Ви дізнаєтесь:
- Чи можна провести розрахункову операцію «заднім числом».
- Про відповідальність за непроведення розрахункових операцій.
- Чи застосовуються санкції за порушення вимог закону про РРО під час ВС.
На початку року, 2022, багато хто приєднався до величезної команди тих, хто має застосовувати РРО. До цього ще додалися і військові дії. І, отже дуже багато запитів зараз відбуваються від підприємців, від підприємств, що робити коли розрахункові операції вчасно не були проведені через РРО. Чому це сталося, це вже інше питання, тому що це могло статися через певні воєнні дії, через окупацію, через недбалість і так далі. Перелік можна продовжувати, але головне питання, яке постає зараз: як це все прибрати, як виправити помилку, тому що ми розуміємо, що це є помилка, не проведення розрахункових операцій. І найчастіше у запитах звучить наступне: а чи можемо ми провести розрахункові операції зараз загальною сумою, чи просто їх провести от зараз, по операційно, наприклад, операції які були здійснені в березні, у квітні, провести, наприклад у жовтні, у листопаді. Отже, давайте з вами розбиратися чи можливо це зробити взагалі й, чи має це певний сенс.
***
Розрахункова операція: визначення та зміст
Почнемо з того, що визначення розрахункової операції дається у нас в Законі про РРО. І як ми бачимо, це визначення: розрахункова операція, це операція, яка відбувається в моменті. Йдеться про приймання від покупців або готівкових коштів, або платіжних карток, або інша операція, коли йдеться про повернення, видача готівкових коштів, або просто видача безпосередньо готівкових коштів і оформлення відповідних розрахункових документів, коли йдеться про операцію купівлі-продажу із застосуванням банківських платіжних карток. Отже, через це визначення ми з вами доходимо до доволі важливого висновку стосовно того, що зміст фіскалізації розрахункової операції це її фіксація в момент проведення. Тут можна ще згадати й ст. 3 Закону про РРО, яка вимагає від торгівців, які проводять розрахункові операції, проводити їх через РРО на повну суму. Отже, можна сміливо робити висновок про те, що проведення операцій розрахункових так званим «заднім числом» або узагальнення, проведення загальної суми, просто не передбачено у Законі про РРО.
Відповідальність за непроведення та невчасне проведення розрахункових операцій
Дійсно, тоді постає питання, а чи є можливість якимось чином виправити порушення. На жаль, хочу сказати, що таке порушення, яке стосується не проведення розрахункової операції через РРО, виправити «заднім числом» неможливо. Тому що фіскалізація не дорівнює поданню звітності. Якщо ми з вами зазирнемо до ст. 17 Закону про РРО, то ми з вами побачимо з якими порушеннями в цьому випадку ми можемо стикнутися. І тут хочу згадати два порушення, це не проведення розрахункових операцій через РРО і зокрема невидача відповідного розрахункового документа. Зрозуміло, що коли ми з вами проводимо, навіть заднім числом або загальною сумою, операцію через РРО, навіть якщо уявити, що це можливо, ми зможемо подолати тільки перше порушення. Чому? Тому що ми фактично будемо проводити те, що раніше проведено не було. Але я хочу наголосити, що проведення операції й надання розрахункового документа, це дії, які відбуваються в комплексі й можуть бути зроблені тільки в момент здійснення розрахункової операції. Отже, навіть якщо уявити, що ми скасуємо порушення щодо не проведення розрахункової операції її пост проведенням, ми навряд чи з вами зможемо подолати порушення наступне, не видача розрахункового документа. Хочу нагадати, що за такі порушення ст. 17 Закону про РРО встановлені штрафи: 100% вартості проданих з порушенням товарів за першу операцію і 150% вартості товарів, які продані за кожне вчинене наступне порушення. Отже, якщо ваше підприємство або ви, як підприємець, стикнулися з ситуацією, що через РРО вчасно не були проведені 10 розрахункових операцій по 1000 грн кожна, штраф складе за таке порушення 14500 грн. Тобто за першу операцію з нас візьмуть 1000 грн (у розмірі 100%), а за подальші операції 150%.
Санкції за порушення вимог закону про РРО під час воєнного стану
Дуже сумно, але вселяє надію той факт, що в Законі про РРО передбачені також перехідні положення. Перехідні положення, які стосуються саме особливостей воєнного часу. І попри те, що кажуть податківці, що після закінчення воєнного часу вони будуть приходити й штрафувати нас, ми з вами можемо із надією дивитися на п. 12 розділу ІІ цього закону, де ми бачимо, що на період до припинення або скасування воєнного стану, санкції за порушення вимог Закону не застосовуються. Отже, потенційний штраф у розмірі 14500 грн, який ми нарахували на умовному прикладі, якщо це було здійснено саме в період воєнного стану, може нам не загрожувати.
Маєте професійні питання за темами відео?
Ставте їх експертам у сервісі «Особистий консультант» безлімітно й отримуйте відповіді на кожне протягом доби.
Щоб отримати роз’яснення від лекторів, скористайтеся розділом «Консультації лекторів». Відповіді надаються у відеоформаті щовівторка.