Працівника мобілізовано: як розрахувати середню зарплату

Останніми днями бухгалтери майже кожного підприємства ставлять перед собою запитання чи зберігати за працівником, який зараз захищає нашу країну від агресора, середній заробіток? Якщо так, то як його розраховувати? Тому давайте розберемося. І відразу скажу, що відповідь на перше запитання однозначно так! За працівниками, які призвані, мобілізовані на військову службу або уклали контракт на військову службу, чи добровольці тероборони, ст. 119 КЗпП чітко каже: зберігаємо місце роботи, посаду та середній заробіток. Ну а щодо другого питання, як розрахувати середній заробіток, тут слід керуватися постаново КМУ від 18.02.1995 р. №100. Тобто постановою, якою затверджений порядок розрахунку середньої заробітної плати. І хочу нагадати, що середню заробітну плату за цим Порядком №100 ми розраховуємо за двома способами, умовно ділимо на два види розрахунку. Перший розрахунок, він проводиться виходячи із виплат за 12 місяців. І другий варіант розрахунку – виходячи з виплат за 2 місяці. Перший ми використовуємо для оплати різних видів відпусток та виплати компенсації за невикористану відпустку. Ну а другий варіант, він використовується для будь-яких розрахунків коли за працівником зберігається середній заробіток, тобто для всіх інших випадків. Тому, коли ми кажемо про звільнення працівника від роботи у зв’язку із проходженням військової служби із збереженням за ним середньої заробітної плати, то в цьому випадку ми маємо використовувати розрахунок виходячи із двох місяців. Тобто розрахунок середньої за два місяці. Ну якщо казати про формулу такого розрахунку, то вона доволі проста. Ми беремо зарплату за фактично відпрацьовані дні за два місяці і ділимо на фактично відпрацьовані дні за цей період.

Перед тим як розрахувати середню заробітну плату слід визначити розрахунковий період. І тут є свої нюанси. Також хочу нагадати, що Порядок №100, він в нас доволі серйозно змінився із грудня 2020 року. Але враховуючи той факт, що ми розраховуємо середню заробітну плату за 2 місяці, то відповідно ці зміни ми також будемо враховувати. Отже, в загальному випадку, при обчисленні такої середньої заробітної плати, як я вже сказала, такий розрахунковий період, він складає 2 місяці. Тобто якщо працівник пішов на військову службу з 24 лютого, то розрахунковим періодом відповідно є грудень 2021 року і січень 2022 року. Припустимо, що в цих місяцях працівник відпрацював всі дні. Тоді середню заробітну плату рахуємо так, як ви бачите зараз на слайді. Зарплату ділимо на відпрацьовані дні.

Ну а якщо ми маємо інший варіант і протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю в якому відбувається подія з якою пов’язана відповідна виплата працівник не працював, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 календарні місяці.

Ну а якщо працівник, ще один варіант, працював менше ніж 2 календарних місяці? Хочу зазначити, що в цьому випадку особливих якихось підказок Порядок №100 нам не дає. І це також стосується новоприйнятих працівників. Тому розрахунковим періодом також ми беремо ось ці 2 місяці, що передують місяцю в якому відбулася відповідна подія, і при цьому розрахунок проводимо за фактично відпрацьований час протягом таких двох місяців.

Також можуть бути інші варіанти. Ну наприклад працівник у нас був прийнятий на роботу в лютому, а вже в кінці місяця він пішов на захист країни. В такому випадку середня зарплата розраховується виходячи із окладу або із мінімальної заробітної плати. І доречі, зазначте будь-ласка, що так само треба вчиняти, якщо ми проводимо розрахунок, коли працівник на протязі 4 місяців не мав заробітку.

Окремо хочу зупинитися на розрахунку середньої заробітної плати виходячи із окладу чи із мінімальної заробітної плати. Порядок №100 містить щодо цього окремий алгоритм. Яким чином ми рахуємо середню заробітну плату в таких випадках? Тут потрібно обчислити умовний дохід працівника за 2 місяці. Як він рахується? Оклад працівника або мінімальна заробітна плата множиться на 2 і далі такий умовний дохід, він ділиться на робочі дні за графіком роботи за 2 місяці, що передують місяцю настання відповідної події. Ну і приклад такого розрахунку ви можете бачити зараз на слайді.

Ну і природньо виникає ще одне запитання стосовно такого розрахунку середньої заробітної плати: коли в розрахунковому періоді взагалі немає заробітку або подія настала у місяці прийняття на роботу, коли використовуємо оклад, а коли використовуємо мінімальну заробітну плату. І також Порядок №100 має відповіді. Якщо посадовий оклад працівника перевищує розмір мінімальної заробітної плати, то ми використовуємо для обчислення середньої заробітної плати саме цей оклад. Якщо ж він є меншим, то для розрахунку середньої заробітної плати ми беремо мінімальну заробітну плату. Ну хочу нагадати, що починаючи із грудня 2021 року в нас мінімальна заробітна плата склала 6500 грн. і наразі січень 2022 року – 6500. Тобто орієнтуватися варто на таку цифру.

Після того, як ми з вами розрахували середню заробітну плату, що ми робимо далі? І ось тут доречно згадати п. 8 Порядку №100, яким передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Тобто середньоденну заробітну плату множимо на кількість робочих днів, які передбачені графіком роботи для такого працівника, ну і графіком роботи коли він не працював і за ті дні за які за ним зберігався такий середній заробіток. При цьому середню заробітну плату розраховуємо один раз і застосовуємо для оплати всіх днів відсутності працівника. Тобто як ми зазначали в першому прикладі, беремо грудень і січень і цей середній будемо використовувати надалі.