Як агровиробникам збережуть статус єдиного податку 4 групи під час форс-мажору

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15272, який пропонує уточнити правила збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи для агровиробників у разі форс-мажорних обставин. Ініціатива спрямована на захист сільськогосподарських підприємств, які через надзвичайні події тимчасово не можуть виконати критерій щодо частки сільгосптоваровиробництва. Законопроєкт також закріплює підхід, уже підтверджений судовою практикою Верховного Суду

2

15


У ВРУ зареєстровано законопроєкт №15272 «Про внесення змін до статті 298 Податкового кодексу України щодо збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи в умовах форс-мажору для сільськогосподарських товаровиробників», який передбачає збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи в умовах форс-мажору для сільськогосподарських товаровиробників.


Що змінює законопроєкт


  1. Статус платника єдиного податку зберігається у разі дотримання усіх необхідних процедур і наявності належних підтверджень обставин непереборної сили.
  2. Контролюючий орган зобов’язаний встановити причиново-наслідковий зв’язок між обставинами непереборної сили та неможливістю дотримання критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва.
  3. Відмова в прийнятті звітності та анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи без врахування наданих доказів є порушенням вимог податкового законодавства.


Відповідні зміни узгоджуються з постановою Верховний Суд від 09.07.2025 у справі №420/22049/24:

статус платника єдиного податку четвертої групи зберігається в разі дотримання усіх необхідних процедур і наявності належних підтверджень форс-мажору. Отримавши податкову звітність із додатками, що підтверджують наявність форс-мажору, контрольний орган зобов’язаний встановити причиново-наслідковий зв’язок між цими обставинами та неможливістю дотримання критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва. Відмова в прийнятті звітності та анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи без врахування наданих доказів є порушенням принципів добросовісності, пропорційності та вимог податкового законодавства

Джерело: ВРУ


Читайте більше:


Облік весняно-польових робіт: документи, бухпроведення, податкові нюанси

Коефіцієнт індексації НГО земельної ділянки: практика застосування

Розрахунок частки сільгосптоваровиробництва: які доходи державної підтримки включаються у рядок 3.1

Фермерське господарство: умови роботи та оподаткування

Собівартість агропідприємств під прицілом податкової: реальний кейс перевірки


Матеріали на сайті https://7eminar.ua можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

15

1

11

3

663

2

10

2

22

Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік

Звільнення військовозобов’язаного працівника у 2026 році – одна з найризикованіших кадрових процедур для роботодавця, адже помилки у військовому обліку можуть коштувати підприємству десятки тисяч гривень штрафів. Бухгалтерам і кадровикам важливо знати, як правильно подати додаток 4 до ТЦК, внести зміни до списків військового обліку та не порушити строки повідомлення. Особливу увагу слід приділити звільненню заброньованих працівників і працівників критично важливих підприємств, оскільки тут діють додаткові вимоги щодо ПФУ та бронювання. У матеріалі розглянемо покроковий алгоритм дій роботодавця, типові помилки кадровиків та актуальні вимоги Порядку №1487 і Постанови №76. Ця інформація допоможе правильно організувати військовий облік на підприємстві, уникнути штрафів ТЦК та зберегти статус критично важливого підприємства

основне зображення для Звільнення військовозобов'язаного: дії відповідального за військовий облік
5

48

2

16

1

51

5

658

4

50

2

22

2

22

2

32

2

73

2

39

6

24

4

109

2

83

7

3138

3

1159