Інтернет торгівля, які розрахунки та операції треба фіскалізувати? Пишіть у коментарях.

ПРРО вже стійко асоціюється із операціями в Інтернет торгівлі, адже запитання коли пробивати чек РРО здійснюючи Інтернет торгівлю і досі залишається відкритим. Дуже класно, що останнім часом  відповідні структури як то Комітет ВРУ який опікується податковою політикою і Податкова служба починають надавати більш менш адекватні роз’яснення стосовно того коли саме в Інтернет торгівлі виникає розрахункова операція і відповідно коли треба пробивати фіскальний чек. Давайте розбиратися.

З першу звертаю вашу увагу на вимоги Закону про РРО, зокрема на ст. 3 на пункт 2, який вимагає від нас, якщо ми здійснюємо Інтернет торгівлю видавати особі безпосередньо фіскальний чек. Тобто у разі отримання або повернення товару, отримання чи відмовлення від послуги, в тому числі включаючи ті, які замовлені або оплачені через використання мережі Інтернет. І саме розрізненість процесу в Інтернет торгівлі між замовленням і безпосередньо оплатою, і різні форми як оплати так і доставки, викликають безліч запитань у суб’єктів господарювання і власне хочу зазначити, що довгий час Податкова служба, власне, плуталася у тому, що є розрахунковою операцією і коли саме треба пробивати чек РРО. Наразі, комітете ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики наприкінці 2021 року висловив свою систематизовану думку, якою я хочу поділитися, і порадив Податковій службі звертати на неї увагу. Отже, будемо сподіватися, що податківці будуть цього дослуховуватися, принаймні в усних консультаціях і в деяких індивідуальних податкових вони вже підтримують цю думку.

Перша група операцій, яка може виникнути в Інтернет торгівлі, це операції із передоплатою. Коли окрім замовлення товарів була здійсненна передоплата. І наразі, як ми бачимо, зазначає Комітет ВРУ і підтримує його Податкова служба, коли така передоплата була здійсненна виключно на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек може не видаватися, адже ця операція відноситься виключно до операції безготівкових, які не потрапляють під сферу дії Закону про РРО. Але у випадку, коли така попередня оплата здійснюється за допомогою платіжних карток, доречі, хочу зазначити, що під такі операції, які здійснюються за допомогою платіжних карток, і Комітет ВРУ, і Податкова служба згадують перерахунок передоплати на картку-ключ підприємця, зокрема, такі оплати вважаються операцію розрахунковою. І відповідно коли формується відправлення в Інтернет торгівлі, коли йдеться про товар, безпосередньо необхідно видавати розрахунковий документ, тобто друкувати фіскальні чеки і надавати його покупцеві. Ну щодо надання форм чеків, які друкуються на ПРРО також законодавство містить безліч варіантів. Зокрема згадується і електронна пошта і мобільний телефон.

Отже, підсумовуємо. Коли ми формуємо відправлення, яке відправляється за передоплатою, перш за все це стосується товару, і передоплата була отримана на розрахунковий рахунок за реквізитами IBAN, поштове відправлення ми можемо не вкладати розрахунковий документ, як чек РРО або ПРРО. Те що стосується попередньої оплати, яка була здійсненна, зокрема, на картку-ключ, розрахунковий документ, чек ПРРО, буде необхідним для вкладення у таке відправлення.

І наступний тип операцій, який також є дуже і дуже розповсюдженим. Це накладний платіж, або післяплата, або «наложка» як його ще називають серед клієнтів і серед суб’єктів господарювання. Отже, яка зазначає Комітет ВРУ і до нього приєднується Податкова служба, в даному випадку це все буде залежити від того, в який спосіб будуть здійснюватися розрахунки між перевізником і, безпосередньо, клієнтом. Якщо ж перевізник взяв, безпосередньо, відправлення і доставляє покупцю і розрахунки відбуваються на місці куди доставив перевізник, то вже опікуватися такою розрахунковою операцією щодо приймання готівки чи платіжної картки, такий обов’язок покладається, безпосередньо, на перевізника, на службу кур’єрської доставки, тобто на того суб’єкта, який безпосередньо проводить цю транзакцію щодо оплати товару, який був замовлений на сайті продавця. Продавець до цього вже не має жодного стосунку і якщо надалі розрахунки між сервісом доставки або перевізником та продавцем відбувається безпосередньо через безготівковий рахунок, тобто перерахування відбувається на поточний рахунок з реквізитами IBAN, в цьому випадку можемо спати спокійно, жодних фіскалізацій як продавець ми проводити в даному випадку не будемо. Але, якщо перевізник перераховує кошти на поточний рахунок, наприклад, до якого прив’язана картка-ключ, тобто фактично на картку-ключ, або надає безпосередньо у готівковому форматі кошти, наголошують на тому, зокрема, податківці, що в такому випадку треба фіскалізувати операцію. Тобто така операція буде розрахунковою. Ну хочу сказати, що не завжди з цим можу погодитися, але безпосередньо таку думку треба врахувати. Дорері, коли йдеться про аналогічну ситуацію, конкретизовано, що доставки Нової Пошти, індивідуальні податкові консультації, які з’явилися наприкінці 2021 року, також дають нам надію, що у випадку, коли розрахунок після сплати відбувається безпосередньо між клієнтом та Новою Поштою, продавець немає стосунку до розрахункової операції і необхідності вкладати у таке відправлення свій фіскальний чек, який може бути вибитий при замовленні товару на сайті, необхідності немає. Будемо сподіватися, що ці систематизовані думки нарешті будуть викладені у Законі про РРО і тоді у нас не буде виникати жодних запитань, а поки що орієнтуємось на такі роз’яснення.

***