Чек за інтернет-посиланням: чим ризикує продавець

Чек за інтернет-посиланням: чи можна вважати розрахунковим документом? 

Ви використовуєте програмний РРО на якомусь гаджеті, сформували чек в онлайн чи офлайн режимі, і при цьому звісно постає питання як його видати вашому покупцеві, як видати вашому споживачеві, аби дотриматися вимог Закону про захист прав споживачів, ну і звісно Закону про РРО. При цьому, з огляду на ст. 2 Закону про РРО, чеком може бути документ, створений як в паперовій формі, так і в електронній формі (електронний документ). Отже, маючи якийсь фіскальний принтер, або звичайний принтер, приєднавши його до того гаджету, де встановлений ПРРО, можна без проблем його роздрукувати, або переслати через Bluetooth на принтер друку чеків. Разом із тим, якщо у вас такої можливості немає, то як альтернатива, звісно, можна видати електронний розрахунковий документ, тобто видати чек, в електронному вигляді. З огляду на п. 2 ст. 3 Закону про РРО, електронна форма чека може бути або відтворювання на пристрої, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, ну або надсилання електронного документа на якийсь абонентський номер (приміром, на Viber, telegram тощо, на WhatsApp) або на адресу електронної пошти. Ну здебільшого доволі активно використовується саме другий спосіб, коли чек надсилається, приміром, на адресу електронної пошти, яка проідентифікована, приміром, у клієнта в якомусь барбершопі, салоні краси чи тощо. Тобто коли звісно відбувається у вас певна ідентифікація клієнта. При цьому, як роз’яснювала податкова в ЗІР категорія 109.20, що якщо суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО, створив в електронній формі фіскальний чек і надіслав його на наданий споживачем (покупцем) абонентський номер або адресу електронної пошти, то розрахунковий документ вважається виданим споживачу. Отже, абсолютно не важлива технічна спроможність споживача, якщо ми можемо його проідентифікувати, ми можемо йому надіслати електронний чек на його абонентський номер (Viber, telegram, WhatsApp тощо) або на адресу електронної пошти (що найбільш розповсюджено). Звісно найменш розповсюджено, це безпосередньо надання електронного фіскального чека у вигляді QR-коду на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО. Отже, у будь-якому разі вважається, що ми виконали, навіть шляхом надання відповідного електронного документа, ми виконали всі вимоги, як Закону про захист прав споживачів, так і Закону про РРО. При цьому нагадую, що з огляду на Закон про захист прав споживачів, чек має надаватися не пізніше моменту передання товару/надання послуги. При цьому на практиці може бути така ситуація, коли фіскальний касовий чек буде не направлятися, приміром, на електронну пошту, а споживачеві буде надаватися таке посилання (інтернет-посилання) на відповідну сторінку, там де він, зайшовши на яку він зможе побачити такий електронний фіскальний чек.

Щодо цього приводу був один із запитів в податкову і запит звучав так, як ви бачите на слайді. Чи вважатиметься обов’язок надавати споживачу розрахунковий документ виконаним, за умови, що йому буде надаватися спеціальний ідентифікатор, за допомогою якого клієнт зможе завантажити належний йому розрахунковий документ за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, яка має в собі офіційний сайт, особистий кабінет клієнта тощо? Тобто замість надсилання чека, приміром, на адресу електронної пошти, йому буде надаватися спеціальний ідентифікатор у вигляді такого інтернет-посилання. Чи буде в такому разі виконаний обов’язок щодо безпосередньо надання споживачеві розрахункового документа, чи буде при цьому дотримано Закон про захист прав споживачів і чи буде при цьому дотримано Закон про РРО? З цього приводу податкова в індивідуальній податковій консультації від 31.08.2021 р. №3164/ІПК/99-00-07-05-01-06 зазначає, що наведений спосіб є прямим порушенням вимоги щодо надання саме розрахункового документа, встановленої форми та змісту, споживачу, яка встановлена п. 2 ст. 3 Закону про РРО. Отже, на думку податкової, якщо суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, надішле своєму споживачеві лише інтернет-посилання на сторінку, там де зайшовши на яку він вже побачить такий розрахунковий документ, це не буде виконанням всіх вимог Закону про РРО і відповідно не буде виконанням всіх вимог Закону про захист прав споживачів. Отже, електронний розрахунковий документ можна видати, приміром, виключно переславши на електронну адресу на абонентський номер споживача. Але інтернет-посилання на якусь сторінку, там де зберігається цей електронний документ, воно не буде повноцінним виконанням Закону про РРО, повноцінним виконанням Закону про захист прав споживачів, і повноцінним дотриманням норми саме видачі споживачеві розрахункового документа.