ПДВ операції: ризики блокування ПН та Порядок 1165

Додаткові матеріали

Презентація

---

Текстове розшифрування відео

Поговоримо про ризикові операції, які податківці обов'язково шукають під час перевірки компаній, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. І хочу почати якраз із контрольованих операцій.

Якщо дохід вашої компанії за першим рядком декларації не перевищує 150 млн грн, то хвилюватись вам ні про що. Якщо дохід перевищує 150 млн грн, то далі податківці будуть шукати нерезидента, контрагента, господарські операції, з якими перевищують 10 млн грн. При цьому серед таких нерезидентів будуть шукати або пов'язану особу, або комісіонера, або нерезидента із ризикової країни, або нерезидента із ризиково-правовою формою.

І якщо всі три показника спрацюють одночасно, вас будуть «вітати» із наявністю контрольованої операції. І тут треба не забути подати звіт про контрольовані операції, підготувати документацію з трансфертного ціноутворення, яка буде доказувати, що ціни в ваших операціях відповідають принципу «витягнутої руки».

Трансфертне ціноутворення перевіряється окремо і перевірка може тривати до 18 місяців, але під час документальної планової перевірки обов'язково перевірять наявність або відсутність контрольованих операцій, подання декларації і відповідність декларації в вашим бухгалтерському та податковому обліку.

Це буде обов'язково в звичайній документальній плановій перевірці. А отже, відповідність цін, надання документації, відповідність цієї документації, це вже дуже серйозна процедура, яка триває, до 18 місяців. При цьому, якщо у вас є операції з ризиковими контрагентами, а це ризикова країна або ризикова правова форма, але немає контрольованої операції, тут вже інша історія, яка пов'язана з 30% коригуванням.

Але первинно перевіряють якраз наявність або відсутність контрольованих операцій. Коли ми з вами говоримо про контрольовані операції, то один із моментів - це ризикові країни. І от якраз з ризиковими країнами в цьому 2025 році є велике питання, тому що з 1 січня 2025 року набрала чинності Постанова № 1505 (Постанова КМУ «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045» від 27.12.2024 № 1505).

А це перелік ризикових країн. Але, згідно ПКУ, цей перелік запроваджується за особливими правилами. Так, сам перелік набрав чинності з 1 січня 2025 року. Навіть є відповідь Мінфіну на тему того, як його використовувати. А використовувати за статтею 39.2.1.2 ПКУ. Суть цієї статті - це прив'язка до того, коли набрала чинності ця постанова.

Тобто, до 1 жовтня необхідно було подати відповідно ініціативи щодо зміни переліку. А у разі, якщо зміни до цього переліку затверджені Кабміном до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, в якому внесено такі зміни.

І відповідно, виходячи з дати набрання чинності Постанови №1505, ми розуміємо, що сам перелік для визначення контрольованих операцій буде використовуватись з 2026 року. Тож дочекаємось остаточної позиції безпосередньо податкової, але я вам рекомендую, якщо для вас це принципово, якщо для вас принциповий Кіпр або інші країни, які виключені з цього переліку відповідно до Постанови №1505, варто отримати індивідуальну податкову консультацію від ДПС.

Ще один дуже важливий нюанс, пов'язаний із ризиковими країнами та ризиковими правовими формами - це податкові коригування. У зв'язку із цим існує чотири податкові коригування. Дуже часто, коли ви займаєтесь експортом або імпортом товару в ризикову країну за Постановою №1045 або нерезиденту з ризиковою правовою формою за Постановою №480, то навіть ще до того, як ви отримали документальну планову перевірку, ви можете отримати запит від ДПС, де податкова вас питає, чому ви не поставили 30% коригування. Або у деяких випадках вас можуть запитати, навіть якщо ви є «малодохідним» підприємством, задати питання: "Чому ви не поставили 30% коригування?" І ось тут треба бути дуже уважними і обережними. Якщо ви компанія, яка має статус «високодохідної» і зобов'язані безпосередньо подавати додаток і, то ці податкові різниці за наявності умов для їх використання для вас є обов'язковими.

Якщо ви компанія «малодохідна» і яка відмовилась від подання різниць, то вимагати від вас податкові різниці у зв'язку з роботою з не з ризиковими нерезидентами податкова не має права. Тож, якщо ви отримали запит безпідставний, тобто у вас не було обов'язку показувати ці податкові різниці, то ви відповідаєте так, як є у податковому кодексі.

Тобто прямо відповідаєте, що ви і не зобов'язані були показувати ці різниці. бо ви є «малодохідним» підприємством і не обирали подання податкових різниць. Якщо все ж таки ви «високодохідне» підприємство і маєте відносини по експорту або імпорту з ризиковою країною або з ризиковою правовою формою, то треба уважно подивитись на ці податкові коригування, тому що під час перевірки податківці просто під особливою лупою будуть розглядати ці операції.

Якщо у вас є імпорт із ризикової країни, вам треба поставити податкове коригування позитивне 30% вартості товарів, робіт, послуг, придбаних у нерезидента із ризикової країни. Але є одна один момент.

Придбаних, да, тобто настав перехід право власності. Не просто ви зробили попередню оплату, а настав перехід право власності. І ще один нюанс: 30% коригування у нас з вами ставиться від вартості товарів, робіт, послуг. Тож, якщо, наприклад, у вас буде посередник, тобто ви, наприклад, в Україні доручаєте резиденту придбати для вас товар, наприклад, в ризиковій країні, то в даному випадку у вас на підставі посередницького договору зберігається податкове коригування, бо ви доручили резиденту купити у ризикового нерезидента. Тож вартість придбаного товару у ризикового нерезидента по даті переходу права власності буде для вас підставою відповідно для 30% коригування. Щоб не відображати таку податкову різницю, у вас повинна бути або ця операція контрольованою, про це ви дізнаєтесь лише по закінченню року, або у вас є документація, яка доказує, що ціни відповідають принципу «витягнутої руки». І тут треба розуміти, що документація повинна бути повноцінною, тому ви, в принципі, вимушені будете звернутися до професійної компанії, яка складає таку документацію. Ну або ви самі її вже вмієте дуже добре складати. Тож тут існує лише два варіанти: або документація, або операція контрольована. Ну а третій варіант - це 30% коригування.

Якщо ви купуєте товар у нерезидента з ризиково-правовою формою за постановою №480, тут ситуація така сама буде, крім деякого виключення. Якщо у вас ця операція контрольована, ми не робимо коригування. Якщо є документація «ТЦУшна», то ми з вами не робимо коригування. Або є третій варіант. У вас є безпосередньо довідка про резидентність такого нерезидента і довідка про сплату податку на прибуток корпоративного податку або податку з доходів. Якщо це інші податки, то така довідка не проходить в Україні. Тобто повинні бути такі довідки, вони повинні бути апостильовані і податки лише ті, які передбачені прямо статтею 39 ПКУ: податок на прибуток, податок на доходи, корпоративний податок. Всі інші податки тут не підходять. За наявності таких документів 30% коригування не робиться. 

Якщо ви продаєте товари нерезиденту із ризикової країни, то так само ризикуєте отримати 30% коригування. Але в цьому 30% коригуванні зрозуміло, що можна ще подбати про те, що дочекатись до кінця року і подивитись, чи не буде ця операція контрольована.

Хочу нагадати, що ці різниці, вони є так само виключно річними. Тобто доки ми не з'ясуємо наявність або відсутність контрольованих операцій, ми не робимо жодних коригувань. Тож при експорті в ризикову країну так само буде 30% коригування. Умови невизначення такої різниці відповідають і імпорту.

Що ж стосується безпосередньо реалізації на користь нерезидента з ризиково-правовою формою, так само буде 30% коригування. Знову ж таки, це позитивне коригування за пунктом 3.1.7.1 ПКУ. І у випадках відсутності коригування, якщо ви не зробили при наявності імпорту в ризикову країну або в ризикову правову форму, або експорту із ризикової країни, або з ризиково-правової форми, за відсутності підстав не робити 30% коригування, ви його не зробили, то у підсумку ви зобов'язані бути зробити це коригування із відповідними штрафними санкціями.

Хочу нагадати, що послуги податкова знайде лише тоді, коли вона прийде на податкову перевірку і роботи так само. А от якщо мова буде йти, наприклад, про товари, то як тільки ви подали свою декларацію з податку на прибуток за підсумками року, податкова про це вже знає і вона надсилає вам запит. І на такий запит треба відповідати.

І цікаво, що в такому запиті ви отримаєте не просто надайте пояснення, а й надайте документацію. І причому вже в цьому листі буде документація за статтею 39 ПКУ. Податкова від вас вимагає підтвердження того, що ціни відповідають принципу «витягнутої руки», якщо ви не робили коригування.

Ще раз хочу нагадати, якщо у вас немає для того підстав, тобто або країна неризикова, або правова форма неризикова, або у вас немає обов'язкових податкових різниць, відповідати на такі запити треба, що відповідно до діючого законодавства ви не зобов'язані робити такі коригування.