Ключова зміна – замість МСЕК інвалідність буде встановлюватися за висновками мультидисциплінарних команд з використанням цифрових інструментів. До складу таких команд, крім лікарів, входитимуть: соціальний працівник, ерготерапевт, протезист, фізичний терапевт, психолог та інші спеціалісти.
Завдяки цифровим обмінам між електронними системами охорони здоровʼя та соціальної сфери, оцінка потреб людини в соціальній допомозі запускатиметься одразу після формування лікарем електронного медичного висновку про тимчасову непрацездатність (МВТН).
Планується збільшити страхові виплати для людей, чиє здоровʼя зазнало істотних втрат і які втратили працездатність.
При цьому, для того, щоб отримати кваліфіковану і комплексну підтримку держави протягом всього періоду хвороби і реабілітації, людині не потрібен жоден додатковий «статус» (зокрема, особи з інвалідністю). Фахівець з соціальної роботи одразу проконсультує таку людину щодо всіх видів підтримки від держави і допоможе їх отримати.
У разі потреби, людина буде забезпечена необхідними додатковими засобами реабілітації (протези, ортези, спеціальні меблі, крісла колісні, милиці тощо), ліками, соціальними послугами (наприклад, послуга «догляд вдома»). Наразі це можливе тільки після отримання статусу інвалідності. Така допомога та супровід будуть максимально цифровізовані, не потрібно буде «бігати по кабінетах» і стояти в чергах.
Крім того, подовжити захист людини від звільнення через непрацездатність з нинішніх 4 місяців до можливості оплачувано відновлювати своє здоров’я та проходити реабілітацію більш ніж рік.
Передбачається збільшити страхову виплату під час реабілітації (реабілітаційний лікарняний типу Б) до 70-100% середньої заробітної плати.
Також закріплено можливість працювати частково, якщо реабілітація амбулаторна, зі збереженням лікарняних реабілітаційних виплат. Реабілітація здійснюватиметься лише за потреби, і не буде обов'язковою.
Потребу в медичній реабілітації, як і раніше, визначатиме лікар. Відбуватиметься вона під супроводом фахівців мультидисциплінарної реабілітаційної команди, до якої також входитиме соціальний працівник.
Оцінка працездатності ніяк не прив'язана до статусу інвалідності і не є його умовою. Як і раніше, інвалідність оцінюватиметься на медичному боці.
Оцінка працездатності – один з етапів на шляху повернення людини до активного життя. Вона відбувається деперсоналізовано. Заповнюючи спеціальний опитувальник, людина надає інформацію про свої фізичні можливості або обмеження, середовище, оточення та інші фактори. Проаналізувавши ці дані дистанційно, фахівець з оцінки працездатності сформує Висновок про працездатність.
Якщо людина відновила здоров'я, вона зможе повернутися до роботи, звичного життя, і отримувати власний дохід. Але якщо людина відновилась не повністю і працездатність її обмежена, – держава забезпечить необхідні виплати на рівні, що компенсує втрачений дохід.
Реформа не стосується людей, які вже мають інвалідність. Мова йде про працюючих зі страховим стажем, які потребують лікування після хвороби чи травми.
Мінсоцполітики повідомило, що:
- Статус інвалідності залишається. Для тих, хто уже зараз має статус інвалідності, нічого не змінюється.
- Всі пільги для осіб з інвалідністю зберігаються.
- Після реформування, статус інвалідності і далі надаватиме право особі на соціальні послуги, реабілітацію, пільги та підтримку в працевлаштуванні.
Реформа не передбачає зменшення жодних виплат чи соціальних гарантій. А навпаки, збільшить підтримку тих, хто не може працювати і самостійно себе забезпечувати. Для таких осіб виплати зростуть.
Джерело: Ніна Южаніна, Мінсоцполітики