Ви дізнаєтесь:
- На підставі чого відображаються витрати, не підтверджені первинними документами.
- Як обліковуються господарські операції після надходження первинних документів.
- Про відображення у звітності витрат, несвоєчасно підтверджених первинними документами.
Закінчується звітний період, первинних документів в мене немає, що я роблю?
Я роблю бухгалтерську довідку, внутрішній первинний документ (акт), який складається посадовою особою, відповідальною за рух товарно-матеріальних цінностей. І в цьому документі оцінково відображаю доходи, витрати, товарно-матеріальні цінності, якщо вони в дорозі, я також можу їх визначити, але без наявності документів від контрагента, тобто фактично на підставі бухгалтерської довідки.
Далі. Після того, коли я розумію, що у мене трапилася подія, наприклад, якісь витрати, я отримала послуги, я маю їх включити у звітність за 9 місяців, тому що вони стосуються безпосередньо періоду, наприклад, третього кварталу, а я розумію, що десь там у жовтні чи пізніше, в листопаді, я зрештою отримаю від контрагента той документ, який буде датований, наприклад, тим же самим жовтнем, як я згадала, або датований листопадом, але я вже цю суму включила у розрахунок на підставі свого внутрішнього документа (акту) не чикаючи того, коли мені такий документ надасть інша сторона. І закрила свою звітність.
Далі. Дивіться. Чому я ці пункти завжди у парі коментую? Тому що у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих періодах перенесено до облікових регістрів на підставі бухгалтерського такого документа (довідки), я просто маю два варіанти. Або коригую. Або залишаю так як є, просто ось тут папочку або до того документу, який я склала, я ще додаю там акт від контрагента і все. А якщо я провела, закрила 9 місяців, і провела умовно суму 1000 грн, а акт від контрагента, я розумію, що він на 900, що я роблю? Я коригую свої витрати на 100, або там збільшую, або зменшую витрати, доходи, тобто коригую. Але дивіться. Якщо таке відбувається, спочатку довідка, а потім документ від контрагента і коригування, головне, сенс, ось цієї дії полягає в тому, що я не повинна виправляти помилку дев’яти місяців. Якщо я провела 1000 грн, фактично отримала десь у листопаді документи від контрагента і бачу, що там мала бути не 1000, а 900, я залишаю ту 1000 в тому вигляді, в якому вона є за дев’ять місяців, а вже ось ці коригування 100 відображаю безпосередньо у звітності за рік, ну в четвертому кварталі у звітності за рік. Власне у нас податок на прибуток, він має наростаючий підсумок і ми можемо собі дозволити ось це коригування показати наростаючим підсумком. Чому це важливо? Тому що ми з вами дуже добре знаємо, що коли у нас виникають помилки, податківці дуже люблять тицяти нас у цю проміжну звітність (декларацію) і казати «ось тут ви занизили дохід, а ось тут ви завищили витрати». Але насправді в мене що? Наростаючий підсумок і ось це коригування по року воно що? Воно дасть мені необхідний об’єкт оподаткування. Так от, якщо я буду користуватися пунктами Положення №88, я можу захиститися від податківців, які мені кажуть про те, що ти завищила щось чи занизила. Тому що це не йдеться про механізм виправлення помилки, а йдеться про механізм нарахування, який передбачений нормативним документом Мінфіну. А застосування цього нормативного документа Мінфіну передбачено п. 44.1 ПКУ. Отже, це підтвердження того, що саме у звітності за дев’ять місяців я мала право на витрати 1000 грн і це не була помилка, що потім я відкоригувала у четвертому кварталі їх до 900. Тобто показала -100, саме через наявність саме ось такого механізму. Ну для того, щоб було трошки зрозуміліше, зробила проведення. Ось тут хочу прокоментувати наступне. Ми відображаємо витрати в періоді, який ми закриваємо за оціночною вартістю. Тут в схемі проведення я відобразила Кт 47. Відразу знаю, що всі, хто відноситься до платників із податковими різницями, будуть мені казати «ну 47-й, навіщо він мені потрібен». Бачите, я навіть другий рядок декларації показала і третій. Що відбувається? В мене другий з третім згорнулися, тому що це є резерв, це є коригування і впливу на податкову декларацію немає. Знаєте яке правило випливає з цього? Немає документів від контрагента – немає впливу на декларацію. А по бухгалтерському обліку зробили все вірно. Якщо це ситуація для тих, хто не використовує різниці, але для квартальної звітності це не варіант, тому що якщо в мене квартальна звітність – в мене є різниця. Це взаємопов’язані речі. То в такому випадку, власне, я розумію, що в мене бухгалтерські правила будуть втілюватися у показниках у рядках податкової декларації. Питання: а чи обов’язково тут зробити 47-й? Чи можна ось так проігнорувати перший та другий запис, там 47-й нарахований і використані отримані документи від контрагента, і просто зробити однією проводкою, відобразити витрати періоду і скредитувати там 63, 685 на оціночну суму, на суму – 1000. Чи можна це зробити, чи ні? Відразу кажу: так. Якщо в мене за договором є фіксована сума і питання просто, що немає документів, я взагалі можу не робити через 47-й. Якщо ж ситуація така, що є розцінки й конкретна сума конкретизується в документі, в такому випадку ну мені буде важко не зробити оцінку. А коли я роблю оцінку, по розцінках рахую скільки витрат, я можу фактично помилитися. Тому доречно використовувати 47-й. Але це варіант облікової політики та він більше підійде для обережних бухгалтерів, які все ж таки бояться на підставі бухгалтерської довідки включати витрати у податковий період. Ну зрозуміло, що ми завжди з вами відображаємо такі умовні суми, вони дуже невеличкі, але я знаю, що на практиці це можуть бути тисячі, десятки тисяч. Тобто дуже суттєві суми для власне розрахунку податкових показників. Отже, 47-й може як бути, так і не бути, в мене такий найширший варіант.
На підставі цих записів, коли я отримала документи від контрагента, як ви бачите, я показала витрати в іншій сумі й відкоригувала, через третій рядок декларації, використання резерву. Тобто, дивіться, будь ласка, фактично з’явилися витрати в тому періоді, коли я отримала документи від контрагента. Це також більш безпечно для питання формування декларації.
Облік ПДВ
В такому випадку, зверніть, будь ласка, увагу, що коли я формую внутрішній документ, за ПКУ це не є підстава для формування податкового кредиту відповідно. Але коли я отримала акт від контрагента, він зареєстрував податкову накладну, я вже по факту отримання документів показую податковий кредит. Тобто п. 2.6, 3.8 вони безпечні й для ПДВ стосовно Положення №88. Ну і власне потім йдеться про коригування залишку резерву. І відповідно маємо вплив і на декларацію, і на бухгалтерський облік. І на декларацію, можна прорахувати, що у нас однакові власне виявляються показники.
Маєте професійні питання за темами відео?
Ставте їх експертам у сервісі «Особистий консультант» безлімітно й отримуйте відповіді на кожне протягом доби.
Щоб отримати роз’яснення від лекторів, скористайтеся розділом «Консультації лекторів». Відповіді надаються у відеоформаті щовівторка.