Середня зарплата за порядком №100: як розрахувати

Зміни до Порядку №100, а ви вже знаєте як правильно розраховувати середній заробіток? Напишіть у коментарях.

Нагадую, що середній заробіток для відпускних, компенсацій за невикористану відпустку, той заробіток, який ми зберігаємо за працівниками на військовій службі і тощо, ми розраховуємо за загально всім відомим Порядком №100. При цьому, як ви бачите на слайді, у нас постановою Кабміну від 26 квітня поточного року №486 було внесено зміни до цього Порядку і ці зміни у нас запрацювали з 29 квітня 2022 року.

Отже, що це означає для нас? Якщо дата початку події, а це може бути дата початку відпустки або день коли ми розраховуємо компенсацію за невикористану відпустку нашому звільненому працівнику, або дата початку мобілізації, і от якщо ця дата початку події, з якою пов'язаний розрахунок середньої зарплати, вона відбулася до 29 квітня поточного року, то звісно застосовується положення Порядку №100 без змін, внесених постановою №486. Якщо ж дата початку події розпочалася з 29 квітня і пізніше, то звісно необхідно застосовувати положення Порядку №100 з урахуванням тих змін, які внесені Постановою №486.

За період воєнного стану дуже багато роботодавців стикнулося з ситуацією коли через бойові дії чи взагалі через початок воєнного стану наші працівники не вийшли на роботу. І або нам нічого не було про них відомо, але у будь-якому разі ми табелювали таких працівників позначкою «НЗ», надалі, коли такі працівники з’являлися, вони надавали письмові пояснення, ми робили наказ про визнання, приміром, причини відсутності поважною, коригували табель. Отже, ну були відсутні працівники, так скажімо, у зв’язку із тим, що вони рятували своє власне життя. І одна зі змін, яка була внесена в Порядок №100, ви бачите, що поруч із тим часом який зазвичай ми завжди виключали з розрахункового періоду, ми так само виключаємо час за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій та під час дії воєнного стану. Отже, тут мають дотримуватися дві умови. Перша це те, що це стосується виключно воєнного стану, який розпочався з 24 лютого. І друга умова, у нас обов’язково має бути відсутність в наслідок проведення бойових дій. На сьогоднішній момент у нас немає якогось жодного переліку зон бойових дій, який би почав би формуватися з початком воєнного стану і застосовувався б, приміром, виключно до законодавства про працю. Якщо у березні ми використовували перелік затверджений розпорядженням Кабміну, за яким фактично здійснювалась допомога у 6500 грн через програму єПідтримки і там були зазначені певні регіони цих бойових дій, то, приміром, на сьогоднішній момент ви бачите, що у нас є перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних бойових дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні, блокуванні, станом на 30 квітня поточного року. І на сьогоднішній момент такий перелік затверджений наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 р. №75.

І розглянемо це на такому прикладі. Нашому працівнику надано відпустку 6 червня поточного року. При цьому з 28 лютого по 31 березня були відсутні дані про його нараховану зарплату в наслідок проведення бойових дій. Ну звісно розрахунковий період це 12 місяців перед настанням події, це червень 2021 року і травень 2022 року. В цьому розрахунковому періоді у нас 365 календарних днів. Далі звісно ми маємо виключити святкові та неробочі дні, які реально були в цьому розрахунковому періоді. А це були трійця, 28.06, 24.08, 14.10, 25.12, 01.01, 07.01 і 08 березня. Отже, на цей період у нас припало 8 календарних днів святкових і неробочих, які так само вираховуються з розрахункового періоду. Крім того, цей час, який нам на сьогоднішній момент дозволили так само витягнути з розрахункового періоду, він загалом у нас склав 32 календарних дні, але в цих 32 календарних днях вже було одне свято, це 8 березня, а ми не можемо один й той самий день два рази витягнути з днів розрахункового періоду. Звісно ми лишаємо тільки 31 календарний день. Тому 365 – 8 – 31, ну і ви бачите той результат, який у нас лишився в календарних днях, який саме вплине у нас на наш знаменний під час розрахунку середньої зарплати. 

Друга зміна пов’язана із тим, що коли ви будете розподіляти суму премій по місяцях розрахункового періоду, то вже в ситуації як ми бачимо, якщо період за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої зарплати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати. Ну звісно це пов’язано із перспективним включенням премії в розрахунок середнього заробітку, яке в нас запрацювало ще з вересня минулого року.

Розглянемо це на прикладі. Нашого працівника зі стандартною п’ятиденкою мобілізували 4 травня. Звісно його розрахунковий період це березень і квітень поточного року. І в цьому періоді він з 1 по 13 березня, це 8 робочих днів, перебував у відпустці за свій рахунок. І у квітні працівнику, тобто це попало в зарплатну відомість квітня, у квітні працівнику нарахували щомісячну премію за підсумками роботи березня 4500 грн. Спочатку нам треба розрахувати суму премій, визначити розрахункову суму премії (так звано визначити розрахункову суму премії), яка належить до заробітку квітня. Ми беремо 4500 грн ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів березня, місяця за який вона нарахована, і помножуємо на кількість відпрацьованих днів квітня, місяця в якому вона нарахована. І ви бачите, що цей результат нам дає аж 6750 грн. Оскільки розрахункова сума премії, вона більша ніж фактично нарахована сума премії, то премію за березень, що нарахована у квітні, ми враховуємо заробіток квітня лише в сумі 4500 грн. Тобто не більше її фактичного нарахування.