Помилки при коригуванні податкових зобов’язань та кредиту з ПДВ

Типові помилки, які можуть допускати платники ПДВ під час коригування. У разі якщо, наприклад, в одному звітному періоді було складено податкову накладну та зареєстровано в єдиному реєстрі, в зв’язку з відвантаженням товарів, а потім покупець ці товари повернув протягом звітного періоду і постачальник склав розрахунок коригування. Постачальник чомусь вирішує, що у разі якщо постачання та повернення відбулося в одному звітному періоді, не потрібно цю операцію показувати у декларації. Шановні, це помилка. У разі якщо дійсно в одному звітному періоді відбулося дві події: відвантаження товарів – необхідно скласти податкову накладну; повернення товарів – необхідно скласти розрахунок коригування. І в декларації показати ці обидві операції. У рядку першому, якщо це ставка у 20%, 1.1 зобов’язання. У рядку 7 – коригування цих самих зобов’язань на підставі того ж розрахунку коригування, який зареєстрований в єдиному реєстрі. Теж саме робиться і з попередньою оплатою. Якщо протягом місяця ви отримали попередню оплату, у вас виникло податкове зобов’язання. Якщо ви повернули цю попередню оплату, то вам необхідно ці зобов’язання відкоригувати, скласти розрахунок коригування, дати його покупцеві для реєстрації, якщо покупець є платником ПДВ, і лише після реєстрації зменшити свої податкові зобов’язання. Тобто необхідно показувати операцію, не можна їх не показувати, незважаючи на те, що, як деякі вважають, немає чого показувати. Були дві події і необхідно їх показати в декларації.

Наступна ситуація, помилкова, коли постачальник зменшує податкові зобов’язання до моменту реєстрації розрахунку коригування покупцем, якщо це повинен робити покупець, або зменшує їх не втому звітному періоді. Норма Податкового кодексу передбачає, що зменшити податкові зобов’язання, продавець (постачальник товарів або послуг), має лише після реєстрації розрахунку коригування в єдиному реєстрі. Якщо наш покупець платник ПДВ, то саме він має реєструвати розрахунок коригування і якщо він цього не зробить, то відповідно постачальник не має можливості і немає права зменшити свої податкові зобов’язання, нараховані або в цьому, або в попередньому, звітному періоді. Тому, шановні, вимагайте від свого покупця щоб він зареєстрував розрахунок коригування, який ви йому надаєте.

Помилка покупця, який повертає наприклад товари, він вважає що до тих пір, поки він не отримає розрахунок коригування від постачальника, або до тих пір, поки він не зареєструє такий розрахунок від постачальника в єдиному реєстрі, він не повинен нічого коригувати в декларації. Це також помилка. Зверніть увагу, якщо покупець повертає товари, навіть без факту отримання розрахунку коригування, без факту його реєстрації, він має зменшити в декларації звітного періоду суму податкового кредиту. Це знову ж таки пряма норма Податкового кодексу. Покупець зменшує податковий кредит, незалежно від факту отримання розрахунку коригування від постачальника.

І помилка про яку я вже говорив, тільки що, це розрахунки коригування, які складаються за підсумками року. Якщо за підсумками року, при річному перерахунку допущено помилку, відповідно помилкові були дані і в розрахунках коригування, які переносяться до декларації з ПДВ, до рядка 4. Якщо помилка розрахунку коригування, яка призвела до помилки в декларації, відповідно це буде також або недоплата у бюджет, або переплата. Треба дивитися в залежності від того що це за помилка, за даними річного перерахунку, які відображена у розрахунках коригування. І ще раз звертаю увагу, але це вже будемо говорити потім, наприкінці 2021 року, коли будуть робити безпосередньо річний розрахунок.

Тепер з приводу того, хто має реєструвати розрахунок коригування на зменшення. Якщо покупець платник ПДВ, реєструвати має саме цей покупець, платник ПДВ. Це знову ж таки прописано у Податковому кодексі і це прописано у Порядку ведення єдиного реєстру. Розрахунок коригування з мінусом реєструє покупець. Для цього він має отримати цей розрахунок коригування від постачальника. Реєстрація відбувається протягом 15 календарних днів з дати його отримання, також зверніть увагу на цю норму Кодексу, яка вже існує в Кодексі декілька років. Але податківці рекомендують, «вимагають», щоб реєстрація таких розрахунків коригування з мінусом відбувалася за загальними правилами. Тобто не дивлячись на дату отримання, реєстрація має відбуватися в залежності від дати складання цього розрахунку коригування. Тобто якщо розрахунок коригування складено в першій половині місяця, то дата його складання до кінця місяця. Якщо розрахунок коригування складено в другій половині місяця, то дата його реєстрації до 15 числа наступного місяця. Свою позицію, чи свої рекомендації, податківці пояснюють тим, що у разі якщо реєстрація розрахунку коригування із мінусом відбувається із запізненням, в інший термін (тобто не до 15 числа, не до там 30 числа), а так як прописано у Кодексі, то в такому випадку не виключено, що у постачальника з’явиться сума перевищення. Чому вона з’явиться?  Вони пояснюють, що у даному випадку, в зв’язку із тим, що програмне забезпечення податківців налаштовано таким чином, що розрахунок коригування із запізненням, реєструється за спеціальними правилами, то відповідно у постачальника з’являється сума перевищення. Оскільки податкові зобов’язання він відображає, а в той же час коригує податкові зобов’язання на зменшення. Відповідно з’являється перевищення податкових зобов’язань над сумою податку, яка зазначена у податкових накладних або розрахунках коригування і зареєстрована в єдиному реєстрі. Тому я не те що прошу, просто притримуйтесь будь-ласка позиції податківців, оскільки потім, дійсно, з тією сумою перевищення буде багато проблем. Для того щоб цю суму перевищення забрати, чи щоб її вилучити із своєї електронної формули, податківці знову ж таки рекомендують подавати уточнюючий розрахунок до тієї декларації, в якій податкові зобов’язання, наприклад, не були нараховані. Ну в першу чергу, це стосується ситуації, коли податкова накладна була складена помилково, без здійснення господарської операції. Тобто в декларації вона не відображається, але в єдиному реєстрі вона була зареєстрована і потім реєструється розрахунок коригування до неї. І у разі реєстрації розрахунку коригування із запізненням, як кажуть податківці, дійсно у такого постачальника «на рівному місці» з’являється ця так звана ось ця сума перевищення. Ну з приводу рекомендації ви можете побачити на слайді один з листів ДФС, ще Державна фіскальна служба України, трирічної давності, від 21 травня, але позиція податківців на сьогоднішній день не змінилась, вона про дубльована на офіційному сайті ДПСУ у розділі «ЗІР». Вони також знову рекомендують виправляти помилку, з появою показника суми перевищення, шляхом подання уточнюючого розрахунку за той період, в якому ми взагалі не нараховували податкові зобов’язання для того часу сума перевищення звичайно зникла.

***