Нещасні випадки в умовах воєнного стану: як бути?

Ситуація в країні важка і наразі продовжують траплятися нещасні випадки на виробництві, на підприємствах, тому роботодавцю вкрай важливо розуміти як діяти в такій непростій ситуації, яким чином оформлювати нещасний випадок. Відповідне роз’яснення надала Держпраці на своєму сайті. Отже давайте розглянемо алгоритм дій, які ми маємо вживати саме зараз. По-перше, слід повідомити про нещасний випадок територіальний орган Держпраці або його посадових осіб будь-якими засобами зв’язку, які наразі є доступними. Це може бути електронна пошта, телефонний зв'язок або будь-який месенджер, або інші канали доступні для вас. Якщо ж випадок підлягає розслідуванню комісією, то підприємству слід розглянути питання щодо створення відповідної комісії і проведення такого розслідування. Звісно якщо за умови дії воєнного стану в нас є така можливість і можна забезпечити безпеку роботи членів комісії. Якщо ж у роботодавця у зв’язку із бойовими діями немає можливості ані повідомити Держпраці про нещасний випадок, ані утворити комісію та провести розслідування, в такому випадку треба максимально зафіксувати, забрати, задокументувати інформацію про такий нещасний випадок на виробництві з метою його подальшого розслідування у відповідності до вимог Порядку після нормалізації ситуації. У разі якщо роботодавець все ж таки призначив провести розслідування нещасного випадку, але завершити його не вдалося через відсутність умов для проведення з точки зору міркувань безпеки членів комісії, то строк розслідування слід продовжити до нормалізації ситуації і створення відповідних умов для належного його проведення і звершення згідно із вимогами Порядку №337.

Окрім цього виникає ціла низка питань, а як саме треба поводитись у випадку аварії. Як організовувати роботу щодо ліквідації її наслідків? Також кілька рекомендацій щодо цього. Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є наступне. Збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вживання заходів щодо боротьби з нею. Поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами. Координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії. Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації відповідних аварій.

Якщо ж підприємство здійснює роботи підвищеної небезпеки, обладнання підвищеної небезпеки, то необхідно мати дозвіл на виконання таких робіт і це ми дуже добре знаємо коли працювали у мирний час. А як його отримати підчас воєнного стану? Щодо цього треба також врахувати наявну постанову Кабміну. Так постановою від 28.02.2022 р. №165 Кабміном було зупинено строки надання адміністративних послуг суб’єктам їх надання та видачу дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні. Зупинені строки будуть поновлені у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України. Тобто ми зможемо отримати такий дозвіл лише через місяць після закінчення воєнних дій.

Наступне питання, яке турбує бухгалтерів, чи є особливий порядок відключення засобів контролю за роботою машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки підчас дії воєнного стану. Тут також хочу зазначити, що на підприємстві повинен бути розроблений порядок на планові або позапланові відключення засобів вимірювання, систем і засобів автоматизації, відмова яких може призвести до зупинення виробничого процесу з важкими економічними наслідками (блокування випуску продукції, шкідливого впливу на навколишнє середовище, а також до порушення вимог чинних нормативно-правових актів). Це стосується мирного часу та воєнного часу. І будь-ласка зважте, що особливих умов для періоду дії воєнного стану тут у нас немає.

Наступне запитання, які дії працівників в надзвичайних ситуаціях на виробництвах із підвищеною небезпекою? Тут зазначу, що на кожному підприємстві повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і відповідно вже аварій що сталися. Метою такого плану є планування дій, взаємодія персоналу підприємства, відповідних спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків. Перелік виробництв, цехів, відділень, виробничих дільниць і окремих об’єктів для яких розробляється такий план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій визначається і затверджується власником (керівником) підприємства. Такий план повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпеки.

Ну і ще одне запитання, а хто буде відповідати за ліквідацію наслідків аварії? Тут хочу зауважити, що до повноважень Державної служби України з питань праці у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки належить здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаного з об’єктами підвищеної небезпеки. А саме, Держапраці, відповідно до покладених на неї зобов’язань, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки. Здійснення необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварій та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмеження та ліквідацію їх наслідків належить до повноважень Ради міністрів автономної республіки Крим, обласних, районних Київських та Севастопольських міських державних адміністрацій.