Облік доходів інтернет-платформ та маркетплейсів

Додаткові матеріали

Презентація

Велика енциклопедія з РРО/ПРРО «Перевірки, штрафи, оскарження і захист»

Податковий довідник ФОП «Ліміти, податки, ЄСВ, РРО/ПРРО та звітність у 2026 році»

---

Текстове розшифрування відео

Нормативно-правове регулювання електронної комерції

Сфера електронної комерції регулюється Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до статті 5 цього Закону, розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються з урахуванням вимог:

• Закону України «Про платіжні послуги»;
• Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг»;
• нормативно-правових актів Національного банку України (зокрема, що регулюють розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності, дію Закону України «Про валюту і валютні операції» та Постанову Правління НБУ № 18 на період воєнного стану).

Способи, строки та порядок здійснення розрахунків визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства.

Способи розрахунків та обмеження щодо криптовалюти

Законодавство передбачає такі способи розрахунків:

• електронні платіжні засоби;
• електронні гроші (емітовані банками України);
• банківські та платіжні перекази;
• готівкові кошти (із дотриманням правил оформлення готівкових та безготівкових операцій).

Використання криптовалюти в інтернет-торгівлі не врегульоване законодавством України. Криптоактиви не належать до електронних грошей та не легалізовані як засіб платежу. Застосування криптовалюти, зокрема платниками єдиного податку, створює високі податкові ризики та може трактуватися податковими органами як порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Класифікація розрахункових та нерозрахункових операцій

Розрахунки в інтернет-торгівлі поділяються на дві основні категорії: операції, що підпадають під визначення розрахункових відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО), та операції, які не є розрахунковими.

Розрахункові операції (підлягають фіскалізації)

Згідно із Законом про РРО, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

До розрахункових операцій в інтернет-торгівлі належать:

• інтернет-эквайринг (обробка платежів через сервіси на кшталт WayForPay);
• оплата із введенням реквізитів картки на сайті (зокрема через Apple Pay, Google Pay).

Застосування платіжних карток або їхніх реквізитів покупцем відноситься до розрахункових операцій і вимагає обов'язкової фіскалізації через РРО або програмний РРО (ПРРО).

Вимога щодо фіскалізації

Процес фіскалізації охоплює всі етапи: від реєстрації РРО/ПРРО на відповідну господарську одиницю до дотримання процедури видачі фіскального чека покупцю.

Розбіжності між даними Z-звітів та показниками податкових декларацій (як у бік збільшення, так і в бік зменшення) є маркером ризику для податкових органів і підставою для проведення фактичних перевірок.

Проведення через РРО/ПРРО операцій, які не підлягають обов'язковій фіскалізації, не тягне за собою прямих штрафних санкцій, проте може створити ризик безпідставного завищення обсягу безготівкових розрахунків за даними звітності.

пункт 14 статті 9 Закону про РРО передбачає звільнення від застосування РРО/ПРРО при наданні послуг, якщо розрахунки за них здійснюються за допомогою дистанційних систем обслуговування та/или сервісів переказу коштів.

Нерозрахункові операції (не підлягають фіскалізації)

Нерозрахунковою операцією є приймання безготівкового переказу коштів, коли продавець надає покупцю реквізити для оплати (формат IBAN).

Позиція податкових органів щодо класифікації безготівкових переказів:

• Переказ на поточний банківський рахунок (IBAN): не є розрахунковою операцією та не вимагає застосування РРО/ПРРО.
• Переказ за реквізитами картки-ключа: розглядатиметься податковими органами як розрахункова операція, що підлягає фіскалізації.
• Перекази з платіжних рахунків небанківських надавачів (наприклад, NovaPay) на банківський рахунок: ДПС посилається на пункт 2 статті 9 Закону про РРО (який звільняє від РРО виконання саме банківських операцій) та наполягає на необхідності фіскалізації таких надходжень, оскільки вони відправляються з платіжного, а не з банківського рахунку.

У разі здійснення діяльності виключно через нерозрахункові операції (наприклад, проведення розрахунків за виставленими рахунками у секторі B2B) РРО/ПРРО не застосовується.

Оплата через фінансових посередників та реквізити чека

При отриманні коштів через фінансових посередників (зокрема при торгівлі з післяплатою через сервіси за типом NovaPay), фінансова установа видає покупцю розрахунковий документ (чек форми ФКЧ-3).

Цей чек містить реквізити отримувача коштів (суб’єкта господарювання), зокрема найменування банку та номер рахунку. ДПС використовує інформацію з чеків ФКЧ-3 для контролю суб’єктів інтернет-торгівлі та виявлення фактів незареєстрованого підприємництва або невикористання РРО/ПРРО.

З 1 січня 2027 року реквізити щодо отримувача коштів у чеках додатково розширюються і включатимуть дані небанківських надавачів платіжних послуг.

Закордонні рахунки та міжнародні платіжні системи

Повернення валютної виручки юридичними особами

Відповідно до вимог валютного законодавства та нормативних актів НБУ, грошові кошти в іноземній валюті, отримані юридичною особою — резидентом від нерезидента за операціями з експорту товарів (послуг) на рахунки, відкриті за межами України, підлягають обов'язковому зарахуванню на валютні рахунки даного резидента в банках України.

Залишення експортної виручки на закордонних рахунках юридичної особи є порушенням валютного законодавства та виявляється під час податкових перевірок шляхом аналізу закриття рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Застосування РРО/ПРРО при міжнародних розрахунках

При проведенні розрахунків за товари (послуги) через міжнародні платіжні системи (Payoneer, PayPal, WISE, Revolut тощо) за межами території України, такі операції регулюються законодавством країни, на території якої здійснюються розрахунки. Обов'язок застосування РРО/ПРРО згідно із законодавством України для таких операцій відсутній за умови подальшого зарахування коштів на банківський рахунок в Україні.

Оподаткування доходів ФОП від міжнародних платіжних систем

Для фізичних осіб — підприємців (зокрема платників єдиного податку) діють такі правила відображення доходів, отриманих через міжнародні платіжні системи:

1. Обов'язковість перерахування коштів: Для оподаткування коштів за правилами спрощеної системи оподаткування ФОП, кошти з міжнародних платіжних систем мають бути зараховані на поточний банківський рахунок ФОП в Україні.
2. Податкові наслідки неповернення: Якщо кошти залишаються на рахунках у міжнародних платіжних системах і не зараховуються на банківський рахунок ФОП в Україні до закінчення річного звітного періоду, вони оподатковуються за правилами для фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 5%).
3. Дата та курс визначення доходу: Датою отримання доходу ФОП вважається дата надходження коштів на рахунок у міжнародній платіжній системі (Payoneer, PayPal тощо). Дохід перераховується у гривню за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату надходження коштів на рахунок у цій платіжній системі.

Автоматичний обмін інформацією (стандарти CRS та DPI)

Податкові органи України мають інструменти для виявлення закордонних доходів та рахунків резидентів:

• Стандарт CRS (Common Reporting Standard): З 2023 року ДПС України отримує інформацію про залишки та рух коштів на іноземних фінансових рахунках (включно з платіжними системами, такими як PayPal) резидентів України.
  • Для фізичних осіб під час дії воєнного стану встановлено поріг у сумі 250 000 доларів США сукупно за всіма рахунками, перевищення якого може слугувати підставою для податкових перевірок та донарахування податків.
  • Для юридичних осіб сумових обмежень не встановлено — інформація передається щодо всіх наявних рахунків.
• Стандарт DPI (Digital Platform Reporting): Згідно з планованими змінами до Податкового кодексу України (запланований термін запровадження — 2027 рік), запрацює багатостороння угода DPI. Вона передбачає автоматичний обмін інформацією щодо доходів резидентів України (переважно фізичних осіб), отриманих через іноземні цифрові платформи та маркетплейси.