Чи можна не відповідати на запит ДПС

Як має виглядати запит від податкової? В який термін необхідно надати відповідь та чи всі запити потребують її? Напишіть у коментарях.

Відповідно до вимог ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження, необхідних для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань. Письмовий запит про надання інформації органу ДПС підписується керівником, його заступником або уповноваженою особою контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту і обов’язково із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу. Підстави, які можуть стати причиною направлення запиту, викладені в п. 3 ст. 73 ПКУ. Серед яких: виявлено недостовірність даних у податкових деклараціях платника податків; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податкової накладної або акцизної накладної покупцю; у разі проведення зустрічної звірки та інше. Але найпопулярнішою є підстава наступного змісту: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового валютного або іншого законодавства. Але контролюючий орган, направляючи запит із зазначенням вказаної причини, має обов’язково зазначити які саме факти виявлені та про яке порушення вони можуть свідчити. У разі, якщо запит складено з порушенням вищезазначений вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Проте, слід звернути увагу на вимоги п. 1 ст. 78 ПКУ, а саме: ненадання платником податків пояснень та їх документальне підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, що складений відповідно вимог Кодексу може бути підставою для призначення документальної позапланової перевірки. І на практиці органи ДПС дуже часто використовують це для призначення таких перевірок. Тому я своїм клієнтам раджу надавати відповідь на всі запити ДПС. А у разі якщо запит складено з порушенням вимог ст. 73 ПКУ вказувати на цей факт у відповіді та надавати інформацію, яка є достатньою на думку платника. У разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися цим платником податків за попередніми запитами контролюючого органу, такий платник має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, яким зазначена інформація та документальне підтвердження вже надавалося. У такому разі платник податків звільняється від обов’язку надавати інформацію та її документальне підтвердження в цій частині. Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. У разі проведення зустрічної звірки, платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію визначену в запиті протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Ненадання відповіді в термін на запит щодо зустрічної звірки також є підставою для призначення позапланової перевірки.

Підсумки. Враховуючи все вище наведене, отримавши запит від ДПС, необхідно детально вивчити його на відповідність всім вимогам, що встановлені в ст. 73 ПКУ, та пам’ятати, що ненадання відповіді на запит може бути причиною позапланової перевірки.