Ви дізнаєтесь:
1. Які зміни у звітності спричинила поява ставки ПДВ 14 %.
2. Як коригується ПДВ, нарахований на умовний продаж.
3. Про особливості обліку ПДВ при імпорті послуг.
По-перше, якщо з’явилася нова ставка у розмірі 14%, то необхідно для цієї ставки показати обсяг постачання. За це тепер відповідає рядок 1.3. Ви тепер бачите що в рядку 1, є три рядки. 1.1 це за ставкою 20%, 1.2 за ставкою 7% і 1.3 за ставкою 14%. Тобто в залежності від того яку продукцію постачаємо, або які послуги надаємо, відповідно будемо вказувати в тому рядку, який відповідає за ту чи іншу ставку податку на додану вартість. Ну це зрозуміло. Починаючи саме з березня, у нас з’явились операції, що оподатковуються за ставкою 14%.
Також зміни які відбулися у рядку 4, нагадаю що це рядок, це операції з постачання, так званий умовний продаж, операції з умовного продажу. Операції з умовного продажу регламентує спеціальна норма кодексу, п. 198.5 та 199.1 ПКУ. Це у разі якщо придбані товари/послуги або необоротні активи використовуються в пільговій діяльності (в діяльності що не є господарською діяльністю) повністю або частково. В залежності від того, що ми робимо, з тими придбаннями, то буде використовуватися та чи інша норма Кодексу. Але оскільки діє, будемо казати, три ставки ПДВ, повноцінні (20%, 7%, 14%), відповідно і умовний продаж може бути нарахований за кожною з цієї ставки. Відповідно у рядку 4.1 вказується умовний продаж за ставкою 20%. У рядку 4.2 умовний продаж за ставкою 7%. Одразу запитання, що це таке умовний продаж за ставкою 7%. Звичайний приклад, ви придбали медикаменти, які використовуєте в негосподарській діяльності, це означає що вам необхідно нарахувати податкові зобов’язання, для того, щоб перекрити суму податкового кредиту, яка була відображена у розмірі 7%. Відповідно ваш умовний продаж за ставкою 7% буде відображено у рядку 4.2. І якщо ви придбали ту ж саму сільгосппродукцію, про яку я вже розповідав, і використали її не за призначенням, не для господарської діяльності, або використали її в неоподатковуваній діяльності, то вам необхідно нарахувати податкові зобов’язання виходячи з тієї ставки, за якою було відображено податковий кредит. Оскільки кредит може бути за ставкою 14%, відповідно і податкові зобов’язання за ставкою також 14%. Ну цю помилку дійсно бухгалтери іноді роблять, що нараховують податкові зобов’язання за повною ставкою на умовний продаж, в той час як податковий кредит відображено за ставкою 7%, а починаючи з березня, можливо і за ставкою 14%.
А з’явилися ще й нові рядки: 4.1.1, 4.2.1 і 4.3.1. В цих рядках, або так, під рядках, як їх інколи називають, вказується коригування саме цих податкових зобов’язань, нарахованих на умовний продаж за різними ставками. Тобто якщо ми нарахували податкові зобов’язання на умовний продаж за ставкою 20%, наприклад за п. 198.5 ПКУ, але потім щось змінилося і ми знову почали використовувати придбані товари в оподатковуваній діяльності, в господарській діяльності, нам необхідно відкоригувати ті податкові зобов’язання на умовний продаж, які будуть нараховані, наприклад, у попередньому місяці, або два місяці тому. Для цього необхідно заповнити рядок 4.1.1, якщо ставка 20%, якщо ставка 7% – 4.2.1, якщо ставка 14% – 4.3.1. Тобто ці коригувальні рядки, зверніть увагу, що вони коригують самі податкові зобов’язання, нараховані за пунктом 198.5 або за пунктом 199.1 ПКУ.
Саме ці рядки коригування 4.1.1, 4.2.1 та 4.3.1 будуть використовуватися і у разі річного перерахунку на підставі статті 199 ПКУ. Нагадаю, що раз на рік окремі платники ПДВ мають робити річний перерахунок, тобто вони перераховують ті податкові зобов’язання, які нарахували протягом року на підставі п. 199.1 ПКУ, виходячи уже з нової частки використання придбаних товарів/послуг неоподатковуваних операціях протягом року. Але думаю ми будемо про це говорити ще на при кінці року, коли будемо звертатися до річного перерахунку. Лише зараз скажу, що рядки 4.1.1, 4.2.1 і 4.3.1 не лише для коригування поточних зобов’язань на умовний продаж, але і для коригування зобов’язань нарахованих протягом року за підсумками річного перерахунку. Ще хочу звернути увагу на зміну в рядку 6. Зверніть увагу, у рядку 6, починаючи з декларації за березень з’являться два рядки: 6.1 і 6.2. Це зміни, які пов’язані з набуттям чинності, але не нещодавно, а ще з 1 січня цього року, ще одних змін до ПКУ. Для того щоб підтримати креативну культуру, підтримати артистів, підтримати готелі, туризм, до податкового кодексу внесені зміни, що певний вид діяльності оподатковується за ставкою 7%. Тобто це також зміни до статті 193 ПКУ, але набули чинності вони з 1 січня. Якщо зміни, пов’язані зі ставкою 14%, набули чинності з 1 березня, то формально зміни які пов’язані з креативною культурою та різними культурними заходами, вони набули чинності з 1 січня цього року. І окремі операції оподатковуються за ставкою 7%. Але якщо постачальних цих заходів, цих послуг, відображає зобов’язання у рядку 1.2, то виникає запитання, а що робити отримувачу цих послуг, у разі якщо їх надає нерезидент. Відповідні зміни були внесені до ст. 208 ПКУ, в якому зазначено що послуги які перелічені у п.1 ст. 193 ПКУ, маються культурні якраз заходи, оподатковується також за цією самою ставкою 7%, у разі їх отримання від нерезидента із місцем постачання на митній території України. Отже маємо у рядку 6.1, як і раніше, відображаємо податкові зобов’язання, нараховані при отриманні послуг від нерезидента із місцем постачання цих послуг на митній території України, за ставкою 20%. А у разі якщо ми отримаємо від нерезидента послуги які оподатковуються за ставкою 7%, відповідно ми, як податковий агент, мається на увазі платники ПДВ, маємо нарахувати податкові зобов’язання за ставкою 7%. І відображаються вони саме безпосередньо у цьому новому рядку, рядок 6.2.
Зміни також відбулися звичайно і в другому розділі податкової декларації. Ще раз нагадаю, що ця декларація перший раз за такою формою подається саме за березень. У разі якщо з’явилася ставка 14% для постачальників, відповідно ця ставка діє і для покупця цієї сільгосппродукції. І у разі якщо ви у березні або пізніше придбаєте сільгосппродукцію і у податковій накладній буде вказана ставка 14% і ця податкова накладна зареєстрована в єдиному реєстрі (нагадаю «залізне» правило, що без реєстрації кредит не можна відображати), то покупець цієї сільгосппродукції має заповнити рядок 10.3, придбання за ПДВ за ставкою 14%. Тобто зверніть увагу, що раніше 10.3 це було придбання без ПДВ або з нульовою ставкою. Тепер 10.3 це придбання з ПДВ 14%. А придбання без ПДВ та з нульовою ставкою тепер відображається у рядку 10.4, це такий статистичний рядок, який ні на що не впливає, лише показує що ми придбали у неплатника ПДВ, придбали наприклад послуги міжнародного перевезення за нульовою ставкою, ми вказуємо обсяг придбання, але сума ПДВ не вказується, тому що там стоїть хрестик.
Якщо ми з вами імпортери сільгосппродукції і на митниці сплатили суму ПДВ у розмірі 14%, виходячи з той бази оподаткування, яка визначається з митної вартості та інших додаткових податків, то і сума імпортного ПДВ включається у рядок 11.3, за ставкою 14%. Це також можливо. Відповідно додали цей рядок. 11.1 це 20%, 11.2 це 7% імпортний ПДВ і 11.3 це ставка 14% при імпорті сільгосппродукції. І так само як для податкових зобов’язань за різними ставками при імпорті послуг, так само і для податкового кредиту, тепер з’явився спеціальний рядок. Тобто якщо раніше при отриманні послуг від нерезидента, отримувач цих послуг зареєстрований платником ПДВ, відображав рядок 6 – зобов’язання, 13 – кредит, то у зв’язку з тим що з’явилося дві ставки (20% і 7%), з’явився відповідно розподіл і у рядку 13. 13.1 це імпорт послуг, кредит за імпортом послуг, за ставкою 20%. І 13.2 це імпорт послуг за ставкою 7%. Але ще раз нагадаю, хто ніколи не мав справу з імпортом послуг, при імпорті послуг отримувач цих послуг самостійно складає податкову накладну, тип причини 14, самостійно реєструє в єдиному реєстрі, не як постачальник, а як отримувач цих послуг, і лише після реєстрації такої податкової накладної, тип причини 14, має право на формування податкового кредиту за цією податковою накладною. Тобто податкові зобов’язання нараховуються за першою подією, наприклад перерахували аванс нерезиденту за те що він нам через три місяці надасть певні послуги на митній території України і місце постачання цих послуг буде саме Україна. В тому місяці в якому зробили аванс, ми маємо нарахувати податкові зобов’язання. Після цього ми складаємо податкову накладну і реєструємо в єдиному реєстрі. Якщо забули зареєструвати в єдиному реєстрі податкову накладну відповідно ми і не маємо можливості сформувати податковий кредит за цією операцією, за цим авансом. Якщо ми податкову накладну склали, але зареєстрували із запізненням, а терміни реєстрації загальні, в залежності від дати реєстрації, до чи після 15 числа. Тобто якщо ви із запізненням зареєстрували податкову накладну, то і відповідно із запізненням відображаємо податковий кредит за цим імпортом послуг. Тому шановні колеги, якщо дійсно ви отримуєте послуги від нерезидента, за тією чи іншою ставкою, не забувайте скласти податкову накладну, для себе самостійно, тип причини 14, постачальник у нас буде мати умовний код 5 і 11 нулів, і зареєструвати в єдиному реєстрі для того щоб: по-перше, не було штрафів у майбутньому, коли закінчиться карантин; а по- друге, це головне, включити суму вхідного ПДВ одразу до складу податкового кредиту. Це той випадок коли зобов’язання і кредит можуть співпадати в одному звітному періоді, однією ж тією самою особою, у покупця, отримувача послуг від нерезидента. Ну і відповідно рядок 11.3, рядок 10.3 і рядки 13.1 та 13.2 вони впливають на загальну суму податкового кредиту, яка відображається у рядку 17. Оскільки це сума ПДВ за ставкою 14%, за ставкою там 7% для імпорту послуг, тобто та сума на яку мають право платники ПДВ зменшити свої зобов’язання нараховані у звітному періоді.
***
