Оплата у святкові та неробочі дні у воєнний час: практичні кейси

Компенсація за роботу у вихідний день та оплата надурочної роботи під час дії воєнного стану

У період дії воєнного стану не застосовують норми статті 72 КЗпП щодо компенсації за роботу у вихідний день (ч. 6 ст. Закону №2136). Разом із тим, якщо при стандартній п’ятиденці, а ви залучили до роботи в суботу або в неділю, то години, відпрацьовані у вихідний день – це години понад норму робочого часу, а отже – надурочні.

У нас надурочна оплата лишилася такою ж самою. Якщо ви мене залучили з п’ятиденкою в суботу, то у мене норма лишилася як для п’ятиденки. Якщо я суботу відпрацював – це означає, що я відпрацював надурочні години, які треба ще окремо оплатити за статтею 106 КЗпП.

Бачимо, що «...надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61)» (ст. 62 КЗпП). «За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачуєються в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години» (ст. 106 КЗпП).

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається (ст. 106 КЗпП). І в разі поденного обліку робочого часу кожна година роботи понад установлену ПВТР або графіком змінності тривалість робочого дня (зміни) підлягає додатковій оплаті.

В нашому випадку: коли я по п’ятиденці працював, а ви за наказом залучили мене в суботу –  я, звісно, відпрацював більше за свою місячну норму.

Приклади розрахунку виплат за надурочні роботи

• Протягом квітня 2022 року працівник залучався до надурочних робіт двічі по 2 години на день (усього 4 години на місяць). Годинна тарифна ставка працівника становить 48,00 грн/год.

Тут все доволі просто: 4 год × 48,00 грн/год × 2 = 384 грн

Для працівника встановили годинну ставку: за кожну годину подвійна годинна ставка.

• Протягом квітня 2022 року працівник залучався до надурочних робіт двічі по 2 години на день (усього 4 години на місяць). Оклад працівника становить 8500,00 грн. Календарна норма робочого часу, встановлена по підприємству у квітні – 168 год (з урахуванням того, що 25 квітня ми будемо працювати).

Визначаємо годинну тарифну ставку: 8500 ÷ 168 год = 50,60 грн

Оплата за надурочну роботу: 4 год × 50,60 грн/год × 2 = 404,80 грн

Якби працівник працював ще додатково в якусь суботу з п’ятиденкою 8 годин, то ви 8 годин помножили б на годинну ставку і на 2.

І далі, загальна сума зарплати за квітень 2022 року: 8500,00 грн (оклад) + 404,80 грн (оплата за надурочку) = 8904,80 грн

Оплата надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу

У ст. 106 КЗпП бачимо: «У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді (місяць, квартал, пів року або рік), у порядку передбаченому частинами першою і другою цієї статті». І, зверніть увагу: «Оплата за всі години надурочної роботи проводиться в кінці облікового періоду або при звільненні працівника» (Методрекомендації №138).

Помилка, якої дуже часто припускаються: працівнику встановили річний обліковий період, він в березні звільнився, і ви вважаєте, що жодної надурочки йому платити непотрібно. Але річний обліковий період скоротився з січня до дня його звільнення, і це треба перекласти, приміром, на норму п’ятиденки, з якої ви брали первісну норму для роботи.

П’ятиденку ви, приміром, розкидували на рік. І виходить: там перепрацював, там недопрацював, а за наслідками року все добре. В березні ви не робите підрахунок надурочки – і це доволі поширена помилка. У нього період скорочується: якщо він звільнився 15 березня, в нього вже буде не річний період, в нього вже буде період з 1 січня по 15 березня. І треба цю календарну частинку його роботи перекласти на норму годин, яка б, приміром, за п’ятиденкою попала в ці межі.

Тому на цей момент звертайте увагу: не лишайте людей, які звільняються посеред облікового періоду без надурочки.

Ба більше, може бути інша ситуація: у працівника місяць – обліковий період. І в нього так був розкиданий графік, що за наслідками місяця все добре, а працівник звільняється 15 числа. Так обліковий період з місяця перейде в перші п'ятнадцять днів. Саме їх треба порівнювати з нормою, приміром, тієї ж п’ятиденки, яку ви брали за основу, адже дійсно він міг відпрацювати більше ніж мав би за нормою саме в тій частинці.

Календарна та розрахункова норма робочого часу

Далі бачимо, що є у нас календарна норма, за якою ви формували його графік роботи. Разом із тим є розрахункова норма, що він не всі дні виходив по графіку роботи. Відмінність між календарною нормою робочого часу і розрахунковою нормою робочого часу полягає у тому, що для визначення першої передбачається повне використання робочого часу, а другої – враховують години, не відпрацьовані працівником. Розрахункову норму робочого часу використовують як величину, необхідну для обчислення відпрацьованих надурочних годин або невідпрацьованих годин норми робочого часу. Для цього з розрахунковою нормою робочого часу порівнюють фактичний обсяг відпрацьованого працівником часу. Тому у всіх тих випадках, коли протягом роботи працівник хворіє або перебуває у відпустках, в нього фактично його графік роботи, первісний, його первісна норма, вона фактично буде відкоригована до так званої розрахункової норми робочого часу. Бачимо, що загальна кількість надурочних робіт за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованими та нормою за цей період. Мається на увазі розрахунковою нормою. І при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або за розпорядком роботи припадають на час, впродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання свої трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо). Ну так нам це визначає п. 12 відповідних метод рекомендацій щодо підсумованого обліку робочого часу.

Розрахунок норми робочого часу працівника, що перебував у відпустці

У порядку, встановленому в колдоговорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п'ятиденного тижня. Ну це така найрозповсюдженіша у нас норма, хоча хтось може визначати за графіком шестиденного тижня. І ось у випадку, коли працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні за графіком восьмигодинного робочого дня (п’ятиденного робочого тижня), оскільки відпустки надаються в календарних днях.

Розгляньмо на прикладі. Для працівника встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період – квартал. Фактично працівник в I кварталі відпрацював 424 години. При цьому з 14 по 18 лютого був у відпустці без збереження заробітної плати, а з 21 по 29 березня хворів. Норма робочого часу от виходячи з якої формувався графік роботи за січень, за лютий і за березень. Що у нас відбувається надалі? Бачимо, що на період відпустки з 14 по 18 лютого у нас припало п’ять робочих днів. Отже, що ми зробили? Ми взяли його календарні дні відпустки, ось так от наклали трафаретиком, наклали трафаретом на п’ятиденку з якої ми брали норму. І бачимо, що ось ці накладені календарні дні на п’ятиденку нам зняли п’ять робочих днів. Далі, на період тимчасової непрацездатності з 21 по 29 березня – 7 робочих днів за графіком п’ятиденного робочого тижня. І у годинах це становить 5 на 8 та 7 на 8 і того 96. Тобто час відсутності працівника в календарних днях ми накладаємо трафаретом на норму з якої ми формували норму для підсумованого обліку. Якщо це була п’ятиденка, то ми ці календарні дні наклали на п’ятиденку. Якби це була шестиденка, наклали б їх на шестиденку. Далі, бачимо, що розрахункова норма робочого часу 486 мінус 96 склала 390 годин. Що ми беремо далі? Ми беремо 424 відпрацьовані за табелем мінус розрахункова норма 390 і виходить у нас 34 години надурочки. Тому у будь-якому разі, от всю таку відсутність треба трафаретиком накладати календарні дні, накладати на дати, в які підпадає у нас графік роботи, з якого ми первісно, для себе, формували норму.