в категорії «Вагітність та пологи»;
- лікуючим лікарем, який надає медичну допомогу під час пологів, у разі народження мертвої дитини, як продовження раніше розпочатого випадку тимчасової непрацездатності в категорії «Вагітність та пологи»;
- лікуючим лікарем суб'єкта господарювання, в якому пацієнтці надається спеціалізована медична допомога у стаціонарних умовах при ускладненнях у післяпологовий період, як продовження раніше розпочатого випадку тимчасової непрацездатності в категорії «Вагітність та пологи».
Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 27.02.2023 не опублікований.
***
З 22 лютого діє розширений перелік суб'єктів первинного фінмоніторингу
Суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності, зобовʼязані стати на облік у Держфінмоніторингу.
Відповідну Постанову КМУ від 17 лютого 2023 р. № 144 опубліковано 22.02.2023 р. Набрала чинності з дати опублікування.
Постановою передбачено, що субʼєкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності, зобовʼязані стати на облік у Держфінмоніторингу як суб’єкти первинного фінансового моніторингу не пізніше дня встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених ст. 10 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (зі змінами, внесеними Законом України від 04.11.2022 № 2736-IX).
***
Мінфін затвердив нові Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів
Мінфін наказом від 28.12.2022 № 465 (зареєстровано в Мін'юсті 09.02.2023 за № 258/39314) затвердив нові Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Установлено критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, які у власній діяльності повинні використовувати відповідні СПФМ, а саме:
- критерії ризику за типом клієнта;
- критерії ризику, що пов'язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів;
- критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту).
Ці Критерії використовуватимуть у власній діяльності такі суб'єкти первинного фінансового моніторингу:
- професійні учасники ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;
- професійні учасники організованих товарних ринків;
- постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів;
- спеціально визначені суб'єкти (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин):
- адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
- нотаріуси;
- суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
- особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
- суб'єкти аудиторської діяльності;
- бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
- суб'єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
- суб'єкти господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням та виробами з них;
- суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.
Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування. 24 лютого його було опубліковано.
Наказ «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» втратить чинність.
***
Воєнний стан та мобілізацію продовжено на три місяці
Воєнний стан та загальну мобілізацію вирішено продовжити ще на 3 місяці. Для цього 11 лютого Президент підписав відповідні закони:
- № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Ним передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб;
- № 2916-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». Згідно з ним строк проведення загальної мобілізації також продовжується з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Загалом, від початку повномасштабної війни воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні продовжували вже 5 разів:
- з 24 лютого до 25 травня 2022 року;
- з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
- з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
- з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року;
- з 19 лютого до 20 травня 2023 року.
***
Уряд спростив імпорт товарів військового призначення
22 лютого Президент підписав ЗУ № 2906 « Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння ввезенню на митну територію України безпілотних літальних апаратів та деяких інших товарів» та ЗУ № 2907 «Про внесення зміни до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо сприяння ввезенню на митну територію України безпілотних літальних апаратів та деяких інших товарів» про звільнення від ПДВ та мита: коптерів, тепловізорів, коліматорів, рацій та приладів нічного бачення.
Нові зміни розширюють перелік товарів військового призначення та подвійного використання, які фізичні та юридичні особи можуть імпортувати без дозволу Державної служби експортного контролю. До нього, зокрема, додали такі товарні позиції:
- БпЛА, їх комплектуючі, засоби керування;
- роботи, контролери роботів, спеціально призначені для військового використання;
- апаратура керування вогнем;
- камери, прилади нічного та телевізійного бачення, оптичні приціли для зброї;
- засоби зв'язку, Data Link, глушники, з'ємні обойми;
- парашути та параплани; засоби розмінування;
- обладнання радіопротидії або обладнання для боротьби з радіопротидією (в тому числі антидронові рушниці);
- польові генератори, спеціально призначені або модифіковані для військового використання;
- програмне забезпечення військового призначення;
- спеціалізоване обладнання для військової підготовки або для імітації військових сценаріїв;
- технології для розроблення, виробництва, ремонту виробів військового призначення.
Крім того, постанова надає можливість отримати міжнародний імпортний сертифікат чи інший документ про гарантію за вказаною групою товарів від Державної служби експортного контролю.
Дозвіл Державної служби експортного контролю залишається необхідним для ввезення воєнних товарів летальної дії, таких як:
- гармати, гаубиці, артилерійська зброя, міномети, протитанкова зброя, пускові установки, військові вогнемети, гвинтівки, гладкоствольна та нарізна зброя, безвідкатні гармати;
- боєприпаси, бомби, торпеди, керовані та некеровані ракети, гранати міни, вибухівка;
- танки, літаки, надводні й підводні військові кораблі;
- хімічна, бактеріологічна, біологічна зброя, бойові отруйні речовини;
- лазерні системи, спеціально призначені для руйнування цілі;
- ядерні енергетичні чи силові установки, у тому числі ядерні реактори військового призначення.
Закони набирали чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Отже, 23 лютого Закони були опубліковані й почали діяти з 24 лютого.
***
Мінреінтеграції оновило перелік ТОТ та територій бойових дій
До оновленого переліку територій можливих та активних бойових дій увійшли населені пункти у Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській, Запорізькій областях. Ці зміни діють з 17 лютого.
Наказ опубліковано від 17.02.2023 р. Відповідно ці зміни переліку запрацювали з 17 лютого.
Нагадаємо, що Мінреінтеграції у грудні минулого року затвердило новий Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. На його підставі, зокрема, внутрішньо переміщеним особам здійснюються виплати.
Цей перелік періодично оновлюється відповідним наказом Мінреінтеграції. Зміни до переліку затверджуються за погодженням із Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Але ДПС після півторамісячних вагань нещодавно на своєму сайті оприлюднила роз’яснення , що зазначений перелік «не може застосовуватись для цілей оподаткування, оскільки згідно з Кодексом ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України».
Таким чином платники податків, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, вже майже протягом року позбавлені можливості скористатись своїм законним правом не сплачувати відповідні податки, що є взагалі неприпустимим, а тим більше – під час війни та воєнного стану.
Тому наразі Федерація роботодавців України направила відповідні запити до профільного комітету Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України з вимогами терміново затвердити відповідний перелік постановою Уряду та надати роз’яснення, яким чином на сьогодні вказані платники податків можуть скористатися наданим їм правом.
Нагадаємо, що згідно з ПКУ на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії:
- не будуть нараховувати та сплачувати плату за землю за земельні ділянки підприємства та компанії, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан;
- не сплачуватимуть екологічний податок платники екологічного податку за 2022 податковий (звітний) рік;
- не нараховується й не сплачується податок на нерухомість за об’єкти нежитлової нерухомості (зокрема їхні частки), що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб на період із 1 березня 2022 року до 31 грудня року, у якому припинено або скасовано воєнний стан;
- не нараховуватимуть та не сплачуватимуть мінімальне податкове зобов’язання за 2022 та 2023 рік власники та/або користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, чиї землі розташовані на територіях.
***
ДПСУ видає довідки для підтвердження статусу критично важливого підприємства
Нагадаємо, що Постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», затверджено Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та критерії).
Одним із критеріїв, який підлягає підтвердженню, є загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року, яка має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство.
Ще одним з критеріїв, що підлягає підтвердженню, є відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства.
Для отримання інформації про загальну суму податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року, та відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску, підприємству необхідно звернутися письмово в довільній формі до територіального органу ДПС за основним місцем обліку.
Територіальний орган ДПС у терміновому порядку надає інформацію, визначену підпунктом 1 та 5 п. 2 Порядку та критеріїв:
- за платником в цілому по Україні;
- за період, який розпочинається 01 січня 2022 року і закінчується 31 грудня 2022 року. Оновлено критерії ризику легалізації (відмивання) злочинних доходів, за якими відбувається фінмоніторинг.
***
Мінфін змінив порядок складання первинних документів
Мінфін наказом від 28.12.2022 № 467 (зареєстрований у Мін'юсті 22.02.2023 за № 323/39379) затвердив зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Положення зробили відповідним Закону № 2435-ІХ з метою уточнення переліку обов’язкових та додаткових реквізитів первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, а також виправлення помилок у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку.
Відтепер у Положенні прописано терміни:
- первинні документи – це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції;
- регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо.
Інші терміни у цьому Положенні використовуються у значеннях, визначених Законом про бухоблік, НП(С)БО, НП(С)БО в державному секторі та МСФЗ.
В Положенні уточнено, що первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане власним коштом виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами.
Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їхніх повноважень, передбачених законами. З обов'язковим складанням реєстру документів, що вилучаються.
Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Записи у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, створених у паперовій формі, повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок. А записи у первинних документах, створених в електронній формі, здійснюються за допомогою електронних засобів оброблення інформації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого строку зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.
Також у новій редакції викладено Главу 4 Положення щодо виправлення помилок у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку.
Змінами зазначено, що виправлення помилок у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, способом сторно передбачає здійснення зворотного запису на величину помилки та одночасне зазначення правильної суми.
У первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, під час виправлення помилок має бути збережена інформація, яка виправляється, та міститися відомості про дату виправлення, посади та прізвища осіб, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які склали виправлений електронний документ.
Виправлення вносяться до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлено помилки.
Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 27.02.2023 не опублікований.
***
На що чекати у березні
1 березня закінчується строк подання звітів та сплати податків
1 березня закінчується строк подання до податкової служби:
- декларації з податку на прибуток за 2022 рік;
- фінансової звітності за 2022 рік платниками податку на прибуток;
- розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за 2022 р. платниками, у яких податковий період дорівнює календарному року;
- розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента за 2022 р.;
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями , за IV квартал 2022 р.;
- звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2022 рік;
- декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2022 рік платниками, віднесеними до I та II груп.
Крім того, цього ж дня закінчується строк сплати:
- ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень 2023 року;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень 2023 року;
- податку на додану вартість за січень 2023 року;
- плати за землю за січень 2023 року;
- акцизного податку за січень 2023 року;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за січень 2023 року.
Нагадаємо, що якщо й у платника податків відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок під час війни, він звільняється від відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Це стосується, зокрема, й дотримання строків сплати податків і зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ.
Крім того, раніше до 1 березня (включно) треба було ще подати звіт № 10-ПОІ . Але Закон № 2682 звільнив від подання звіту до Фонду захисту осіб з інвалідністю за підсумками 2022 року.
Разом з цим, ПФУ у порядку та за формою, встановленими ним за погодженням з Мінсоцполітики, буде надавати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу.
Отримана від ПФУ інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки Держпраці підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки буде визначатися КМУ.
А про останні кроки в складанні Декларації ФОП 1- 2 групи ви дізнаєтесь на майстер-класі з Дар’єю Костенко «ФОП-звітність: 1 березня останній день! Останні очерки та розрахунки перед поданням звітності без помилок»
***
2 березня – граничний термін сплати податків за січень
2 березня 2023 року останній день сплати:
- за січень рентної плати за:
- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- користування радіочастотним ресурсом України;
- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за січень;
- єдиного податку з юридичних осіб платниками єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування за січень 2023 року;
- податку на додану вартість за січень 2023 року;
- акцизного податку за січень 2023 року;
- єдиного податку платниками III групи, які використовують особливості оподаткування у розмірі 2 відсотки доходу, за результатами декларацій, поданих за січень 2023 року;
- плати за землю фізичними особами – підприємцями – власниками та землекористувачами земельних ділянок за січень 2023 року;
- за січень 2023 року податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:
- процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;
- процентів на вклади члена кредитної спілки;
- за січень 2023 року податковим агентом податку на доходи фізичних осіб за попередній місяць, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку;
- за січень 2023 року податковим агентом військового збору, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку.
***
З 8 березня діятиме порядок прийняття рішень у разі блокування ПН/РК
Мінфін вніс зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних
Нагадаємо, що з 11 січня 2023 року запрацювали нові правила блокування ПН та РК. Але Мінфін на цьому не зупинився і наказом від 12.01.2023 № 19 (зареєстрований у Мін'юсті 17.02.2023 за № 298/39354) затвердив зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У зв’язку з тим, що між платниками ПДВ та ДПС виникають непорозуміння, основною причиною яких є недостатній обсяг документів та пояснень для прийняття позитивного рішення комісії регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Мінфін уточнив у Порядку, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
- або приймає рішення про реєстрацію ПН/РК у Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК у Реєстрі (далі – Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку із пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК;
- або приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК у Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів для підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у Реєстрі в разі:
- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
- та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до нових правил розроблені й додатки до Порядку. А саме:
- Додаток 1. Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- Додаток 2. Повідомлення щодо недостатності пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Цей наказ набирає чинності через 15 днів з дня його офіційного опублікування. Опублікований 21.02.2023, тому всі наведені вище зміни почнуть діяти з 8 березня.
***
ДПС опублікувала приклади заповнення декларацій про майновий стан за 2022 рік
З 01 січня 2023 року введено в дію нову форму податкової Декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 травня 2022 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929 (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 09 червня 2022 року № 160)).
В ДПС розробили та опублікували приклади заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік залежно від видів доходів.
З прикладами заповнення податкової декларації можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України.
Нагадаємо, що ФОП (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 1 травня 2023 року (включно).
Платник податків самостійно обирає спосіб подачі декларації:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (далі – електронна форма).
- громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою або в електронній формі. Подати декларацію в електронній формі можна, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.
Звертаємо увагу, що за умови якщо у платника податку на доходи фізичних осіб відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.
***
Замість 8 березня та травневих свят пропонуються традиційні українські
Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 9009 , що пропонує прибрати 8 березня, 1 та 9 травня із переліку святкових і неробочих днів в Україні.
Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроєкту є встановлення українських свят та усунення спадщини колоніального минулого в культурному житті та побуті, очищення державного календаря від нав’язаних минулим дат, а також визнання усталених традицій і вкорінення історичної пам’яті в українському культурному просторі.
Для цього запропоновано вважати святковими та неробочими днями (зміни до ст. 73 КЗпП):
- 25 лютого – День української жінки (День українки) – День народження Лесі Українки;
- 9 березня – Шевченків день – День народження Тараса Шевченка;
- друга неділя травня – День матері.
Відповідно запропоновано скасувати:
- 8 березня – Міжнародний жіночий день;
- 1 травня – День праці;
- 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги).
У разі ухвалення цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем опублікування.
Чим закінчиться історія із законопроєктом № 9009 ми побачимо згодом. Наразі документ перебуває на ознайомленні у Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Дізнайтеся про оформлення щорічних відпусток та розрахунок середньої для відпускних на майстер-класі з Тимуром Алієвим «Відпустки в умовах воєнного стану: оформлення, алгоритм нарахування та розрахунок середньої»
***