Податок на прибуток: які зміни підготували реформатори

Хочу зазначити, що власне є три норми, які торкаються, так чи інакше, різниць і окремих платників податку. Перше, це питання, яке стосується обмеження для великих платників податку щодо віднесення від’ємного значення перенесення на майбутні періоди. Знову ж таки хочу зазначити, що коли цей проект, який зараз прийнятий, він був у стадії проекту-проекту, то обмеження стосувалося всіх і йшлося про п’ять періодів. Хто колись вивчав, пам’ятаєте. Зараз увага, хто потрапляє до складу безпосередньо великих платників податку. Ми знаємо що визначення є в податковому кодексі. Обмеження зараз працює наступним чином, ну так планує законодавець, що буде працювати, що від’ємний результат, це у нас рядок 4 Декларації який у нас є із мінусом, із минулого року. Ось цей мінус, який ми наразі зараз переносимо до додатку різниці і у вигляді 100%, ми будемо його переносити і напевно помножувати на коефіцієнт. Отже 50%, воно буде залишатися. Від’ємне значення поточного року зменшується на 50%. Ну якщо казати наприклад 2021 рік, да 2020 рік, збиток 2020 зменшуємо на 50%. Далі, те що залишилось, наступний рік переносимо, якщо не покрито, знову ж таки 50%. Ну знаєте, я завжди кажу, це така виходить тимчасова різниця, в часі не обмежена. Якщо ми з вами запрацюємо із прибутком, то в принципі ми його будемо поглинати, але це буде трішки довше. Це те що стосується такої операції, пропонується із 2022 року це застосувати.

Далі. І знову ж таки хто буде потрапляти з 2022 року до категорії великих підприємств, саме великих.

Далі. Наступний момент, який також стосується прибутку, але це стосується не всіх, це стосується обмеженого кола платників, це платники які відносяться до державних підприємств, державних унітарних господарських товариств, у яких у статутному капіталі 50% і більше належить державі. У них є настанови щодо обмежень, які стосуються створення резерву сумнівних боргів. Треба узгоджувати методи і узгоджувати облікову політику. Знову ж таки, якщо у нас сьогодні є такі слухачі, то чекін для себе на наступний рік, треба підготувати відповідне узгодження із власниками, для того щоб мати можливість використовувати і створювати цей резерв.

Далі. Зміна, я її назву номер 2, але вона стосується всіх. Це податкова різниця. Податкова різниця яка стосується коригування, наш улюблений пункт 140.5.10. Ой дуже люблять наші законодавці. Знаєте я кажу що ці різниці односторонні. В неї немає збільшення оподатковуваного прибутку, вона не сторнуєтся. Тобто вона ставиться один раз. Про що йдеться? Йдеться про безповоротну фінансову допомогу, безоплатне надання товарів/робіт/послуг. Що ми з вами тут бачимо, як це у нас буде працювати? Я роблю проведення Д-т 94 К-т 31. Ось ці витрати (Д-т 94) у мене потраплять до рядка 2 Декларації. І в принципі вони потраплять стовідсотково, якщо отримувачем буде хто? Платник податку на прибуток. Коли неплатник, ми знаємо, там є 100% коригування. Що відбувається зараз? Зараз ми сюди добавляємо рядочок 3, у разі, якщо отримувач це пов’язана особа, яка, увага, має/задекларувала від’ємне значення об’єкта оподаткування за період в якому отримано таку фінансову допомогу. Отже ми з вами знали, що ось такі операції передання, вони збільшують наші витрати, все нормально, все добре, якщо там платник податку на прибуток. Але якщо там пов’язана особа, ми маємо спитати «як в тебе там із збитками» (чи прибутками і збитками). І знаєте, тут у мене вже така бурхлива фантазія бухгалтерська, листи писати, підтвердження із декларації. Як це підтверджувати? Який спосіб? Який алгоритм? Але я розумію, що на рівні там податкової служби якісь звіряння будуть. Отже знаєте, я завжди кажу, що як на мене це норма, знаєте це наш бухгалтерський страх, що якось будуть обмежувати операції із пов’язаними особами. І цей страх нарешті матеріалізувався. Отже будь-ласка пам’ятайте, якщо ці операції робилися для оптимізації, будьте дуже обережні. Ну знову ж таки кажемо наперед, коли ці норми будуть працювати. Є шанс, що вони запрацюють з звітності за 2021 рік, але зараз є така доволі серозна дискусія і може статися так, що все ж таки перенесуть там на наступний рік, або взагалі скасують цю норму.

І ще, дуже цікавинка велика. Дуже коротенько, але знову ж таки увага, для всіх у кого є земельні ділянки (у користуванні, у власності), ми знаємо що ми платимо плату за землю, є у нас такий податок. А зараз у нас буде дуже велика цікавинка, стаття 141 ПКУ і конкретно пункт 141.9. Що передбачається? Вводиться дуже цікавий механізм. Механізм мінімального податкового зобов’язання. Будь-ласка занотуйте, якщо у вас є земля, ви робите плату за землю, сплачуєте цей податок, це може торкнутися вас. Мінімальне податкове зобов’язання, його визначення йде в окремій статті 38-1. Про що йдеться? В прибуток вписують додатковий податок у вигляді додаткової різниці, яка буде розраховуватися як ось це мінімальне податкове зобов’язання, ще раз кажу що окрема стаття присвячена розрахунку. Виходячи із розміру земельної ділянки, нормативна оцінка грошова земель і так далі. Тобто це земля. Що я буду робити як платник податку на прибуток? Порахую мінімальне податкове зобов’язання по всіх свої земельних ділянках. Далі буду рахувати суму сплачених податків, це буде інший показник, який я буду рахувати. І буду порівнювати ці показники у окремому додатку до декларації з податку на прибуток. І якщо виявиться, що сума мінімальних податкових зобов’язань більша ніж сума всіх податків, там є перелік податків, які входять в цей розрахунок, якщо вона буде більшою, я маю сплатити його. Якщо в мене 0 або мінус з податку на прибуток, я маю сплатити, тому що мінімальні податкові зобов’язання будуть більші, а сума податків вона буде 0 чи буде мала. Нову ж так наголошую, наразі як це виглядає, це окремий додаток в декларації з податку на прибуток. І ось ця різниця, вона буде сплачуватися як податок на прибуток. Ну і звісно не буде враховуватися у розрахунку суми сплаченого податку.

***