40 млн грн як межа: як бізнес звітує з податку на прибуток

Визначення податкового (звітного) періоду для платників податку на прибуток залежить від низки критеріїв – від моменту реєстрації підприємства до обсягу річного доходу та окремих операцій із нерезидентами чи цінними паперами. Саме ці фактори визначають, чи звітує підприємство раз на рік, чи переходить на квартальну звітність

3

37

Який базовий звітний період зобов’язаний застосовувати у податковому (звітному) році платник податку на прибуток, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, якщо його сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн. грн., а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн. грн?

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:


  1. платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
  2. виробників сільськогосподарської продукції;
  3. платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
  4. ФОП, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
  5. суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ;
  6. суб’єктів господарювання юросіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ;
  7. юросіб – платників єдиного податку 4 групи щодо доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку (п. 137.5 ПКУ).
Отже, платник податку на прибуток, який у середині попереднього року перейшов зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування, та у якого сукупний дохід за результатами такого року перевищує 40 млн грн, а дохід за період перебування на загальній системі – не перевищує 40 млн грн, повинен застосовувати у податковому (звітному) році квартальний базовий звітний період, оскільки річний дохід за попередній календарний рік (включаючи період перебування на спрощеній системі), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), перевищує 40 млн грн

Джерело: ЗІР, категорія 102.20.01


Читайте більше:


Податкові різниці з податку на прибуток: що потрібно знати

Збиток, уточненка і нуль на рахунку: тонкощі декларування податку на прибуток

Податок на прибуток: платники, ставки, строки сплати, відповідальність

Виправлення помилок у декларації з податку на прибуток: загальні правила

Декларація з податку на прибуток: хто, коли і які додатки подає


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
3

37

4

1831

2

17

2

29

3

670

3

28

Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік

Звільнення військовозобов’язаного працівника у 2026 році – одна з найризикованіших кадрових процедур для роботодавця, адже помилки у військовому обліку можуть коштувати підприємству десятки тисяч гривень штрафів. Бухгалтерам і кадровикам важливо знати, як правильно подати додаток 4 до ТЦК, внести зміни до списків військового обліку та не порушити строки повідомлення. Особливу увагу слід приділити звільненню заброньованих працівників і працівників критично важливих підприємств, оскільки тут діють додаткові вимоги щодо ПФУ та бронювання. У матеріалі розглянемо покроковий алгоритм дій роботодавця, типові помилки кадровиків та актуальні вимоги Порядку №1487 і Постанови №76. Ця інформація допоможе правильно організувати військовий облік на підприємстві, уникнути штрафів ТЦК та зберегти статус критично важливого підприємства

основне зображення для Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік
5

81

3

24

2

68

5

659

4

69

3

17

3

23

3

28

3

41

3

97

3

45

6

27

4

121

3

91