Облік доходів інтернет-платформ та маркетплейсів

Додаткові матеріали

Презентація

Ексклюзивний довідник «Первинні документи із запізненням або із помилками: дії бухгалтера & зразки документів»

---

Текстове розшифрування відео

Правові засади електронної комерції

Законодавче регулювання інтернет-торгівлі здійснюється відповідно до Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію». Документ регламентує правові відносини у сфері електронної торгівлі, визначає поняття електронного правочину, інтернет-магазину та електронної торгівлі, але не регулює питання оподаткування та бухгалтерського обліку.

Податкові органи у практичній діяльності під час надання індивідуальних податкових консультацій (ІПК) щодо проведення розрахунків в інтернет-сфері спираються на визначення та норми Закону України «Про електронну комерцію».

Ліцензування та дозвільні документи

Здійснення електронної комерції не звільняє суб’єктів господарювання від обов’язку отримання дозвільних документів, якщо це передбачено законодавством для конкретних видів товарів чи послуг. Якщо для розповсюдження певних товарів вимагається ліцензія або дозвіл, реалізація таких товарів в інтернеті дозволяється виключно з моменту отримання відповідного документа.

Зокрема, торгувати підакцизними товарами (алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах) дозволено лише за наявності відповідної ліцензії. Для торгівлі косметичною продукцією застосовуються вимоги Технічного регламенту на косметичну продукцію, який передбачає обов'язкову нотифікацію продукції з 2027 року.

Укладення електронного договору

Захист прав продавця та споживача здійснюється в межах укладеного договору. В електронній комерції застосовується електронний договір, порядок укладення якого регулюється статтею 11, а використання електронного підпису — статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний договір укладається шляхом пропозиції про укладення (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) іншою стороною. Він не вимагає обов'язкового оформлення у вигляді паперового документа або його аналога в електронній формі з підписами сторін, якщо інше не передбачено умовами угоди.

Порядок укладення електронного договору базується на нормах Цивільного кодексу України та може містити таку інформацію:

• технологію та порядок укладення договору;
• порядок створення та накладання електронних підписів;
• порядок внесення змін до умов договору;
• спосіб і порядок прийняття пропозиції (акцепту);
• спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень та умов доступу до них.

Чітка регламентація умов оферти та акцепту дозволяє врегулювати спірні питання щодо відмови від послуг, повернення товару та виконання гарантійних зобов'язань.

Підтвердження вчинення електронного правочину

Покупець (замовник) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі документа в момент вчинення правочину або в момент виконання продавцем обов'язку щодо передачі товару.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», підтвердження вчинення електронного правочину (електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон тощо) повинно містити таку інформацію:

• умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи či надання послуги;
• найменування продавця та його місцезнаходження;
• порядок прийняття претензій щодо товару, роботи чи послуги;
• гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з обслуговуванням;
• порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

На відміну від традиційної торгівлі, наявність документа з зазначеним переліком відомостей є обов'язковою вимогою для інтернет-торгівлі.

Персональні дані та реєстрація в інформаційних системах

Реєстрація фізичної особи в інформаційній системі суб'єкта електронної комерції означає надання згоди на використання та обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Ідентифікація покупця (отримання прізвища, адреси доставки, номера телефону, електронної пошти та банківських реквізитів) є необхідною умовою виконання електронного правочину. Процедура реєстрації на вебсайті інтернет-магазину автоматично підтверджує згоду користувача на обробку його персональних даних.

Документальне забезпечення та первинні документи

Здійснення перевірок контролюючими органами та банками (у сфері фінансового моніторингу) спрямоване на перевірку наявності первинних документів, що підтверджують господарські операції. Для кожної операції суб'єкт господарювання повинен забезпечити відстеження повного ланцюга руху товарів і коштів: від формування замовлення, оплати, відвантаження зі складу, доставки до підтвердження отримання покупцем або оформлення повернення.

Застосування норм Закону України «Про електронну комерцію» не скасовує вимог щодо обов'язкового наявності первинних документів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тільки на підставі первинних документів формуються витрати та податковий кредит з ПДВ.

Документообіг в інтернет-торгівлі розподіляється за етапами:

1. Етап замовлення: підтвердження вчинення електронного правочину із зазначенням конкретизованого переліку товарів або послуг (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
2. Етап розрахунків: розрахункові документи, реквізити яких відповідають вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 13.
3. Етап передачі товарів (надання послуг): первинні документи (товарна накладна, акт наданих послуг), що супроводжуються сертифікатами якості, гарантійними талонами, а також заявою на повернення товару.

Повернення товарів в інтернет-торгівлі

Право споживача на повернення товару належної якості протягом 14 днів (якщо товар не входить до Переліку товарів, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого Кабінетом Міністрів України) діє незалежно від обраного способу оплати, у тому числі при здійсненні післяплати через операторів поштового зв’язку.

Відмова продавця у прийнятті товару належної якості, який підлягає поверненню за законом, після його оплати та отримання покупцем є порушенням законодавства про захист прав споживачів.